Засновником наукового вивчення індивідуальних розходжень вважається англійський учений Френсіс Гальтон.

У січні 1908 року в м. Бостоні, як уже відзначалося вище, почало працювати перше бюро профорієнтації молоді для надання допомоги підліткам у визначенні їх життєвого трудового шляху. Діяльність цього бюро і прийнято вважати початком профорієнтації. Потім аналогічне бюро заснували в Нью-Йорку. У його завдання входило вивчення вимог, пропонованих людині різними професіями, більш детальне пізнання здібностей школярів. Бюро вело свою роботу в контакті з учителями, користуючись тестами й анкетами. Досвід діяльності цих бюро став широко поширюватися в США, Іспанії, Фінляндії, Швейцарії, Чехословакії й інших країнах.

У своїй роботі бюро керувалося наступними положеннями:

по значимості вибір професії можна прирівняти до подружнього вибору;

професію краще вибирати, ніж сподіватися на випадок;

ніхто не повиннен вибирати професію без ретельного міркування, без опори на профконсультанта;

молодь повинна ознайомитися з великим числом професій, а не братися відразу ж за “зручну” чи випадкову роботу;

вибір професії протікає тим успішніше, чим уважніше профконсультант вивчить особливості особистості що вибирає, фактори успішного вибору і світ професій.

У США більший акцент робився на профвідбір. Питанням професійного добору багато уваги приділяв директор психологічної лабораторії Гарвардського університету професор М. Мюнстерберг. Його можна назвати родоначальником психотехніки.

За замовленням телефонної кампанії він вивчив придатність кандидатів на професію телефоністки. У той період телефоністка повинна була робити до 150 з'єднань у годину, тобто кожні 10 с. потрібно було з'єднувати абонентів, а для цього необхідно було виконати 14 окремих психофізичних актів. Багато телефоністок такого навантаження не витримували і звільнялися з роботи. Це було невигідно підприємцям. Тому і виникла необхідність розробки рекомендацій із профвідбору кандидатів у телефоністки по їхніх психофізіологічних якостях. У підсумку плинність кадрів різко скоротилася.

Перша світова війна (1914—1918 р.) викликала подальше розширення потреби у визначенні професійної придатності: вона вимагала прискореної підготовки людей, що володіють потрібними для військової справи інтелектуальними і фізичними якостями.

Інтенсивне технічне переозброєння промисловості ведучих капіталістичних держав, розвиток принципово нової техніки на початку XX в., у тому числі військової, актуалізували проблему “людини-техніка”. Усе гостріше стало усвідомлюватися, що не кожен бажаючий може керувати складною технікою, для цього необхідні знання, здібності і відповідні навички. Війна істотно загострила інтерес до питань співвіднесення здібностей людини з вимогами професій. Тим самим був підготовлений ґрунт для розгортання науково-дослідних робіт з тестових методів оцінки особистості. У США був створений перший варіант так званого групового тесту, що дозволяв швидко оцінити придатність призовників до військової служби в різних родах військ. Створений тест розглядався як психологічна зброя, тому всі іспити, масштаб досліджень і результати їх зберігалися в таємниці. На підставі досліджень вироблялося відрахування “непридатних”, призначення на “чорнові роботи” нездатних до служби, комплектування унтер-офіцерських і офіцерських шкіл, вирівнювання частин за рівнем інтелектуальності, набір у спеціальні частини і т.д.

Як видно з історії, саме життя привело до появи профорієнтації як практики, і внаслідок - міждисциплінарного наукового знання. [8].

1.2 Теорія профорієнтації.

Цілі і завдання профорієнтації успішно реалізуються повною мірою тоді, коли сама профорієнтація може опертися на розвинуту теорію і методологію. І не випадково: адже в теорії і методології перевіряються поняття, ідеї, погляди, уявлення, форми, методи і принципи, що дозволяють підвищити ефективність практичної роботи.

Отже, профорієнтація - це “науково обґрунтована система підготовки молоді до вільного і самостійного вибору професії, покликана враховувати як індивідуальні особливості кожної особистості, так і необхідність повноцінного розподілу трудових ресурсів в інтересах суспільства”[26]. Профорієнтація повинна являти собою єдність практики і міждисциплінарної теорії. При цьому важливе значення має теорія: адже саме в ній пересікаються ті чи інші ідеї, що потім допомагають перетворити практичну роботу в науково-практичну. Теорія не з'являється, як правило, разом із самою діяльністю. У професійній орієнтації на чільне місце звичайно ставилася практична робота по орієнтації учнів переважно на робочі професії. Значно пізніше була звернена увага на необхідність розробки теорії, і лише відносно недавно стала відчуватися потреба в розробці методологічних питань профорієнтації.

“Практична сторона містить у собі діяльність державних і громадських організацій, підприємств, установ, школи, а також родини по удосконалюванню процесу професійного і соціального самовизначення в інтересах особистості і суспільства в цілому” [24].

Теорію профорієнтації можна визначити в такий спосіб: “ це сукупність висловлень, що відбивають у концентрованій формі комплекс поглядів, представлень і ідей, спрямованих на здійснення ефективної профориентаційної діяльності” [24].

Це визначення порівняно просте і загальне: воно хоча і корисне для “входження у світ теорії, але неприпустиме з погляду наукової строгості, неминучої при визначенні теорії будь-якої діяльності. Більш глибоке визначення наступного поняття таке: “ теорія профорієнтації – це така форма організації наукового знання, що дає цілісне уявлення про закономірності й істотні зв'язки двох процесів – професійного самовизначення молоді відповідно до особистих інтересів, схильностей, здібностей і орієнтування її на ті професії, у яких відчувається суспільна потреба в кадрах.

Розглянемо основні компоненти теорії професійної орієнтації школярів: факти, закономірності, принципи. Достовірних фактів, отриманих за допомогою наукових методів, у профорієнтації мало. Тому одне з важливих завдань – зібрати нові факти і дати їм правильну інтерпретацію. Це являється важливим у тих випадках, коли пошук нових фактів ведеться за допомогою однієї чи декількох гіпотез. Останні також складають важливу частину теорії, Наприклад, у кожному районі (регіоні) можуть виявитися свої специфічні фактори, що впливають на вибір визначеної професії. Гіпотеза про такі