Теоретичні аспекти екологічної освіти і виховання, висвітлені в магістерській роботі, складалися під впливом гуманістичних ідей передових мислителів різних епох (Лікург, Солон, Ювенал, Платон, Гіпократ, Я.А. Коменський, Ж.-Ж.Руссо, Й.Г.Песталоцці, К.Корбан, А.Торо, Р.Емерсон) і вітчизняних учених (В.Мономах, Г.С.Сковорода, П.Юркевич, П.Могила, Я.Козельський, І.Гізель, К.Ушинський, І.Франко, Г.Ващенко, С.Русова, С.Маланюк, В.Вернадський, В.Сухомлинський, М.Стельмахович).

За період незалежності України й особливо упродовж останнього часу в періодичних виданнях та методичних посібниках з'явилося досить багато публікацій, пов’язаних з проблемами екологічного виховання людей різних вікових груп (А.Андріянова, В.Вербицький, О.Вишневський, П.Гаврищук, І.Грущинська, О.Демчук, М.Колесник, О.Король, І.Костицька, В.Крисаченко, Л.Морозова, Л.Москальова, М.Павленко, Г.Половинко, Г.Ткачук, Н.Чапуга та ін. [1, 12, 15, 23, 27, 28, 58, 64, 65, 67, 81, 82, 91, 95, 116, 124]. Це свідчить про те, що названа проблема продовжує хвилювати багатьох науковців, педагогів, представників широкої громадськості. У цих працях розглядаються питання екологічного виховання, формування екологічної культури як дорослої частини населення, студентів, так і старшокласників та учнів початкових класів.

Проблема екологічного виховання посідає центральне місце в доробку вітчизняних і зарубіжних науковців: С.Дерябо, М.Дробнохода, О.Захлєбного, І.Звєрева, І.Костицької, В.Крисаченка, М.Пустовіт, Г.Пустовіта, І.Романченко, І.Суравегіної, Г.Тарасенко, Л.Шаповал, Т.Шаповалова [30, 32, 38, 45, 65, 67, 99, 100, 104, 103, 114, 126, 127]. Так, власні погляди на мету, завдання й принципи екологічної освіти виклали І.Звєрев й О.Захлєбний, визначивши теоретичні й методичні засади побудови системи екологічної освіти та її змісту в середній школі. Питанням теорії і практики формування відповідального ставлення школярів до природи присвячені роботи М.Пустовіт. Загальнопедагогічні й психологічні аспекти екологічного виховання молоді відображені в роботах С.Дерябо, О.Захлєбного, І.Звєрева, І.Суравегіної та ін. На вікових особливостях формування екологічної культури учнів акцентуються роботи Г.Ковальчук, С.Лебідь [54, 55, 56, 73]. Теорія й методика формування еколого-педагогічної культури вихователя дошкільного закладу в системі вищої педагогічної освіти України розроблена Н.В.Лисенко [73, 74]. Концептуальні підходи, принципи та критерії відбору й побудови різнорівневого змісту екологічної освіти і виховання учнів 1-9 класів у позашкільних установах досить повно висвітлені в роботах Г.Пустовіта [99].

Значна частка досліджень проблеми екологічної освіти й виховання пов’язана з професією вчителя, формуванню естетико-екологічної культури якого, обґрунтуванню структури, змісту та основних компонентів екологічної культури студентів вищих педагогічних закладів освіти присвячене дослідження Г.Тарасенко [115]. Вплив народних традицій на процес природоохоронного виховання вивчала В.Скутіна [108].

Особливий інтерес для нашої роботи становлять напрацювання Л.Бондар, О.Варакути, Н.Виноградової, А.Волкової, Г.Волошиної, Л.Вороніної, Т.Грицишиної, І.Жаркової, Л.Іщенко, Г.Ковальчук, О.Крюкової, Н.Лисенко, А.Льовочкіної, О.Мащенко, І.Мельник, О.Пруцакової, Г.Пустовіт, Л.Різника, Г.Тарасенко, Л.Чистякової, Л.Шаповал [5, 8, 14, 18, 19, 20, 26, 39, 49, 54, 55, 56, 70, 74, 75, 78, 79, 98, 99, 101, 115, 125, 126], які зосереджують свою увагу на різних аспектах екологічного виховання здебільшого молодших школярів. Їх аналіз та вивчення доробку названих вище вчених і перелічених документів став теоретичним підґрунтям магістерської роботи.

Методи дослідження: спостереження, анкетування, пошуково-бібліографічний, порівняльно-зіставний, історико-ретроспективний, узагальнення і систематизації виявлених матеріалів, даних, положень, отриманих при вивченні літератури дотичної до теми, педагогічний експеримент, кількісний та якісний аналіз експериментальних даних.

Експериментальною базою дослідження стали початкові класи загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів села Верхній Ясенів Верховинського району Івано-Франківської області.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому здійснено спробу систематизувати і узагальнити наявну інформацію в педагогічній літературі щодо екологічного виховання молодших школярів; актуалізовано дані щодо екологічного виховання в контексті ідей української та зарубіжної педагогіки та з’ясовано природоохоронні вектори науково-дослідного проекту "Гірська школа. Стан. Проблеми. Перспективи розвитку", а також продемонстровано можливість їх використання у сфері екологічного виховання учнів почакової школи в позакласній роботі, зокрема й у локальному спектрі – в рамках роботи сільської гірської школи Івано-Франківської області.

Практичне значення: розроблено й експериментально перевірено шляхи, які сприяють ефективному здійсненню екологічного виховання учнів початкових класів у позаурочний час. Сформульовані в ньому положення і висновки можуть бути використані педагогами загальноосвітніх шкіл у навчально-виховній роботі в позаурочний час школи І ступеня, виховниками дитячо-молодіжних громадських організацій, викладачами вищих педагогічних закладів освіти у підготовці майбутніх педагогів до здійснення екологічного виховання молодших школярів.

Апробація результатів дослідження. Матеріали дослідження висвітлювалися у виступі на звітно-науковій конференції студентів Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника за 2006 рік [96]. Окремі положення і висновки роботи обговорювалися на засіданнях наукового гуртка "Актуальні питання виховання у народній творчості та світовій педагогічній літературі". Деякі з них відображені в одноосібній публікації [31].

Впровадження результатів дослідження здійснювалося у навчально-виховному процесі Верхньоясенівської ЗОШ І-ІІІ ступеня Івано-Франківської області (довідка від 30. 05.2007, № 65).

Структура та обсяг роботи. Магістерська робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (129 позицій), 14 додатків. Загальний обсяг магістерської роботи становить 161 сторінок, з них 92 – основного тексту, 11 – списку використаних джерел, 58 – додатків. В роботі наявні також 1 схема і 3 таблиці.

Розділ 1. Екологічне виховання молодших школярів як педагогічна проблема

1.1. Сутність поняття "екологічне виховання"

Екологічна криза, що станом на сьогодні набула загальнопланетарного характеру, створює реальну загрозу виживання людства. Складається враження, що вже немає жодного місця на планеті, яке було б екологічно благополучним. Тому, визначальним для