Таким чином, міжпредметні зв’язки всебічно впливають на процес навчання – від постановки задач до його організації і результатів. Їм властиві методичні, формуючі (освітні, розвиваючі, виховні) і конструктивні (системоутворюючі) функції в предметній системі навчання. Найбільш повна реалізація можливостей міжпредметних зв’язків, виявлення всіх їх функцій в єдності досягається, коли міжпредметні зв’язки функціонують в процесі навчання як самостійний принцип побудови дидактичних систем.

2.2. Підвищення уваги вчителя до формування екологічного виховання учнів початкових класів

Великий вплив на формування екологічних почуттів учнів початкових класів має власний приклад самого вчителя.

Лише власний погляд на природу, власна позиція по відношенню до неї допоможуть педагогу вибрати серед представленого матеріалу необхідний і відкинути завий. Щоб досягти бажаного результату, важливо знайти свій «алгоритм», за яким можна створювати власні суб’єктивовані варіанти пізнання природи. Може статися, що власна естетична та екологічна оцінка не збігатиметься з надрукованою – це не страшно. Страшно – зовсім не відчувати і не цінувати красу природи. А уникнути помилок у цьому допоможе власне відчуття гармонії світу та бажання її зберегти. Коли йдеться про таке поняття як краса природи, мабуть, варто діяти за принципом загальновідомого вислову Екзюпері: «Добре бачить тільки серце, найголовнішого очам не видно».

Експериментальна перевірка організації культуротворчої виховної діяльності вчителя, проведена в рамках дипломного дослідження, виявила позитивні зрушення у змісті педагогічної діяльності, а саме:

посилилась динаміка «входження в професію», тобто вчителі значно наблизились до побудування власної творчої концепції педагогічного впливу на ціннісне ставлення учнів до природи;

активізувався пошук методичних шляхів втілення такої концепції у практику навчання і виховання школярів;

сформувалась готовність до застосування інтерактивних методів навчання і виховання шляхом створення для дітей можливостей глибокого етичного і естетичного аналізу екологічних проблем в процесі творчого спілкування з природою;

відбулась зміна критеріїв оцінки результативності виховного впливу – від кількісних показників (кількість уроків, заходів, годин, тем; об'єму конкретних знань про природу) до глибокого якісного аналізу набутків на індивідуально-особистісному рівні учнів;

розпочалась перебудова мотиваційної основи педагогічної діяльності в сторону пошуку творчих способів суб’єкт-суб’єктної взаємодії з учнями в процесі формування у них екологічного значущого ставлення до природи.

Щоб діти правильно сприймали явища природи, необхідно скеровувати цей процес. Без наближення дітей до природи і широкого використання її в освітньо-виховній роботі початкової школи неможливо вирішувати завдання гармонійного розвитку молодших школярів. Інтерес до природи необхідно також виховувати. Показуючи дітям, що і як потрібно спостерігати у тварин і рослин, звертаючи їх увагу на зовнішній вигляд, рухи, звички, вчитель формує не тільки знання про природу, а й ставлення дітей до неї.

Експеримент, здійснений в рамках магістерської роботи, проводився у два етапи: як вихователь групи продовженого дня (ГПД) (2-4 кл.) і як вчитель 1-3 класів малокомплектної школи (Верхньоясеніваська ЗОШ І-ІІІ ступенів).

Першу частину експерименту ми проводили з вихованцями ГПД. Дані з таблиці 1 («Відомості про учнів групи продовженого дня Верхньоясенівської ЗОШ І-ІІІ ступеня») засвідчили, що більша частина батьків вихованців працюють за кордоном, не працюють або ж тимчасово перебувають на недержавній роботі. Ці умови провокують зниження уваги батьків для навчально-виховного процесу дітей.

Таблиця 1

Відомості про учнів групи продовженого дня

Верхньоясенівської ЗОШ І-ІІІ ступеня

№ з/п | Прізвище, ім’я, по батькові учня | Місце роботи батьків

Батько | Мати

1. | Андрусишин А.П. |

Працює за кордоном |

Домогосподарка

2. | Андрусишин О.П.

3. | Будзанович В.Д. |

Не проживає з сім’єю |

Продавець

4. | Будзанович Я.Д.

5. | Відрашко І.П. | Будівельник | Домогосподарка

6. | Гаврилюк Ю.В. | Не проживає з сім’єю | Працює за кордоном

7. | Гришко Х.Ю. | МВСУ | Учитель

8. | Гродзяк С.П. | Будівельник | Учитель

9. | Денисюк Л.В. | Працює за кордоном | Учитель

10. | Зеленчук М.Ю. | Товариство «Крона» | Продавець

11. | Іванійчук Д.Ю. | Працює за кордоном | Домогосподарка

12. | Кознюк Р.Ю. | Шофер | Домогосподарка

13. | Коржук М.М. | Не працює | Непрацездатна

14. | Кутащук Б.М. | Учитель | Домогосподарка

15. | Марусяк Р.Ю. | Працює за кордоном | Продавець

16. | Новаковський В.В. | Учитель | Лікар

17. | Осипчук О.О. |

Бензозаправник |

Домогосподарка

18. | Осипчук Р.О.

19. | Палійчук Н.В. | Не проживає з сім’єю | Працює за кордоном

20. | Петрук І.І. | Товариство «Крона» | Домогосподарка

21. | Пивнюк М.М. |

Не працює |

Не працює

22. | Пивнюк М.М

23. | Полєнцев С.В. | Працює за кордоном | Сезонна робітниця

24. | Понеполяк П.В. | Не проживає з сім’єю | Фельдшер

25. | Прокоп’юк У.В. | МВСУ | Медсестра

26. | Рокіщук І.М. | Будівельник | Учитель

27. | Савіцький Н.М. | Не працює | Продавець

28. | Сорич М.Д. | Будівельник | Домогосподарка

29. | Стефлюк Б.В. | Товариство «Крона» | Домогосподарка

30. | Стефлюк Н.В.

31. | Тафійчук Т.Ю. | Кочегар | Домогосподарка

32. | Шуфлетюк Н.Ю. | Таксист | Медсестра

Вивчення соціального паспорту учнів ГПД (таблиця 2) також певною мірою "прояснило" труднощі, з якими ми зіштовхнулися під час проведення експерименту. 12 дітей з 32 потребують підвищеної уваги з боку педагогічного колективу, соціальних працівників та громадськості. Серед них – учні з сімей без батька (4), де батьки-інваліди (1), з малозабезпечених (3), багатодітних (3) та неблагополучних сімей (3) чи