Звичайно, що вивчення змісту Конституції України має здійснюватися шляхом проведення спеціальних виховних заходів, присвячених ознайомленню школярів з тими положеннями, які не зачіпаються на уроках. Позаурочна виховна робота по вивченню змісту Конституції України повинна тісно поєднуватися з такою роботою на уроках, розширювати та поглиблювати одержані школярами на уроках знання. Така методика вивчення основних положень Конституції дозволяє краще зрозуміти їх життєву сутність.

Глибокому засвоєнню учнями основних положень Конституції України повинно сприяти і розкриття їх у порівняльному плані. Оскільки наша Конституція відповідає кращим світовим стандартам, у процесі її вивчення необхідно порівнювати основні положення Конституції України з відповідними положеннями конституцій інших країн. Це не тільки дасть можливість глибше засвоїти їх, а й сприятиме формуванню у школярів патріотичних почуттів. Важко переоцінити виховне значення порівняльного аналізу основних положень Конституції України з положеннями Конституції колишньої Української РСР. При цьому є можливість показати учням всю фальш демократичності останньої.

Для нормальної постановки правовиховної роботи зі школярами потрібне створення атмосфери поваги до вимог закону і в сім'ї, і в школі, і на вулиці. Якщо дитина, наприклад, бачить, як її батько чи мати приносять з підприємства, де вони працюють, деталі люстри, а вдома всією сім'єю складають цю люстру для продажу на базарі, то говорити про виховання правослухняної особи не доводиться [39, с. 54].

У правовому вихованні учнів важливу роль відіграє їх своєчасне інформування про прийняття того чи іншого правового акта. Адже, як правило, він починає діяти з часу прийняття. Особа, яка порушила правову норму того або іншого акта, не може виправдовувати свій вчинок тим, що вона не знала про його існування. Саме знання вимог законів є передумовою того, що людина перш, ніж вчинити якусь дію, замислиться над її правомірністю. Тому дуже важливо всіма доступними школі засобами доводити до дітей зміст прийнятих законів своєчасно, а не після того, як зони їх порушили.

При визначенні змісту правового виховання школярів треба мати на увазі, що у повсякденному житті їм доводиться стикатися з різними ситуаціями, які стосуються не тільки змісту Конституції; а й адміністративного, цивільного, кримінального, сімейного та інших галузей права. Якось, стоячи у черзі до телефонного апарата, я помітив, як юнак замість спеціальних жетонів витяг з кишені кілька старих десятикопієчних монет і почав ними користуватися. На зроблене мною зауваження він здивовано заявив: хіба це кримінал? Не кримінал і безквитковий проїзд у тролейбусі чи автобусі. Однак норми цивільного права порушені в обох випадках. За це людина повинна нести відповідальність. Веду до того, що школа, якщо й проводить правовиховну роботу, то в основному захоплюється пропагуванням кримінального права. Мабуть, багатьох здивую, якщо скажу, що морально чистоплотній людині знати кримінальне право не обов'язково. А без знання інших галузей права її життя буде ускладнене [62, с. 52].

Соціальним педагогам треба усвідомити складність змісту правового виховання. Насамперед слід визначитись, які саме правові знання мають засвоїти молодші школярі. Потім треба мати на увазі, що учнів у першу чергу необхідно ознайомлювати з тими положеннями права, які стосуються неповнолітніх, і водночас готувати до дорослого життя. А для цього необхідне ознайомлення їх з правовими нормами, що регулюють життя і діяльність дорослих.

Своєрідною має бути і методика розкриття правових положень. Передусім треба показати школярам, що в основі кожної норми права, особливо кримінального, лежить відповідна моральна норма. Адже хуліган бешкетує, бо не поважає оточуючих і себе, злодій краде, бо не поважає приватної та державної власності, у ґвалтівника відсутня власна гідність і повага до жінки тощо. Морально виховані молоді люди не допустять аморального вчинку, а тим більше правопорушення. Правові норми в основному розраховані на тих, у кого відсутні моральні "гальма" [19, с. 33].

Під час розкриття змісту норм кримінального права з використанням ілюстративного матеріалу не треба деталізувати приклади вчинення правопорушень чи злочинів, бо не може призвести до їх копіювання окремими неповнолітніми. Доводиться, однак, констатувати, що запрошені до школи працівники правоохоронних органів досить часто захоплюються саме такою деталізацією, намагаючись оволодіти увагою учнів, і забувають при цьому висвітлити моральні засади того або іншого вчинку.

Негативний приклад треба розкривати так, щоб він не викликав захоплення, бажання наслідувати його, а навпаки, сприяв би появі у школярів непримиренності до зла. Важливо показати, які саме негативні риси особи призводять до злочину і як їх позбутися.

Одним з важливих моментів правового виховання учнів є розкриття перед ними "перспектив" тих, хто порушує правові норми. Школярі повинні насамперед зрозуміти, що останні вже покарали себе, бо перейшли межі дозволеного. Вчені-юристи довели, що смертність серед тих, хто з дитинства став на хибний шлях, у десять разів вища, ніж серед нормальних неповнолітніх (хтось загинув у колонії або нетверезим потрапив під колеса автомобіля, хтось наткнувся на лезо ножа "приятеля"). Учням варто намалювати картину їх можливого "скачування" по похилій площині, аж до спеціального закладу. З урахуванням цього треба схвалити профілактичну користь "екскурсій" важковиховуваних та й звичайних школярів до виховно-трудових колоній. У свій час мені доводилось самому приймати такі "делегації'' в колонії і спостерігати, яке враження справляє на учнів ознайомлення з умовами життя і діяльності колоністів. До того ж понад 90 відсотків останніх заявляли: якби я знав, що