деяких домашніх й лісових звірят, про птахів й комах, їх роль у житті людини, про красу рідної природи. Дані твори сприяли оволодінню наймолодшими школярами елементарними знаннями з “науки про природу”, а також вихованню в них любові до природи, формуванню бережливого і відповідального ставлення до навколишнього природного середовища. У підручнику перші відомості з “науки живої природи” є цікавими за змістом, посильними для вивчення дітьми, з великим виховним потенціалом. Адже “перші вражіння, осягненні при тій лектурі – мають великий, фундаментальний вплив на повстання і розвиток в уяві маленьких читачів виображінь, а тим самим – формують у їх маленьких головках перші поняття про ті річі...” [11, 155].
Аналіз букварів Галичини міжвоєнної доби для першого класу щодо кількості в них художніх творів природничого характеру подаємо у наступній таблиці:
№ | Назва | Рік
видання | К-сть творів прир. х-ру | Заг. к-сть творів
1. | Богдан Заклинський
Веснянка
Букварева читанка (ІІ видання) | 1919 | 18 | 80
2. | Буквар
Перша читанка для все людних шкіл | 1928 | 21 | 52
3. | Перша книжечка
Український повістково-образковий буквар | 1928 | 14 | 23
4. | Буквар
Перша книжечка | 1933 | 20 | 44
5. | Осипа Рожанківська і Іванна Петрова
Моя перша книжечка | 1937 | 27 | 59
Отже, аналіз букварів для учнів першого класу показує, що художні твори природничого характеру займали 22,5% змісту “Веснянки” (1919р.), а “Моя перша книжечка” (1937р.) містила їх 45,8%. Звідси бачимо, що кількість творів природничого характеру за дев’ять років збільшилась на 23,3%. Тому можемо стверджувати, що проблема розширення знань молодших школярів про природу не залишала осторонь авторів підручників Галичини міжвоєнної доби. Особливо гостро дане питання розкривається у “Першій книжечці” (1928р.), де кількість творів природничого спрямування складала 68,7%.
Аналіз читанок для другого класу показав, що в них було вміщено ще більшу кількість творів природничого характеру, де йдеться також про життя звірів, птахів, риб, комах, про рослинний світ. Ці твори створювали можливість для поширення світогляду дітей, зацікавлення їх “життям у природі”, сприяли формуванню екологічної культури молодших школярів. Адже, “діти вже з природного гону люблять звірят, а лектура книжечок зміцнить цю любов і матиме великий вплив на розвиток і формування почувань у глибині дитячих сердець” [11, 155].
Аналіз читанок Галичини міжвоєнного періоду для другокласників показано у таблиці:
№ | Назва | Рік
видання | К-сть творів прир. х-ру | Заг. к-сть творів
1. | Богдан Заклинський
Читанка
для ІІ кляси (перший піврік) | 1919 | 11 | 47
2. | Микола Матвійчук
Друга книжечка
до читання для українських дітий | 1923 | 59 | 112
3. | Читанка
для другої кляси вселюдної школи
(друге виданнє) | 1926 | 56 | 130
4. | Читанка
для другої кляси вселюдних шкіл
(пяте видання) | 1932 | 51 | 113
5. | Друга книжечка
для вселюдних шкіл | 1933 | 57 | 135
6. | Читанка
для другої кляси вселюдних шкіл
(шосте видання) | 1938 | 49 | 110
Отже, на основі аналізу читанок для учнів другого класу, можемо стверджувати, що твори природничого характеру займали одне з провідних місць у змісті зазначених підручників. Так, вміст даних творів у “Читанці” Б.Заклинського (1919р.) складав 23,4% , а вже зміст “Другої книжечки” М.Матвійчука (1923р.) містив їх 52,7%. Стосовно “Читанок” для другого класу вселюдних шкіл (1926, 1932, 1938рр.) та “Другої книжечки” (1933р.), то кількість творів природничого спрямування у вказаних підручниках коливалася в межах 42,2%–45,5%.
Таким чином, не зважаючи на те, що в першому та другому класах не було підручника з “науки про природу”, наймолодші школярі мали можливість оволодівати відповідними знаннями на уроках рідної мови, слухаючи розповіді вчителя, читаючи вірші, уступи, поговірки, байки та казки, які містилися у букварях та читанках, а також у дитячих часописах.
Систематичні відомості з обсягу природи починали вивчатися молодшими школярами у третьому класі народної школи. Методичним підручником для вчителя в цьому класі була книжка Дениса Петріва та Іванни Петрів “Зразкові лєкції природи в ІІІ клясі” (1925р.). Даний підручник містив у собі підібраний для вчителя науковий матеріал відповідно до пори року, методично опрацьовану кожну лекцію та подані вказівки, яких показів, образів чи препаратів потрібен використовувати вчитель для “внагляднення” поговірки з дітьми чи свого викладу. Підручник містить такі розділи: вступ – замітки – розклад матеріалу в 1, 2, 3 і 4 кл. школах – розклад матеріалу в 5, 6 і 7 кл. школах – поговірки від 1 до 40 – як вести “дневничок” – українсько-польський “словарець”.
У “Читанці” для третього класу є лише 10 уступів, присвячених питанням з обсягу живої й мертвої природи, тому в даному класі використовували також підручник Казимира Квєцінського “Природописні розмови і читання”, який виданий Державним видавництвом Шкільних Книжок при Львівській Кураторії. Даний підручник складається з 40 уступів із життя живої й неживої природи і вміщує багато цікавого матеріалу для молодших школярів до лектури, який підібраний автором з великої скарбниці української дитячої літератури, переважно з річників “Світ дитини”, “Молода Україна”, передвоєнного “Дзвінка” та різних авторів, як Л.Глібов, Б.Грінченко, О.Маковей, К.Малицька та багатьох інших.
Вивчення учнями “науки про природу” продовжувалося і в 4 класі, де використовували підручник Дениса Петріва та Іванни Петрів “Зразкові лєкції природи для ІV відділу” , а також призначений для даного класу підручник візитатора і начальника відділу народного шкільництва при Львівській Кураторії Казимира Квєцінського “Природописні читання й розмови”.