2. Ціль завершальної профконсультації - надання допомоги у виборі професії у відповідності з інтересами, схильностями і психофізіологічними здібностями учня. Цю консультацію в 8-11 класах проводять спеціалисти-профконсультанти разом із учителями школи.

3. Уточнююча профконсультація нерідко виходить за рамки школи і здійснюється в середніх професійно-технічних училищах, вузах, на підприємствах і т.п.” [23].

На кожному з цих етапів профконсультація носить різний характер. На першому етапі підготовка учнів до вибору професії немислима без розвитку самооцінки і позитивних якостей особистості. При цьому профконсультація насамперед носить розвиваючий характер. Якщо в учня вже склалися інтереси, що відповідають його здібностям, то завдання профконсультанта, учителя, класного керівника полягає в тому, щоб направляти його діяльність.

На другому етапі профорієнтація носить рекомендаційний характер і вирішує такі основні завдання: відповідність стану здоров'я вимогам обраної професії, психологічна готовність особистості до оволодіння обраною професією, довідкова інформація учнів про зміст і характер праці, можливостях одержання фахової освіти, професійної підготовки і працевлаштування. Згідно з цими завданнями виділяють три етапи профконсультації: психолого-педагогічну, медичну і довідкову.

Для проведення психолого-педагогічної консультації використовують дані попередньої профдіагностики особистості школярів. Медичну профконсультацію проводять завчасно, щоб дати можливість підлітку самостійно підійти до правильного вибору професії, виходячи зі стану свого здоров'я і вимог, пропонованих людині професією. Це робота здійснюється за участю шкільного лікаря й інших медичних працівників.

Окремі професії висувають підвищені вимоги до психологічних особливостей особистості. Невідповідність особистісних якостей працівника вимогам професії може привести до перевантаження нервової системи, а часом і до захворювання.

У тому випадку, якщо після зіставлення медичного і психолого-педагогічного обстеження учня з його професійною спрямованістю виявляться протипоказання, профконсультант повинне тактовно і доказово пояснити йому неможливість зробленого їм вибору професії і рекомендувати йому іншу професію. При цьому бажано робити так, щоб професія, що рекомендується, не йшла в розріз зі схильностями і здібностями учня, а певним чином відповідала їм.

Третій етап профконсультації пов'язаний з надходженням учня в професійний навчальний заклад чи безпосередньо на роботу. Його можна назвати ще формуючим, тому що основне завдання на цьому етапі - допомогти молодій людині затвердитися в професійному виборі. За допомогою школи учні знайомляться з майбутніми умовами своєї діяльності, готуючись до навчання в навчальному закладі чи безпосередньо надходженню на роботу.

Професійна консультація для учнів за формою проведення може бути колективною, груповою і індивідуальною.

Отже, профконсультація - “це надання допомоги молодому поколінню, що вибирає трудовий шлях у житті, але ні в якому випадку не нав'язування своїх суджень, не зміна права людини на волю вибору професії” [19].

2.4. Професійний добір (підбір) учнів.

“Складова частина профорієнтації - професійний добір (підбір), тобто вибір осіб, що з найбільшою імовірністю зможуть успішно освоїти дану професію і виконувати пов’язані з нею трудові обов'язки”[8].

У процесі професійного добору (підбору) визначається професійна придатність на основі існуючих у людей фізіологічних і інтелектуальних розходжень.

“Існуюче фізичне й інтелектуальне розходження обумовлює доступність людині одних видів праці й одночасно труднощі чи навіть зовсім неприступність інших. Однак це зовсім не означає, що природа ставить на людині незгладимий знак професійної приналежності. Люди з'являються на світ не токарями, не письменниками і не вчителями”[6].

Але, відкидаючи розуміння здібностей як уроджених особливостей людини, що визначають його професійну долю, не можна заперечувати наявність деяких уроджених задатків - психофізіологічних нахилів до тієї чи іншої роботи.

Слід зазначити, що у світлі останніх досягнень мікробіології і ряду інших наук відкриваються підбадьорюючі перспективи не тільки для розкриття таємниць генетичного коду природних задатків, але й активного впливу на “біологічний всесвіт” людини в бажаному напрямку.

“Професійна придатність - це рівень відповідності фізичних якостей і психофізичних особливостей людини професійним вимогам” [10; с.102]. Якщо ці якості й особливості не досягають потрібних вимог, відбувається перевантаження. Це випадок професійної неповноцінності, від якої страждають і суспільство й особистість.

“Під професійним добором (підбором) розуміють спеціально організований дослідницький процес, ціль якого - виявити і визначити за допомогою науково обґрунтованих методів ступінь і можливість психофізіологічної і соціально-психологічної придатності претендентів на навчання і роботу на складних відповідальних професіях” [18].

Профвідбір (підбір) поділяють на два види - що констатує й організує. “ Профвідбір (підбір) “що констатує” припускає вирішення питань про придатність до професії тієї чи іншої особи у формі “придатний” і “непридатний”. У випадку негативної відповіді людина починає нову спробу вирішення питання працевлаштування. Організуючий профвідбір (підбір) має на меті виявити й оцінити індивідуальні особливості людини, що є показниками не до однієї, а до декількох професій, що в більшій мірі відповідає завданням закладів, підприємств по своєчасному заповненню вакантних місць” [24].

Правильний профвідбір (підбір) варто робити за допомогою психологів, фізіологів, медиків.

З ускладненням праці в процесі науково-технічного прогресу в умовах прискорення можливий ріст обмежень до деяких професій. Поряд з цим у народному господарстві нашої країни є багато професій, що не пред'являють підвищених фізичних і психофізіологічних вимог до людини. Тому дуже важливо ще на шкільній лаві ознайомити учнів, які мають фізичні і психофізіологічні обмеження, з даними професіями, допомогти молодим людям вибрати одну з них.

Нерідко профвідбір (підбір) важко здійснювати через недостатність розвитку методики його застосування. Наприклад, при доборі абітурієнтів у вузи вступні іспити ще не дають основ судити про професійну придатність поступаючих, тому зараз при вступних іспитах введена профоріентаційна співбесіда. Тут необхідні науково обґрунтовані храктеристики-рекомендації школи, діагностичні методи профвідбору (підбору).

2.5. Соціально-професійна адаптація