8. Вихідне положення – лежачи на спині, 1 – зігнути ноги вперед, 2 – випрямити вгору, 3 – знову зігнути, 4 – вихідне положення.

9. Вихідне положення – лежачи на грудях і животі, руки зціплені в упорів. 1-2 – розгинаючи руки (віджимаючи), упор лежачи на стегнах, 3-4 – вихідне положення.

10. Вихідне положення – руки на пояс. Стрибки на двох ногах з поворотами на 90°(можна і на 180°).

ІІ. Основна частина – 30 хвилин

Учитель. Козацтво утверджувало новий спільний устрій, який поглиблював і збагачував традиційний спосіб життя українського народу. Керуючись віковічною народною мудрістю, козаки розуміли, що чисті і незамулені національні джерела знань – це могутня і непоборна сила в боротьбі за права і вольності. Ідея волі була найулюбленіша і найпоширеніша серед них.

Відстоювання своєї волі, свободи народу потребувало знань як найважливішого засобу вистояти в нерівній боротьбі. Саме військо-прикладні знання й уміння, ми будемо формувати під час нашого нестандартного уроку.

1-а станція “Десантники”

Учні надягають “парашути” (рюкзак, усередині якого медбол – 2 кг) – і по черзі проходять по похилій гімнастичній лаві (яка одним кінцем установлена на гімнастичній стінці на третьому щаблі). Вилазять до кін­ця сходів, спускаючись, перелазять на інші сходи, опускаючись на іншу лаву, установлену поруч із гімнастичними сходами, проходять по лаві і наприкінці зістрибують, намагаючись правильно і м’яко приземлятися на пальці ніг проходять по переверненій лаві, переборюють різні перешкоди, пересуваються по-пластунськи.

2-а станція “Льотчики”

Юні льотчики піднімаються по трапу – на 3-5 рейку гімнастичної стінки та вилітають зі злітної смуги – з’їжджаючи вниз один за одним по двох-трьох гімнастичних лавах, укріплених похило. Потім, розправивши крила – піднявши руки в боки долонями вниз, – юні льотчики пересуваються повільним бігом, імітуючи політ літака, роботу його двигунів, з почерговими нахилами тулуба вліво і вправо. “Літаки” летять один за одним, наближаючись до мети. Знову по гімнастичній лаві, учні підні-маються на рейки гімнастичної стінки (висота 1-1,2 м). Звучить команда “Приготуватися до стрибка!”. Хлопці по черзі, обе-режно, стрибають униз і направляються на вихідне положення.

3-я станція “Розвідники”

Учні по черзі, обережно, стрибають униз із “козла” (висота 1 м) і направляються до місця зборів. Тут вони одержують указівки: пересуваючись по-пластунськи, учні повинні перебороти ділянку залізниці (дві лави, установлені паралельно), піднятися і короткими перебіжками досягти річки.

Переправи в зазначеному місці не виявилося. Приходиться використовувати підручні засоби. Діти стають уздовж гімнастичних лавок (це засіб переправи), стоячи до них правим боком. Школярі переносять її до місця переправи, опускають і починають рухатися заздалегідь обумовленим способом: спираючись руками об лаву, лежачи на животі, ноги нарізно, лава між ногами; пересуваються вперед, по черзі перебираючи руками, потім поштовхом обох ніг приймають упор присівши і з виносом прямих рук уперед роблять стрибок, імітуючи таким чином завершення переправи через водну перешкоду.

4-а станція “Ігрова галявина”

Учитель. Козацька молодь систематично розвивала природні задатки, вдосконалювала тіло й душу в іграх, забавах, різних видах змагань і боротьби. Підлітки і юнаки охоче брали приклад з дорослих, які відчували психологічний комфорт завдяки тому, що однаковою мірою турбувалися про свій ін-телектуальний, моральний, духовний і фізичний розвиток. Це створювало в них настрій внутрішнього задоволення, хорошого самопочуття, сприяло єдності слова, діла, думки і вчинку, гармонії душі й тіла. Отже, активний відпочинок – це середо-вище яке сприяло підвищенню працездатності козаків. Сьогодні я запрошую вас на ігрову галявину, сподіваюсь, що вона до-дасть вам бадьорості, духовної стійкості і фізичної витривалості.

1. Народна гра “Панас”

Діти грають у кімнаті, одному з них зав’язують очі, ставлять біля порога і говорять:

Панас, Панас!

Не лови нас.

На тобі коробочку груш,

Та мене не воруш.

Після цього діти тихенько ходять по кімнаті, а “Панас”, розкинувши руки, намагається піймати кого-небудь. Кого спіймає – той стає “Панасом”, і гра продовжується.

2. Гра “Переліт птахів”

Зал (майданчик) – море, а “пароплав” – це гімнастична стінка, лава або колода. Діти – “пташки” перелітають через “море” (бігають у різних напрямках, виконують рухи, наслідуючи пташок). На звук у-у-у, що завивання бурі “пташки” ратуються (вилазять на гімнастичну стінку, стоять на лаву, колоду. Коли буря вчухне, пташки знову починають літати.

Примітка. Стежити, щоб піднімаючись на гімнастичну стінку діти не пропускали щаблів, не наштовхувались одне на одного, нагадувати про це.

3.Народна гра “Чорний лицар”

Один учень стає посередині спортивного залу, решта дітей по одній із його сторін. Завдання “Чорного лицаря” – ловити гравців, що перебігають із кінця в кінець. Йому не дозволено бігати за ними. Він ловить лише по поперечній лінії залу, коли ті пробігають біля нього.

Усі промовляють:

Хоч грізний, Чорний лицарю,

Та не нам,

Нас багато, бач, зібралось,

А ти сам.

Сам, нас, лицарю, не зловиш,

Хоч би, що.

Скорі ноги собі змориш

На ніщо.

Ми не боїмося нічого,

Ані раз!

Ось побачиш, як втечемо Всі ураз!

На тривалість гри визначається певний час.

Народна гра “Іду на Січ”

Усі крім одного сідають колом у розмічені крейдою на підлозі гнізда. Той, хто поза колом, обходить усіх навколо з зовні, каже “Я їду на Січ і беру з собою того-то”. Учень, якого викличуть береться за пояс і рухається за провідником, закликаючи з собою ще когось; наступний знову кого-небудь кличе, доки всі не виберуться в дорогу. Можна об’їхати всі хати, або увесь сад і т.д. Ідучи на Січ, діти співають;

Ой там на горі Січ іде

Гей малинковий стяг несе

Гей малинковий наше славне товариство

Гей марширує раз,