Народні рухливі ігри у підвищенні пізнавального інтересу школярів до уроків фізичної культури

Актуальність проблеми. Пізнавальний інтерес як важливе особистісне утворення та характеристика навчального процесу завжди у центрі уваги педагогів. Сьогодні він розглядається як рушійна сила активізації навчання, розвитку пізнавальної самостійності учнів, важливий напрям підвищення ефективності навчальної діяльності. Разом з тим вивчення масової практики навчання свідчить, що останніми роками за умов перехідного суспільства та реформування системи шкільної освіти, поширення масової культури, посилення впливу ЗМІ в сучасній практиці інтерес учнів до занять фізичної культури поступово знижується. Ці явища зумовлені як загальними соціальними чинниками і особливостями сучасної системи освіти, так і зниженням рухової активності школярів, що призводить до погіршення їх стану здоров’я. За таких обставин підвищується актуальність дослідження теоретичних аспектів розвитку пізнавального інтересу до уроків фізичної культури з урахуванням потреб сьогодення.

Ми спробували проаналізувати широкий спектр наукових досліджень проблеми пізнавального інтересу, дати актуальне визначення поняттю “Пізнавальний інтерес”.

Як відомо, пізнавальний інтерес стимулює пізнавальну активність учнів і тим самим спрямовує розвиток розумової, психічної та соціальної сфери особистості, створює умови для формування творчої навчальної діяльності учня. Тому у вітчизняній психолого-педагогічній літературі дуже багато уваги приділяється дослідженню проблем розвитку пізнавального інтересу (Н. М. Бібік, В. Білий, М. Ф. Бєляєв, О. Г. Ковальов, Н. Г. Морозова, Г. І. Щукіна та ін.).

Однак у літературі ще немає єдності у трактуванні поняття “пізнавальний інтерес”. Так, наприклад, психолог С. Л. Рубін штейн під пізнавальними інтересом розуміє будь-яку форму спрямованості особистості [22], Г. І. Щукіна – вибіркову спрямованість людини, стосовно галузі пізнання [1], Л. І. Божович – потребу людини, [16] Л. М. Кузнєцова – вибір із навколишнього життя того, що є цінним для людини, Д. К. Гілєв – сукупність внутрішньої сутності та об’єктивного світу в свідомості суб’єкта [10].

Як бачимо інтереси людини є соціальними за своєю природою. Вони не виникають у замкнутій природі дитини, великий вплив на формування пізнавального інтересу має середовище. Враховуючи соціальний чинник в педагогічному процесі, через поставлені виховні і освітні завдання, треба будувати навчальний процес у поєднанні соціальних аспектів та вікових і індивідуальних пізнавальних інтересів учнів.

Н. Г. Морозова дає більш повне визначення терміна “пізнавальний інтерес”, пов’язує його з емоційно-ціннісним ставленням до навчального предмета або безпосередньо мотивованої діяльності і підкреслює, що пізнавальний інтерес – це перехідне психологічне утворення до формування емоційно-пізнавальної спрямованості особистості [23].

Важливою складовою розвитку інтересу, на думку О. Г. Ковальова, є емоційне ставлення особи до об’єкта. Обов’язковою ознакою інтересу може бути тільки стійке позитивне ставлення до об’єкта.

Враховуючи те, що українська освіта взяла курс на утвердження національної ідеї, втілення її у навчально-виховний процес національної ідеї: глибоке і всебічне вивчення традицій рідного народу, його історії, культури духовності і на цій основі – пізнання кожним учнем, вихованцем самого себе як індивідуальності і як частини своєї нації. Це лягло в основу нашого творчого завдання.

Саме народні ігри та забави, на нашу думку, є якраз глибоко прапрадідівським самобутнім, ні від кого не запозиченим засобом формування особистості. Їх зміст, писав С. Килимник, “розкриває в глибинах внутрішнього життя національного духу обидва кінці розвитку нації, душі і тіла, що губляться у протилежних добах в минулім і майбутнім, як якесь творче заглиблення в минуле, щоб віднайти спокусу й сили творчого життя в майбутнім” [12, 25].

Та, на жаль, у нині чинних навчальних програмах, методичних посібниках шкільного курсу “Фізична культура” недостатня увага приділяється народним засобам фізичного виховання, зокрема, рухливим іграм. Разом з цим залишаються поза увагою методичних служб, педагогічних працівників сучасних шкіл матеріали наукових досліджень Г. Дем’янюка, М. Стельмаховича, Ю. Руденка, В. Кузя, З. Сергійчук, Р. Скульського, Б. Ступарика, С. Мудрика та ін., які переконливо доводять що “лише те виховання, яке лягає на міцні підвалини культури народу, спроможне забезпечити повноцінний розвиток особистості, “формування її фізичних якостей” зміцнення здоров’я, гармонію тіла, духу людини і природи” [13; 19, 21-25; 22, 7-8].

Це зумовило вибір теми нашої творчої роботи “Народні рухливі ігри у підвищенні пізнавального інтересу школярів до уроків фізичної культури”, яка ставить за мету дослідити освітньо-виховні можливості народних рухливих ігор та можливості їх використання в умовах сучасної школи.

Предмет дослідження – освітньо-виховні можливості народних рухливих ігор.

Об’єкт дослідження – процес використання народних рухливих ігор.

Завдання дослідження:

Уточнити сутність пізнавального інтересу.

Виявити освітньо-виховні можливості народних рухливих ігор.

Провести класифікацію народних рухливих ігор за виховним впливом їх змісту.

Розробити моделі уроків, побудованих на народному ігровому матеріалі та рекомендації щодо проведення народних рухливих ігор.

На великих виховних можливостях ігор і забав у формуванні тіла та духу акцентували увагу представники філософських і психолого-педагогічних шкіл. Теоретичні положення , розроблені в працях філософів світу (Ж.-Ж. Руссо,. Г. Сковороди ), психологів (Л. Виготського, Г. Костюка, Д. Ельконіна), педагогів минулого (І. Боберського, В. Верховинця, О . Осечинського, О. Суховерської, Т. і П.Франка, К. Трильовського,. К. Ушинського) і сучасників (О. Вацеби, Г.Воробей, С.Мудрика, А.Цьося та ін.) свідчать про визначний вплив народних ігор і забав на виховання “фізично здорової і духовно стійкої особистості дитини на всіх етапах її онтогенезу” [6, 5].

Про педагогічну доцільність народних ігор і забав у журналі “Учительське слово” (1922) відзначалось: “вони розвивають силу тіла, ублагороджують дух і ум, виробляють почуття краси та за-правляють молодече