Крупська, А. Макаренко, С. Русова, Г. Ващенко, П. і Т. Франко та інші. Становлення і розвиток системи фізичного виховання учнів загальноосвітніх шкіл України (1917-1941) в своєму дисертаційному дослідженні проаналізував М. Крук М.
Теретичні й педагогічні аспекти фізичного виховання учнів загальноосвітніх шкіл досліджуються М. Зубалієм, Е. Вільчковським, С. Цвеком, а історико-педагогічні – В. Столбовим, Б. Трофімяком, Б. Шияном, А. Цьосем та ін.
Управління в галузі фізичної культури і спорту повинно знаходитись у стані безперевного розвитку, оскільки це обумовлено динамічними процесами сучасного суспільства, його виробничою, політичною і духовною сферою діяльності. Аналіз наукових статтей, звітів, монографій М. Дутчака, О. Жданової, С. Сінгаєвського, І. Приходька, у яких знайшли відображення різні аспекти управлінської діяльності, свідчать про те, що в процесі досліджень не повною мірою здійснений системний аналіз управління фізичною культурою і спортом.
Так, теоретичні і методичні основи управління фізичною культурою і спортом в Україні проаналізовані М.Олійником.
Організацію і технологію управління фізичною культурою та спортом у системі районного територіально-адміністративного утворення розглядала В. Куделко, О. Горобенко. Проте вони не вирішують цілого комплексу завдань організаційно-управлінської діяльності й особливо важливе розуміння необхідності і належності використання наявної в історичному минулому значного доробку з проблеми дослідження. Адже, якщо найближчими роками увага політиків, соціологів, педагогів, вче-них і практиків не буде звернена на проблеми управління, то через деякий час почне діяти „механізм гальмування”, який уповільнюватиме розвиток системи.