К.Д. Ушинський є основоположником початкової народної школи. Він обгрунтував необхідність реальної програми, пов'язаної з вивченням рідної мови і основних доступних дитині явищ життя природи і суспільства, розробив проблему духовного формування і розвитку школяра в процесі навчання. Відповідно до проголошеної мети первинного навчання як основи загальної освіти К.Д. Ушинський виділяв головні предмети, що мають вирішальне значення в розумовому і духовному розвитку дитини. Серед предметів, що роблять вплив на розумовий розвиток дітей, він на перше місце ставив рідну мову і природознавство. В цілях розумового розвитку вчаться початкової школи Ушинський прагнув поглибити процес засвоєння знань. На основі формування осмисленої системи знань підвести що вчаться до збагнення узагальнюючих ідей, що лежать в основі тієї або іншої науки. К.Д. Ушинський запропонував таку систему занять в початковій школі, яка об'єднала оволодіння рідною мовою з придбанням елементарних знань. Саме така система сприяла пробудженню розумової діяльності вчаться і підготовці до подальшого свідомого навчання.

К.Д. Ушинський пропонував піддати "сильному перегляду учбовий матеріал і вщент переробити програми навчання". Одним з головних недоліків шкільної програми К.Д. Ушинський вважав відрив змісту від життя, від потреб суспільства: "...пора б вже піддати генеральному перегляду всі науки і всі відомості... в педагогічному відношенні такому ж, якому піддав їх Бекон колись у філософії..." [10] Ушинський вважав, що наукові знання безперервно ростуть, і що ці величезні наукові цінності не можуть бути механічно перенесений в школу, їх необхідно переглянути і упорядкувати, логічно спростити відповідно до віку дитини. Заслуга К.Д. Ушинського полягала в тому, що він займався переробкою наукових знань відповідно до вікових і психологічних особливостей вчаться, тобто переробкою наукової системи в дидактичну.

2. Дидактичні принципи, проголошені К.Д. Ушинським

Доступність навчання К.Д. Ушинський затверджував, що зміст навчання повинен бути адаптований з урахуванням розумових і фізичних можливостей вчаться, досягнутого ними рівня знань і умінь, розвитку. Матеріал, що разом з тим вивчається, повинен вимагати від дітей певних зусиль для його засвоєння. На думку Ушинського, навчання може виконати освітні і виховні задачі лише в тому випадку, якщо воно дотримуватиме три основні умови: зв'язок з життям, відповідність з природою дитини і особливостями його психофізичного розвитку, і навчання на рідній мові.

Принцип науковості навчання. В змісті загальної освіти К.Д. Ушинський уділяв велике місце природничонауковим знанням, а в постановці викладання гуманітарних предметів виступав проти одностороннього, класичного його напряму.

Так, К.Д. Ушинский високо оцінював навчання Дарвіна, яке, писав він "... додає живе значення всьому природознавству і може зробити його наймогутнішим освітнім предметом для дитинства і юності...".

Цей принцип К.Д. Ушинский поширював і на предмет рідної мови в школі, в якому, за його словами "... одухотворяється весь народ і вся його батьківщина". Так, в книги для первинного класного читання "Дитячий світ і Хрестоматія" (1861) і "Рідне слово" (1864) він, окрім високохудожніх уривків з рідної літератури і усної народної творчості, включив так звані ділові статті, що давали матеріал по природознавству, географію і історії країни. Науковий рівень знань тут поєднувався з доступністю і яскравістю викладу, служив задачам етичного і естетичного виховання. В них даний змістовний матеріал для спостережень, розроблена система логічних вправ.

Ушинський затвердив в російській дидактиці принцип виховуючого навчання (єдність навчання і виховання). Якщо розвиток, формування і виховання особи здійснюється в єдності своїй через навчання, то саме навчання неминуче, на думку Ушинського, повинне бути розвиваючим і виховуючим. Навчання Ушинській вважав могутнім органом виховання. Наука повинна діяти не тільки на розум, але і на душу, відчуття. Він пише: "До чого вивчати історію, словесність, вся безліч наук, якщо це навчання не примусить нас полюбити ідею і істину більше, ніж гроші, карти і вино, і ставити духовні достоїнства вище за випадкові переваги". "... Виховання", - вивчав К.Д. Ушинський, - "повинне діяти не на одне збільшення запасу знань, але і на переконання людини". Ведуча роль в цьому належить вчителю, що є "... живою ланкою між тим, що пройшло і майбутнім, могутнім ратоборцем істини і добра ... його справа, скромна по зовнішності, - одна з найбільших справ історії..." [7]. У формуванні особи народного вчителя Ушинський покладав надії на педагогічну літературу і спеціальну систему його підготовки.

Систематичність і послідовність в навчанні. К.Д. Ушинський попереджав про те, що голова, наповнена уривчатими, незв'язними знаннями, схожа на комору, в якій все безладно і де сам господар не відшукає те, що йому потрібно. Щоб цього не відбувалося, знання і уміння дітей повинні бути певною системою, а їх формування - здійснюватися в такій послідовності, щоб елемент учбового матеріалу, що вивчається, був логічно пов'язаний з іншими його елементами.

Оптимальне поєднання наочних, словесних і практичних методів навчання. К.Д. Ушинський вважав, що успіху в навчанні можна досягти при поєднанні плотської і абстрактної діяльності: відчуття повинні перетворюватися на поняття, з понять - складатися думка, що вдягнулася в слово. Навчання повинне включати безпосереднє сприйняття дітьми конкретних образів об'єктів, процесів і дій, що вивчаються.

Наочність навчання.

Про наочне навчання К.Д. Ушинський писав в своєму підручнику "Рідне слово": "Що таке наочне навчання? Так це таке навчання, яке будується не на відвернутих уявленнях і словах, а на конкретних образах, безпосередньо сприйнятих дитиною: чи