В один із моментів провідник який веде на Січ раптом кричить “Приїхали! Січ!”. Тоді всі поспішають захопити своє місце-гніздо в колі. Коли лишився без місця, той знову починає гру.

Примітка: поки журі підраховує результати, учитель ознайомлює школярів із правилами лицарської честі козаків, які передбачають:–

любов до батьків, рідної мови, вірність у дружбі, побратимстві, ставленні до Батьківщини-України;–

готовності захищати слабших, турбуватись про молодших, зокрема дітей.–

шляхетне ставлення до дівчат, жінки, бабусі;–

непохитна вірність ідеям, принципам народної моралі, духовності (правдивість і справедливість, працьовитість і скромність);–

відстоювання повної свободи і незалежності особистості, народу, держави;–

турбота про розвиток національних традицій, звичаїв і обрядів, бережливе ставлення до рідної природи, землі;–

прагнення роботи пожертвування на будівництво храмів, навчальних і культурних закладів;–

цілеспрямований розвиток власних фізичних і духовних сил, волі, можливостей власного організму;–

уміння скрізь і всюди поступати благородно, шляхетно, виявляти інші чесноти.

Учитель. Крім цього із століття в століття козацька педагогіка формувала у молоді й такі героїчні якості, що склали кодекс лицарської звитяги:–

готовність боротися до загину за волю, віру, честь і славу України;–

нехтувати небезпекою, коли йдеться про життя друзів, побратимів, Матері-України;–

ненависть до ворогів, прагнення звільнити рідний край від завойовників;–

героїзм, подвижництво у праці і в бою.

Водночас козаки були глибоко милосердними. Вони чуйно ставились до інших людей ділились з ними радістю і горем. А тому сьогодні на уроці порадіємо за тих, хто виграв і з розумінням і співчуттям поставимось до учасників, яким не поталанило.

Надається слово журі.

ІІІ. Заключна частина – 5 хвилин

Учитель підводить підсумки уроку,, а потім проводиться гра на відновлення уваги (“У річку гоп!”).

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Актуальные вопросы формирования интереса к обучению: Учебное пособие для слушателей ФПК, директоров общеобразовательных школ и как учебное пособие для студентов по спецкурсу пед. Ин-тов /Г. И. Щукина, В. Н. Липник, А. С. Роботова и др. /Под. ред. Г. И. Щукиной. – М.: Педагогика, 1984.

Артемова Л.В. Виховання поведінки дітей в іграх К.: Радянська школа, 1984.

Боберський І. Забави і ігри рухливі. – Львів, 1904.

Богуш А.М., Лисенко Н.В. Українське народознавство у дошкільному закладі. – К.: Вища, 1994.

Бойко В. Котилася торба, – К., 1990.

В’янка С. Учительське слово. – 1922. – Ч.6.

Верховинець В.М. Весняночка. – К.: Музична школа, 1989.

Вильчковский Э.С. Развитие двигательной функции у детей. – К.: Здоров’я, 1983..

Воробей Г.В. Народні ігри та забави. – Івано–Франківськ, 1992.

Гилев Д. К. К вопросу о мотивах учебной деятельности // Вопросы развития познавательных интересов учащихся в процессе обучения. – Свердловск, 1970.

Гордон Л. А. Психологія і педагогіка інтересу. – К.: Рад. Школа, 1940.

Довженюк Г.В. Літала сорока по зеленім гаю. – К., 1990.

Довжин юк Г.В. Дитячий фольклор. – К.: Дніпро, 1986.

Домбровський С.В., Скульський Р.П., Стельмахович М.Г., Ступа рик Б.М. та ін. Українознавство в національній школі. – Івано–Франківськ, 1995.

Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні. – К.: Обереги. 1994. – Т.1

Ковалев А. Г. Психология личности. – изд. З-е. – М.: Просвещение, 1982.

Мудрик С. Б. Ефективність застосування національних рухливих ігор на уроках фізичної культури у початковій школі. Автореферат. Дис. Канд. Пед. Наук, Луцьк, 1999. – С.13.

Наливайко Д.С. Козацька християнська республіка. – К.: Дніпро, 1992. – С. 108

Національна доктрина розвитку освіти України / Указ Президента України від 17 квітня 2002 року № 347/2002. – С. 5–6.

Онопріенко Б.1. Ігри та розваги на воді. – К., 1977.

Пепа В, Горохова скриня. – К., 1993.

Пометун О. І., Пироженко Л. В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: наук.-методичний посібник /За ред. О. І. Пометун. – К.: Видавництво А.С.К., 2003.

Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии. – СПб.: Питер, 2002.

Русова С.Ф. Нові методи дошкільного виховання. – Прага, 1927.

Сіднев Л.М. Козацькі забави // Рідна школа. – 1993. – № 1.

Скуратівський В.Т. Чиї ж ми діти?// Початкова школа. – 1990. № 3.

Сокіл М. Гаївки, веснянки, ігри та забави на Великодні свята. –Галич, І991.

Стельмахович М.Г. Народне дитинство. – К.: Знання, 1991.

Суховерська О. Рухові забави й ігри з мелодіями й примовками. –Львів, 1924.

Терлецький Г. Українське довкілля. – Краків. – 1941.

Українка Леся Стародавня історія східних народів. 2–5 вид. – Катеринослав, 1918.

Українські рухливі ігри для дітей 5-6 років: Метод. Посібник /Уклад. Я.Вольчинський. – К.: ІЗИН, 1996. – 96 с.

Ушинський К.Д. Вибрані педагогічні твори у 2–хт. – К.: Радянська школа, 1983. – Т.1

Чебанюк О.Ю. Календарно–обрядові пісні. – К., 1967.

Чебыкин А.Я. Эмоциональная регуляция учебной деятельности: Дис. Док. Псих. Наук. – М., 1991.

Чистякова А.И. Психодиагностика. – М.: Просвещение. 1990.