4.

Трудові процеси | “Печу, печу хлібчик”, “Шевчик”, “Ковалі”, “Боднар”, “Мак”, “Мисливці та зайці”, “Рибалки й риби”, “Просо сіяти”, “Ой ми поле оремо”, “Вийшли в поле косарі”, “Коваль”, “Два півники”, “Дроворуби” |

Знайомлять з різними видами професій, сприяють вихованню працьовитості, поваги до людей праці; формують навички трудових взаємин; імітаційні рухи трудових процесів розвивають відповідні групи м’язів

5.

Явища природи | “Іди, іди, іди, дощику”, “Море”, “Лавина”, “Місяць”, “Метелиця”, “День і ніч”, “Сонечко”, “Розлилися води” |

Знайомлять з причинами виникнення природних явищ, їх впливом на живу і неживу природу; допомагають краще пізнати навколишній світ

6. Тваринний світ |

Свійські: “Коза”, “Кізлик”, “Кінь”, “Сірий кіт”, “Кіт і мишка”, “Кози”, “Іде баран мостом”, “Баран”, “Пасти свинку”

Дикі: “Зайчик у кущах”, “Лис”, “Ведмідь іде”, “Ведмідь”, “Лисичка”, “У вовка”, “У бобра”, “Сірий вовк”, “Лисиця і заєць” |

Знайомлять з різноманітністю тваринного світу, його взаємозв’язками з людиною; виховують доброзичливе ставлення до них

7.

Птахи |

Свійські: “Бій півнів”, “Гуси”, “У гусей”, “Квочка”, “Півник”, “Кури”, “Біла квочка”

Дикі: “Голуби”, “Журавель”, “Деркач”, “Яструб”, “Сорока-Ворона”, “Ворона”, “Ластівка”, “Ой летіла зозуленька” |

Розвивають спостережливість, прищеплюють любов до пташиного світу, знайомлять з умовами їх життя, поведінкою

8.

Комахи |

“Оса” , “Мушка”, “Рій гуде”, “Бджоли”, “Метелик”, “Павук” |

Розкривають світ взаємозв’язку живої природи; спонукають до спостереження

9.

Рослини |

Сад: “У вишневому садочку”, “Сад і горобці”, “У грушки”, “Рожа”, “Вишні-черешні”, “Грушка”

Поле: “Мак”, “Гарбуз”, “Буряк”, “Петрушка”, “Гречка”, “Ой у полі жито”, “Кавуни”, “Хрін”, “Просо”, “Огірочки”, “Льон”, “Квітки”

Ліс: “Грибок”, “Дуб”, “Високий дуб”, “Тягти бука”, “Горішки” |

Допомагають пізнати красу природи, цілющі властивості рослин, взаємозв’язок людини з рослинним світом

10.

Ігри за порами року |

Весна: “Весна зиму проганяє”, “Та це ж весна”, “Іде, іде дід”, “А вже красне сонечко”, “Весна іде”, “Гляньте, діточки далі”, “Труби, Грицю, в рукавицю”

Літо: “Пішли діти в поле”, “Ой рано, раненько”, “Іду, іду”, “Тече вода”;

Осінь: “Ой де ти була”, “Ходять діти в колі”, “Ой Василю, товаришу”, “Малі діти по гриби ходили”;

Зима: “Білесенькі сніжиночки”, “Метелиця”, “Насуплю я брови”, “Ялинка”, “Ой у полі на роздоллі”, “Ну-мо, любі діти” | Знайомлять із порами року, допомагають краще пізнати природні явища, притаманні конкретному сезону

Додаток 1

Організація і методика проведення народних рухливих ігор

Українські народні рухливі ігри несуть у собі високий освітньо-виховний потенціал. Вони створюють найкращі умови для формування та вдосконалення як рухових умінь і навичок, так і розвитку тілесних сил, сприяють вихованню позитивних рис характеру.

Через осягнення народної ігрової культури дитина входить у світ міжособистісних стосунків з ровесниками, збагачує духовний досвід, пізнає історію рідного народу, його звичаї, традиції, національні особливості; створюються умови для вираження загальнолюдських ідей добра, справедливості, естетичних поглядів, проявів любові до рідного краю, природи.

Тому під час використання народного ігрового матеріалу в навчально-виховному процесі необхідно врахувати можливості його змісту щодо спроможності забезпечити реалізацію освітніх, виховних, оздоровчих завдань шкільного курсу “Фізична куль-тура”. Тут необхідно брати до уваги вік, стать, стан здоров’я, рівень фізичної підготовленості та інтереси дітей.

Кожна рухлива гра спрямована на розвиток певних умінь, навичок та фізичних якостей. Але ефективність її залежить від уміння педагога дозувати навантаження під час її проведення. Так, наприклад, для формування спритності гру ускладнюють шляхом поступового збільшення повторень, зміни умов, ставлячи нові завдання щодо колективних та індивідуальних дій, що вимагають координації рухів.

З метою набуття вмінь і навичок з бігу, розвитку швидкості добирається народний ігровий матеріал, який забезпечує раптові рухові дії в ускладнених ситуаціях, що час від часу змінюються (багаторазове подолання невеликих відрізків, зміна часу та ін.).

Вихованню витривалості сприяють запропоновані ігри, які потребують рухової діяльності тривалий період часу: пробігання відрізків з малими інтервалами або тривалий біг з поступовим підвищенням інтенсивності.

Силові якості формують під час ігор, поступово збільшуючи навантаження. При цьому використовують підручний матеріал: каміння, куски дерева, заліза, вагу свого тіла, або різні вихідні положення, зростає кількість повторень, проводяться вправи з партнером.

В іграх з елементами єдиноборства слід комплектувати пару учасників однієї статі, рівними за своєю фізичною підготовкою.

Під час використання народних ігор та забав велика роль відводиться управлінню і керівництву, а саме підготовці місця для проведення гри, підбору відповідного інвентаря. Учнів знайомлять з правилами гри. На її початку доцільно запровадити ритуал привітання.

Організація для проведення гри забезпечується різними способами, а саме розподіл на відділення, визначення ведучих або капітанів команд. Розподіл на відділення відбувається таким шляхом:*

за розрахунком у строю учні розраховуються в шеренгах чи колонах по два, по три відповідно до кількості команд. Діти розміщені за ростом, де хлопчики й дівчатка займають різні фланги;*

за перешикуванням у русі в колони по два, по три залежно від кількості команд;*

на думку вчителя, де беруться до уваги стан здоров’я та рівень фізичної підготовленості дітей.

Слід навчитися чітко ознайомлювати учнів із змістом, правилами гри та визначати час її проведення (на початку, в середині або наприкінці заняття) термін закінчення.

Для учнів з низьким рівнем фізичної підготовленості та особливим станом здоров’я використовується ігровий матеріал із спрощеними правилами.

Після закінчення гри підбиваються підсумки, називають переможців, найкращих гравців, порушників правил тощо.

Особлива увага приділяється дотриманню учнями правил техніки безпеки, дисциплінованості, якості виконання рухових дій; виявленню ініціативності та здібностей під час ігрових ситуацій; усілякому заохоченню їх; виправленню помилок; регулюванню навантаження. Щоб запобігти на заняттях трав-мам, необхідно створити певні гігієнічні умови та вжити заходи безпеки, зокрема звільнити місце проведення ігор від усіх предметів, що можуть спричинити ушкодження (зайвого інвен-таря, камінців, скла, сміття тощо); урахуванню