•

•

•

В Україні терміни «діти з особливими потребами», «діти з особливими освітніми потреба-ми» досить вживані, однак по-нятійність цієї термінології поширюється лише на дітей з особливостями або порушен-нями психофізичного розвитку, оскільки передусім саме вони ідентифікуються як діти з особливими потребами, що, власне, не повною мірою відповідає термінологічній понятійності. Втім у державних нормативно-правових документах, зокрема у Законі «Про основи соціальної захищеності інвалідів України», подано тлумачення особливих потреб як таких, що виникають у зв’язку з інвалідністю особи. Визначається, що це насампе-ред потреба у відновленні або компенсації порушених чи втрачених здібностей до різних видів діяльності, у тому числі й до оволодіння знаннями.[29;c 74]

В освітніх законах та норма-тивно-правових документах Ук-раїни використовуються визна-чення: «діти-інваліди» та «діти з вадами розумового або фізично-го розвитку», «діти, які потребу-ють корекції фізичного та (або) розумового розвитку», «діти з обмеженими можливостями здо-ров’я», «діти з особливостями психофізичного розвитку» тощо.

Уніфікованість тер-мінології стосовно дітей з обме-женими можливостями здо-ров’я, як на тому наполягають громадські організації, спираючись на міжнародні документи з дотримання прав людини, на сьогодні в нашій країні є не-прийнятною, оскільки, не запе-речуючи неприпустимості вико-ристання дискримінаційної тер-мінології, не можна повністю уникнути професійної лексики. Отож, зважаючи на вищевикладене, та для уникнення тавто-логії як синонімічні використо-вуються словосполучення: «діти з особливостями психофізично-го розвитку», «діти з порушен-нями», «діти з обмеженими можливостями здоров’я», «діти з особливими освітніми потреба-ми» (особливими навчальними потребами, оскільки йдеться са-ме про потреби в навчанні).

Підтвердженням логічності використання визначень може слугувати думка Л.Виготського, у праці «Принципи виховання фізично дефективних дітей»: «Тим часом зрозуміло будь-якому педагогові, що сліпа чи глухоніма дитина насамперед є дитина і вже потім — дитина особлива, сліпа чи глухоніма» [3; с.256].

1.2 Проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні»

Проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні» має за мету змінити ставлення уряду, закладів освіти та неурядових організацій до людей з особливими освітніми потребами, шляхом представлення різних основоположних компонентів системи інклюзивної освіти, а саме: формування політики у сфері освіти та соціальних послуг, яку спрямовано на розбудову інклюзивної моделі освіти в Україні. [42;c 34]

Метою проекту є: зміцнити спроможність закладів освіти та громадських організацій у розвитку інклюзивної освіти (на державному, регіональному і муніципальному рівнях) із залученням Міністерства соціального захисту та праці, соціального захисту, Міністерства освіти і науки України, у двох пілотних областях (Львівській області і у м. Сімферополі (АР Крим); розробити необхідну законодавчу базу та механізми впровадження моделі інклюзивної освіти для підтримки дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітніх навчальних закладах та громаді; забезпечити постійну підготовку педагогів до роботи в умовах інклюзивного класу (групи) в загальноосвітньому просторі; формувати позитивне ставлення до людей з обмеженими можливостями в суспільстві.

Проект фінансується Канадською Агенцією з міжнародного розвитку (The Canadian International Development Agency (CIDA)).

Термін реалізації 2008-2013 роках у межах двох пілотних областей в Україні: у Львівській області і в АР Криму (м. Сімферополь). Київська область представляє загальнодержавні інтереси, і представники цієї області залучаються до консультування щодо розвитку проекту, а також етапів реалізації і оцінки діяльності проекту у всіх трьох складових сферах — у сфері політики, навчальних закладах і громадянського суспільства.

Партнерами проекту є: Канада (Канадський центр вивчення неповносправності (КЦВН) здійснює керівництво проектом, що передбачає загальний менеджмент, звітування за процес реалізації проекту, а також консультування з питань громадянського суспільства, проблем неповносправності, інклюзії, партнерства, прав людини і культури. Крім того Центр безпосередньо відповідатиме за реалізацію усіх цілей і заходів, пов'язаних із компонентом громадянського суспільства, а також у партнерстві з коледжем Грант МакЕвана (м. Едмонтон) відповідає за реалізацію цілей і діяльності, пов’язаної з компонентом розробки політики); Коледж Грант МакЮена (м. Едмонтон, провінція Альберта) керує розробкою навчальних програм та професійною підготовкою фахівців у проекті. Існуюча мережа включає багатьох спеціалістів з інклюзивної освіти, наприклад, працівників програм досліджень обмежених можливостей та підготовки асистента з спеціальної освіти Коледжу МакЕвана. КУРТ також залучає фахівців з Університету Альберти (факультет освітньої психології, західно-канадський центр досліджень проблем глухоти) та докторів-дослідників з Інституту Спеціальної Педагогіки Академії педагогічних наук України. В м. Едмонтоні партнерами є Міністерство Освіти Альберти та численні недержавні організації (наприклад, Канадсько-Український Альянс глухих та слабочуючих), та громадські організації, зацікавлені у підтримці цього проекту.

Україна (загальнонаціональний рівень). Залучає партнерські організації, що представляють урядову ланку, а саме: Міністерство праці та соціального захист — радник і учасник проекту; Міністерство освіти і науки (м. Київ) — радник та учасник проекту. Національні партнери: Інститут спеціальної педагогіки АПН України — радник і учасник проекту; Всеукраїнський фонд «Крок за кроком» — радник з питань політики, освіти й громадянського суспільства; Національна асамблея неповносправних — радник з питань політики й громадянського суспільства. Партнерські заклади, які представляють освітню ланку, включають: Інститут спеціальної педагогіки (Академії педагогічних наук) — радник і учасник проекту; Інститут післядипломної педагогічної освіти (м. Львів, АР Крим, м. Київ) — радник і учасник проекту; Національний Педагогічний Університет імені М.Драгоманова — радник і