Курсова робота

На тему:

Профорієнтація як науково обгрунтована система підготовки до професійної діяльності та її вплив на вибір професії старшими школярами.

Зміст

Вступ.

І Розділ. Історія розвитку, методологічні та теоретичні основи профорієнтації.

1.1 Історія становлення профорієнтації.

1.2 Теорія профорієнтації.

1.3 Методологія профорієнтації.

1.4 Виснок до І розділу.

ІІ Розділ. Роль профорієнтації в підготовці старших школярів до професійної діяльності.

2.1 Професійна освіта.

2.2 Вивчення школярів з метою профорієнтації.

2.3 Професійна консультація учнів.

2.4 Професійний добір (підбір) учнів.

2.5Соціально - професійна адаптація молоді.

2.6 Професійне виховання учнів.

2.7 Взаємозв'язок школи і родини в профорієнтації.

2.8 Висновок до ІІ розділу.

Висновок.

Список використаної літератури.

Вступ.

Вибір професії. Яким величезним змістом наповнено, здавалося б, звичне словосполучення, скільки в ньому сховано емоцій, тривог, чекань, проблем! Адже це не просто вдало чи невдало прийняте в юності вирішення, а найчастіше сформована чи розбита доля, активне, творче, радісне чи пасивне життя , байдуже існування, нарешті, це один з найважливіших доданків і умов людського щастя, свідомість своєї необхідності людям. Ким стати? Це питання задавало, задає і буде задавати буквально кожен учень школи без винятку.

Мета даної курсової роботи – дослідити теорію та методологію профорієнтації, історію її становлення як науково обгрунтованої системи підготовки до вибору професії, довести вплив профпідбору, профорієнтації на формування самодостатньої особистостості, прослідкувати розвиток даного напрямку психології поряд з НТП,

Виходячи з мети можна виділити слідуючі завдання даної роботи:

Довести вплив профпідбору, профорієнтації на особистість.

Дослідити внутрішні та зовнішні мотиви вибору тієї чи іншої професійної діяльності.

Показати шлях розвитку профорієнтації як галузі професійних знань поряд з розвитком науки і техніки.

Прослідкувати шлях становлення профорієнтації від стихійних знань до системи чітких, науково обгрунтованих знань.

Актуальність даної проблематики важко переоцінити, адже саме від адекватного вибору професії залежить подальший розвиток особистості. В наш час дуже важко самому зробити правильний вибір професії, тому що є ряд чинників які ускладнюють даний процес. А саме:

Велика кількість професій (близько 20000) та спеціальностей (близько 40000)[5].

Відсутність досвіду;

“Престиж” та “застарілість” тих чи інших професій;

вплив батьків на вибір професії;

неадекватна оцінка своїх потреб та можливостей, та ін.

Тому саме на психолога праці поставлене важливе завдання: допомогти молодій людині обрати правильний професійний шлях, що значно вплине як на розвиток даної особистості так і на рохзвиток суспільства загалом.

Об’єктом даної роботи є система професійного самовизначення людей таїї особливості.

Предметом роботи виступає профорієнтація як визначальна ланка в процесі професійного самовизначення, її історія, теоретичні та методологічні принципи та її вплив на формування уявлень про професію.

Розділ І

Історія розвитку, теоретичні та методологічні основи прфорієнтації.

1.1 Історія становлення профорієнтації.

Початок профорієнтації нерідко відносять до 1908 p.- моменту відкриття першого профконсультаційного бюро в м. Бостоні (США). Однак відповідно до іншої точки зору профорієнтація з'явилася набагато раніше, у далекій давнині. Виникла профорієнтація з потреб розвитку людського суспільства, а тому вона, як і суспільство, має свою історію і передісторію. Природно, що профорієнтація не могла з'явитися раніше, ніж з'явилися професії, а отже, і потреба в орієнтації на ці професії.

Історія появи деяких елементів оцінки профпридатності людини іде в глибину століть. Це відноситься в основному до діагностики знань, умінь і здібностей. Вже в середині III тисячоріччя до н.е. у Древньому Вавілоні проводили іспити випускників шкіл, що готували переписувачів. Завдяки великим по тих часах знанням професійно підготовлений переписувач був центральною фігурою месопотамскої цивілізації; він умів вимірювати поля, поділяти майно, співати, грати на музичних інструментах. Під час іспитів перевіряли його уміння розбиратися в тканинах, металах, рослинах, а також знання всіх чотирьох арифметичних дій.

У III тисячоріччі до н.е. у Китаї існувала широко розповсюджена посада і професія урядового чиновника. Відповідно і тут з'явилися перші елементи профвідбору на цю посаду. Церемонії помітно сприяла атмосфера урочистості і благоліпності навколо молодих людей, які осмілилися витримати державні іспити на заняття цієї посади. Іспити ці в китайському суспільстві сприймалися майже як свято. Тему іспиту нерідко давав сам імператор, він же проводив безпосередню перевірку знань на заключному етапі багатоступінчастого конкурсного добору претендентів.

Інші приклади дає нам древня історія Спарти, Афін, Риму. У Спарті була створена й успішно здійснювалася система виховання воїнів, у Римі — система добору і навчання гладіаторів.

Даних, подібних приведеної вище, мається багато, і усі вони вказують на досить ранній період виникнення елементів того, що зараз прийнято називати профдіагностикою і профвідбором. Якщо виходити з розповсюдженої зараз точки зору про включеність профдиагностики і профвідбору в систему професійної орієнтації, то можна сказати, що профорієнтація виникла давно.

Однак якщо тепер подивитися на профорієнтацію як на суспільний процес, що включає в себе не тільки відзначені вище профдіагностику і профвідбір(підбір), але також профосвіту, профконсультацію, соціально-професійну орієнтацію і професійне виховання, то стане ясно, що профорієнтація як науково осмислена діяльність людини могла з'явитися лише пізніше, з тієї пори, коли почала набирати силу тенденція диференціації й інтеграції окремих наук. Отже, приведені вище історичні дані розглядають як указівка не на історію, а на передісторію виникнення профорієнтації. Історія почалася набагато пізніше, у період корінного ламання суспільства під натиском розвитку великої машинної індустрії, тобто в період розвитого капіталізму з його неминучими супутниками – підвищенням інтенсивності виробничих процесів, зростанням ролі спеціалізації і професіоналізації праці, а також зі змушеною необхідністю здійснення професійної підготовки величезних мас робітників.

Саме в цей час визначилася практична потреба в залученні робочої сили, її навчанні і розподілі на різні трудові