Дитина підліткового віку, особливо на початку періоду статевого дозрівання (який можна досить точно встановити по розвитку вторинних статевих ознак), потребує особливої уваги з боку сім'ї, школи, тренера, чуйного і дбайливого ставлення до всіх її проблем і утруднень.

Підліток має підвищену потребу в розумінні його як особистості, у самоствердженні. У цей період можна дозволяти юному спортсмену самостійно робити розминку, допомагати тренеру керувати групами попередньої підготовки, організовувати й проводити змагання.

Пізнавальні інтереси у підлітків бувають надзвичайно різноманітними — від сучасної музики до класичної, від занять спортом до написання віршів тощо. Таку різноманітність інтересів слід заохочувати, бо це створює сприятливі умови для формування всебічно розвинутої особистості, а не тільки висококваліфікованого спортсмена.

Підліток усвідомлює, щоб розібратися в навколишній дійсності, треба багато знати, поповнювати свої знання самоосвітою. Поступово в процесі навчання він робить висновок, що змістове запам'ятовування і відтворення має багато переваг, хоч часто ще використовує механічну пам'ять.

У цьому віці немає підстав перевантажувати пам'ять дрібними фактами і деталями, бо вони заважають учневі засвоювати основний матеріал. Тим більше, що увага підлітка, особливо на початку періоду статевого дозрівання, дещо знижується. У той же час підліток легко переключається з одного виду діяльності на інший. Йому подобається така різноманітність, звичайно ці переходи не такі часті, як у юних спортсменів на етапі попередньої підготовки. З часом підліток може захопитися одним видом діяльності настільки, що забуває про все. Увага підлітка-спортсмена значно підвищується в процесі навчання фізичним вправам, спеціально організованого під час навчально-тренувальних занять.

У процесі навчання в підлітка розвивається мислення. Він засвоює наукові поняття і оперує ними, робить висновки, його мислення уже має елементи абстрактності, йому під силу засвоїти більш складний курс теорії спорту, узагальнити відомості, одержані в загальноосвітній школі та в процесі спортивного тренування.

Достатньо високий рівень уяви дає змогу учню в думках перетворитися в олімпійського чемпіона, космонавта, льотчика-випробовувача і т. п. Така мрійливість по суті є підготовкою до майбутньої діяльності, а бесіди і розповіді тренера про героїв спорту, їхнє життя стають реальним життям підлітка.

При досягненні поставленої мети виникає почуття радості. І хоча емоції підлітка часто ніби вихлюпуються, вони якісно відрізняються від афективних спалахів, які спостерігаються у молодших школярів.

Висока чутливість до навколишньої дійсності, до дій і поступків є благодатною основою для морального виховання підлітків, формування в них позитивних властивостей особистості.

Під час фізичного навантаження, розучування складних вправ спортсмен-підліток може проявляти достатньо вольових зусиль. Проте виховання і формування волі в цьому віці буде ефективнішим, якщо підліток знає, що і як він повинен робити і заради чого. Чим вища мета, чим зрозуміліше підлітку її громадське значення, тим легше організувати його спортивну діяльність.

Соціальна активність у цьому віці полягає у високій сприйнятливості юного спортсмена-підлітка до засвоєння норм, цінностей і способів поведінки, які прийняті у світі дорослих.

Спортивні досягнення підлітків свідчать про те, що вони можуть вирішувати складні завдання, які ставить перед ними тренер у процесі навчально-тренувальних занять, і показувати високі результати. Однак досягнення підлітком спортивних вершин ще не дає підстав вважати, що його особистість сформувалася. Навпаки, він мабуть більше, ніж його ровесники, має потребу в розумному, дбайливому і тактовному тренерові-наставникові.

Тривалість підліткового періоду має значні індивідуальні відмінності. По закінченні він переходить у період юнацтва, що має свої особливості формування особистості.

У підлітковому і юнацькому віці більшість спортсменів досягають високих результатів. Це вікова зона перших великих успіхів, період участі у багатьох змаганнях. При цьому спостерігаються і деякі статеві відмінності. Так, наприклад, для дівчат зона спортивних досягнень у плаванні, спортивній і художній гімнастиці, фігурному катанні на ковзанах може починатися з 12—14 років, для юнаків — дещо пізніше (у плаванні з 14—15 років, фігурному катанні на ковзанах — з 13—16 і т. д.). Це види спорту, де вимагається високий рівень координаційних здібностей, завдяки яким в основному і досягають успіхів юні спортсмени.

У тих видах спорту, де необхідне поєднання фізичних здібностей з координацією рухів, успіх припадає в основному на юнацький вік.

Існує багато теорій періоду юнацтва — біологіч-них, психологічних, соціальних і т. п. На думку вчених, вивчення проблеми юнацтва має бути комплексним, поєднувати соціально-психологічний підхід з дотриманням внутрішніх закономірностей розвитку.

Юнацький вік. Юність — завершальний етап біологічного дозрівання і формування особистості. Видатний педагог К- Д. Ушинський відзначав, що у вогні, який живить юність, відливається характер людини, а тому не слід ні гасити його, ні боятися його, ані вважати його небезпечним для суспільства, ні обмежувати його вільного горіння, а лише потурбуватися, щоб матеріал, що вливається в цей час у душу юнацтва, був доброї якості.

У цьому віці значно підвищуються вимоги до особистості. Пізнавши себе і вимоги суспільства, юна особистість дуже чутлива до голосу совісті. Вона сама осудить себе за помилки, відчує гордість після виконання свого обов'язку.

Потреби у юнацькому віці різні й значною мірою залежать від організації побуту сім'ї, у якій виховуються дівчина чи юнак.

Більшість спортсменів юнацького віку, пройшовши багаторічну спортивну підготовку, досить чітко уявляють, що тільки праця визначає потреби людини (в одязі,