2.3. Природоохоронні вектори науково-дослідного проекту "Гірська школа. Стан. Проблеми. Перспективи розвитку"

XX століття в історії людської цивілізації позначене посиленням антропогенного впливу на екологічні системи, який, поряд із прогресивною тенденцією, спричинив низку негативних явищ, які призвели до порушення екологічних прав людини, покликали до життя зростання рівня захворюваності населення, з одного боку, а з іншого – висунули на порядок денний проблему формування екологічної культури населення взагалі та молодших школярів зокрема.

Вона знайшла свою реалізацію у провідних освітніх нормативно-правових документах нашої держави, про що вже йшла мова у підрозділі 1.2, працях учених України та зарубіжжя, а також у сучасних інноваційних заходах, до яких слід віднести й науково-дослідний проект учених Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника та Австро-Українського інституту у справах науки і технологій "Гірська школа. Стан. Проблеми. Перспективи розвитку".

Його новаторський зміст є співзвучним із провідними завданями магістерської роботи і спонукали до виявлення природоохоронних векторів науково-дослідного проекту "Гірська школа. Стан. Проблеми. Перспективи розвитку".

Сам проект зумовлений потребою виявлення соціально-економічних, геоетнологічних умов та організаційно-педагогічних особливостей функціонування гірської школи задля подолання негативних тенденцій у її роботі та збереженні своєрідного колориту українського карпатського регіону взагалі. Його правовою основою стали "Програма сталого розвитку гірських регіонів" ООН, Краківська конференція 1998 р. "Зелений хребет Центральної та Східної Європи", Карпатська конвенція (Рамкова конвенція про охорону і сталий розвиток Карпат) (Київ-2003 р., підписана на 5-ій Конференції "Довкілля для Європи"), у яких акцентується увага на зобов'язанні держав опікуватись сталим розвитком і збереженням Карпат та соціальної самобутності населення, яке проживає в горах.

Невипадково провідним напрямом роботи "Орієнтовної тематики наукових досліджень проблем навчання, виховання та розвитку учнів гірських шкіл" став екологічний та природоохоронний [24, 67]. Зокрема, він передбачає вивчення таких аспектів:–

екологічне виховання учнів гірських шкіл у відповідності до положень Альпійської та Карпатської конвенцій щодо захисту та сталого розвитку гір;–

робота гірських шкіл із природоохоронного виховання учнів;–

перехід від аграрного до промислового виробництва та послаблення впливу природного середовища на розвиток людини і його наслідки;–

формування у школярів правильних понять про взаємозв'язок і взаємозалежність між людиною і природою;–

традиції раціонального природокористування горян і їх використання у навчально-виховній роботі школи;–

природоохоронні ідеї в працях видатних (відомих) учених (варіанти – українських, зарубіжних учених; педагогів, психологів, географів, етнологів, природознавців тощо) і їх впровадження в діяльність гірських шкіл;–

використання школою виховних і розвивальних можливостей рекреаційного лісокористування в Карпатах" [24, 67].

Таке розмаїття питань зумовлене об’єктивними проблемами загальноосвітніх шкіл гірської місцевості, кількість яких на Івано-Франківщині становить 225. Серед них – велика кількість малокомплектних шкіл і класів-комплектів, що ускладнює роботу вчителів і негативно відбивається на якості знань учнів.

Так, за словами В.Хруща, робота в невеликому, часто замкнутому колективі, відірваність від щоденного спілкування з багатьма колегами-освітянами, недостатня професійна, соціально-економічна і політична поінформованість, часта боротьба за виживання призводить до швидкого "старіння" учителя, поступового зниження його професійної і соціальної активності, що неминуче позначається на учнях. Разом з тим, життя спільноти в горах ще й сьогодні вирізняється високою духовністю (в тому числі й у екологічному сенсі), а не розвинутими технологіями, багатими своєрідними традиціями, які необхідно поєднати з інноваційним змістом, формами і методами діяльності [24, 80]. Зберегти цей потужний "екологічний потенціал" і покликаний аналізований нами проект. А в рамках винесеної у заголовок проблеми, варто наголосити на важливості прищеплення екологічної культури, формування екологічної свідомості ще в початковій школі.

Вагомим внеском у реалізції цієї проблеми стала поява першого номера часопису "Гірська школа Українських Карпат", на перших сторінках якого вміщено статтю-"благословення" ректора Прикарпатського університету імені Василя Стефаника. Член-кореспондент Національної академії наук, професор Б.Остафійчук, поряд із обґрунтуванням актуальності появи часопису, наголосив на потребі "виховання і розвитку дітей-горян, формування з них справжніх патріотів і порядних людей" [24, 6].

У часописі вміщено сам проект, вихідну нормативно-правову базу як його підґрунтя (Закон України "Про статус гірських населених пунктів в Україні", Закон України "Про ратифікацію Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат", офіційні матеріали діяльності Прикарпатського національного унівнерситету імені Василя Стефаника щодо співпраці з міжнародними організаціями та державними установами за програмою "Гірська школа" та ін.), а також перші результати науково-дослідної роботи.

Так, на окрему увагу заслуговують розвідки науковців України та зарубіжжя: В.Хруща ("Гірський регіон як особливе макросередовище навчання, виховання і розвитку учнів"), Ю.Москаленка ("Зона особливої уваги"), І.Калуцького ("Спільна робота гірських шкіл та лісогосподарств з оптимізації рекреаційного лісокористування", Д.Е.Девіса ("Царство природи: історія навколишнього середовища Східних Карпат"), етнографічно-освітні (В.Кузь: "Хата як виховний простір"), соціальні (С.Москалюк: "Від політичної економіки національної безпеки до європейської академічної безпеки"; О.Біда, Л.Прокопенко: "Сільська малокомплектна та малонаповнена школа: соціальний статус, проблеми роботи та існування"), певною мірою, медичні (Б.Грицуляк, В.Грицуляк: "Особливості демографічної ситуації та стан зобної ендемії в учнів гірських шкіл Верховинського району Івано-Франківської області"; М.Миколайський: "Особливості фізичного розвитку сільських учнів гірської школи Українських Карпат") та, власне, педагогічні (Т.Завгородня: "Освіта як стратегічний механізм відродження ментальності, інтелектуально-духовний ресурс держави"; М.Чепіль, Л.Прокопів: "Проблеми і перспективи сучасної сільської школи"; І.Червінська: "Інновації у професійній підготовці майбутніх учителів початкових класів до роботи в школах гірського регіону" та ін.) пошуки українських дослідників.

Часопис містить науково-методичні матеріали на допомогу вчителям, учням гірських шкіл та слухачам "Школи майбутнього педагога", створеної в рамках проекту, представлені напрацюваннями О.Хрущ ("Учням гірських