Дане анкетування було проведено з 4-им класом.

Завдання анкети пошукового характеру вимагали від дітей здійснення розумових операцій з відомого матеріалу. Тут необхідно вміти відбирати головне , науково обґрунтувати, вміти аналізувати і систематизувати.

Це завдання для дітей становило трудність, тому відсоток складання правильних відповідей становить 45%.

Загальний відсоток складання правильних відповідей учнями 2-х класів Верхньоясенівської школи становить – 51%.

Планомірної роботи з батьками вихованців ГПД не проводилось з вищезазначених причин. Вдалося лише провести анкетування після батьківських зборів (20 грудня 2006 року).

Анкета для батьків

Що таке екологія?

Чи є у вас дома живий куток?

Чи залучаєте ви своїх дітей до догляду за домашніми тваринами?

Чи організовуєте сімейний відпочинок у лісі, біля річки?

Які бесіди проводите зі своїми дітьми з екологічного виховання?

Які кімнатні рослини вирощуєте?

Чи допомагаєте своїм дітям у виготовленні годівнички, шпаківні?

Чи доводилось вам розчищати дерева, струмки, кринички?

Чи потрібні екологічні знання вашим дітям?

Письмове анкетування батьків учнів 2-4 кл. Верхньоясенівської школи показало, що 52% з них розуміють екологічні проблеми сьогодення. Причинами низького рівня екологічної культури батьків є низький рівень освіченості, безробіття, нестабільна ситуація в державі та інші соціальні проблеми.

Для учнів 2 класу запропонувала наступну анкету для проведення експерименту з проблем формування їх екологічної грамотності:

Які природні об’єкти є в нашій місцевості?

Які дерева ростуть біля школи?

Які плодові дерева є в шкільному саду?

Чому не можна нищити кущі глогу?

Яке значення має калина, горобина?

Які птахи найчастіше сідають на дерева біля школи?

Скільки шпаківень є на деревах біля школи?

Чому не можна нищити гнізд зозулі?

Які рідкісні рослини є на території нашої місцевості?

Чому не можна засмічувати водойми?

Результати анкетування:

№ | Очікуванні відповіді | Відповіді учнів 2-го класу (16 учнів)

1 | Річка, дерева, джерела, луги, гори | 9

2 | Береза, верба, явір, ясен, дуб, ялина | 14

3 | Черешня, яблуні, груші, сливи | 14

4 | Ягоди «глогу»– дуже цінна лікарська сировина | 10

5 | Ягоди калини, горобини мають лікувальні властивості | 9

6 | Ворони, сороки, шпаки, горобці та ін. | 7

7 | 6 штук | 7

8 | Це може зменшити їх кількість | 5

9 | Барвінок, безсмертник, любисток, ромашки | 5

10 | Це шкодить тваринному світу водойм | 8

Обробка результатів засвідчила 56 % правильних відповідей у другокласників.

Проведення даних анкетувань дало змогу встановити рівень знань учнів початкових класів з навчального матеріалу курсу «Я і Україна», а також сприяти формуванню екологічної культури дітей.

Слід зазначити, що зосереджуючи свою увагу на формуванні екологічної свідомості вихованців у позаурочній діяльності, вчитель може розширити світогляд учнів, розвивати спостережливість, кмітливість, допитливість, виховувати любов до Батьківщини та бережливе ставлення до всього оточуючого.

У своїй роботі ми проводили позакласне заняття за такою тематикою: «На гостину до звірят», «Дбаймо про екологію», «Краса і біль рідного краю» та ін. (Додаток З).

Велику увагу було приділено екскурсіям, зміст яких був тісно пов’язаний з пройденим матеріалом на уроках, зокрема, й природознавстві.

Перед запланованою екскурсією для учнів створюється ситуація необхідності ознайомлення з вивченням явища у самій природі. При цьому виділяються запитання, які потрібно з’ясувати у природі, даються завдання для повторення і попереднього ознайомлення з матеріалом у плані підготовки до екскурсії. Опинившись разом з дітьми віч-на-віч з природою, вчитель повинен ясно відчувати свій обов’язок як натураліст – знати й розуміти живий світ.

Тому перед екскурсією у природу проводила пропедевтичну бесіду з дітьми. Звернула увагу на їх поведінку у русі з природою, старалася справити вплив на бережливе ставлення до дерев, кущів, квітів. Націлювала дітей бути уважними і спостережливими під час прогулянки, щоб запам’ятали, які природні об’єкти є на території села.

Вийшовши на шкільне подвір’я, окремі діти почали зривати квіти і бігати по клумбах. Біля річки Чорний Черемош, що протікає через село Верхній Ясенів, діти зупинилися, звернувши увагу на антисанітарний стан берегів. Учень Пивнюк Михайло почав кидати камінням у гусей і качок, які плавали на воді. Другокласник Пітиляк Назарій побачив у кущах пташине гніздечко і простяг руки, щоб забрати його звідти. Тільки після моїх зауважень діти припинили це.

Наголошуючи на правилах поведінки в природі, на людяне відношення до її краси і багатства, з’ясували, що діти бачили під час невеликої прогулянки по рідній місцевості. Після повернення з прогулянки до школи довелося проводити ще одну бесіду. А потім повторне анкетування №2. У результаті за підсумками відсоток правильних відповідей становив 60%.

Динаміка росту формування екологічного виховання учнів ГПД дала такі результати (Додаток И).

Наступна частина експерименту була проведена з учнями 1-3 класів малокомплектної школи (Верхньоясенівська ЗОШ І-ІІІст.).

Робота з екологічною спрямованістю проводилася паралельно з дітьми та батьками як під час батьківських зборів, так і щоденного спілкування. Аналіз відомостей про останніх засвідчив, що більшість з них працевлаштовані, перебувають у межах України, неблагополучних сімей немає, а отже рівень зацікавленості навчально-виховним процесом кожної дитини є значно вищим у порівнянні з попередньою групою (таблиця 3).

Таблиця 3

Відомості про учнів 1-3 класів малокомплектної школи (Верхньоясенівська ЗОШ І-ІІІступеня)

№

п№ з/п | Прізвище, ім’я учня | Клас | Прізвище, ім’я,

по батькові | Професії батьків

Батька | Матері | Батько | Мати

11. | Мельничук М. | 1 | Мельничук Ю.В. | Мельничук Н.В. | будівельник | бухгалтер

22. | Стефлюк І. | 1 | Стефлюк В.І. | Стефлюк К.М. | кочегар | кухар

33. | Шкрібляк М. | 1 | Шкрібляк В.М. | Шкрібляк О.П. | шофер | не