Бажання батьків і професійні наміри школярів у багатьох випадках не збігаються. Усе це викликає необхідність організації спеціальної роботи з батьками, спрямованої на надання допомоги родині в підготовці дітей до праці і вибору професії. При проведенні профорієнтаційної роботи постає питання про престиж професій серед самих батьків, що часто здобуває першорядне значення. У завдання родини також входить попередження випадкового вибору професії підлітком, коли професія вибирається без врахування особливостей і здібностей дитини. Як відомо, у випадковому виборі професії значною мірою закладені причини плинності кадрів на підприємствах через незадоволеність людини своєю професією і роботою.
Таким чином, участь родини, як соціального і виховного інституту, підкреслює подвійність профорієнтації – як проблеми суспільної і педагогічної.
Висновок до ІІ розділу.
Отже, в цьому розділі ми намагалися з’ясувати вплив профорієнтаційної діяльності психолога на вибір професії молодими людьми.
Також ми досліджували вплив на вибір професії такого напрямку профорієнтації як профпросвітництво, показали основні напрямки роботи в цій області. Також було з’ясовано роль бесіди в формуванні уявлень про ті чи інші види професій. Для того, щоб така бесіда була ефективною її треба проводити в декілька етапів, за наперед сформованим планом.
В даному розділі ми намагалися вивчити вплив психофізіологічних особливостей людини на вибір нею того чи іншого виду професійної діяльності. Ми прийшли до висновку, що такі особистісні утворення як ціннісні орієнтації, зовнішні та внутрішні мотиви, здібності (в тому числі й інтелектуальні) стають визначальними факторами успішної трудової діяльності.
Також значний вплив на ефективність трудової діяльності здійснюють темперамент та характерологічні особливості людини.
Крім внутрішніх факторів значну роль у формуванні уявлень про майбутню професію відіграють і зовнішні фактори, такі як школа, сім’я, друзі, ЗМІ та ін.
Враховуючи всі вищезгадані умови і фактори перед психологом стоїть важке завдання: враховуючи всі дані дані особистості (психофізіологічний стан, рівень домагань, мотиви, потреби, ціннісні орієнтації, рівень освітніх знань) допомогти вибрати молодій людині такий вид діяльності, який буде відповідати її потребам, в якому вона зможе себе максимально реалізувати, приносячи при цьому користь суспільству.
Висновок.
Отже, в даній курсовій роботі ми показали профорієнтацію як систему наукових знань з власною історією, теоретичною і методологічною базою, а також роль профорієнтації в виборі професії молодими людьми.
Підготовка молодогго покоління до професійної діяльності – одне з найважливіших завдань суспільства. Ефективне вирішення даної задачі пов’язане з постійною кропіткою працею психологів, педагогів, медиків та ін. Світовий досвід профорієнтаційної діяльності показує, що тільки комплексний підхід до вирішення даної проблеми забезпечує успішне її вирішення.
Провідна роль психології як ведучої галузі в даному напрямку зумовлює те, що на психологм надається провідна роль у формуванні всебічно розвинутої, готової до свідомої, ефективної трудової діяльності на благо суспільства особистості. Шкільні психологи та педагоги повинні допомогти дітям усвідомити та якнайповніше розкрити їхні схильності та задатки, в тому числі й до певного виду трудової діяльності. Ці схильності є в кожної людини, вони зумовлені індивідуальними особливостями кожного, потрібно тільки вчасно їх помітити та розвивати. На це і повинна бути спрямована основна увага психологів та педагогів (в контексті профорієнтації).
Вміло проведена профдіагностика (з глибоким, цілісним вивченням особливостей психічної діяльності) та профконсультація сприяє єфективному становленню людини як професіонала, швидке опанування нею певного виду діяльності та максимальна працездатність при мінімумі енергетичних затрат.
Потужна, добре розвинута в державних маштабах, матеріально, технічно, методологічно забезпечена система профорієнтації – це основа сильної, економічно розвинутої держави.
Нашою метою було показати вплив профорієнтаційної діяльності на вибір професії молодими людьми. Потрібно, щоб даний аспект був усвіломлений на державному рівні, тому що самореалізована, самодостатня особистість – основа міцної держави, а професійна діяльність – основна умова самореалізації особистості.
Отже, можна сказати, що професійна орієнтація – це державна за маштабом, економічна за результатами, соціальна за змістом, психолого-педагогічна за методами складна, багатогранна проблема від ефективності вирішення якої залежить майбутнє суспільства.
Список використаної літератури:
Башкова С. А. Представление о будущем у старшеклассников // Вестник МГУ. Сер. 14, Психология. – 1999. - №3. – с. 84-89.
Бодров В. А. Проблемы професионального психологического отбора // Психологический журнал. – 1985. – Т. 6, №2, - с. 85-94.
Боровикова С. А. Профессиональное самоопределение // Психологическое обеспечение профессиональной деятельности. – СПб., 1991. – с. 6-23.
Водолазная Т. П., Никифорова Г. С. Профессиональная подготовка // Психологическое обеспечение профессиональной деятельности. – СПб., 1991. – с. 23-43.
Гоян І. М. Психологія праці. – Івано – Франківськ, 2004.
Грищенко Н. А., Головей Л. А. Профессиональное самоопределение как фактор развития интелектуального потенциала личности // Вестн. Ленингр. У–та. Сер. 6. - 1990. – вып.4. – с. 88-92.
Зваников В. М., Пономаренко В. А. К вопросу о психологическом отборе профессионалов // Психологический журнал. – 1988. – Т. 9, №3, - с. 93-101.
Захаров Н.Н. “Професійна орієнтація школярів: навчальний посібник для студентів”. – М.: Освіта, 1988 – 272 стор.;
Как выбрать профессию? // Обозов Н. Н., Щёлкин Г. В. Психология работы с людьми. – К., - 1999. – с. 35 – 46.
Кулагин Б. В., Сергеев С. Т. Типологический подход к исследованию проблемы профотбора: [ вопросы психодиагностики ] // Психологический журнал. – 1989. – Т. 10, №1, - с. 62-70.
Корнієнко І. О. Професійні орієнтації в системі життєвих стратегій старшокласника // Практична психологія та соціальна робота. – 2000. - №5. – с. 35-39.
Корнеева Л. Н. Самооценка как механизм саморегуляции профессиональной деятельности // Вестн. Ленингр. У–та. Сер. 6. - 1989. – вып.4. – с.
