2.2. Молодь як особлива соціально-демографічна категорія

Полеміка між вченими з приводу визначення молоді, її вікових меж, критеріїв виділення її у самостійну категорію має давню традицію. Дослідники по різному трактують це поняття з позицій соціології, психології, фізіології, демографії та інших наук. Не останню роль тут також відіграють ідеологічні фактори, оскільки молодь знаходиться на вістрі політичної боротьби. У вітчизняному суспільствознавстві молодь тривалий час не розглядалась як самостійна соціально-демографічна категорія – виділення такої не вкладалось у існуючі уявлення про класову структуру суспільства і суперечило б офіційній ідеологічній доктрині про його соціально-політичну єдність. Соціологи першими побачили, що молодь, як соціальна спільність, має характерні тільки їй культурні риси, специфічні інтереси, цінності і норми поведінки. Крім того, вони заговорили про особливі проблеми молоді, які мають передусім соціальні витоки. На Заході у цей час все більше уваги почали приділяти такому феномену, як молодіжна культура. Британські соціологи пов’язують її формування з періодом після Другої світової війни, коли молоді люди у віці від 12 до 20 років почали виробляти особливу соціальну ідентичність, яка характеризувалася специфічними вподобаннями, пов’язаними, наприклад, з одягом чи музикою. Серед найбільш важливих причин цієї тенденції дослідники називають зростання доступних для молоді випадкових доходів і збільшення періоду між дитинством і зрілістю, що частково викликано більш пізнім закінченням школи [50]. У цих дискусіях остаточно сформувався погляд на молодь як на референтну групу, і визначились основні підходи до соціологічного визначення її суті. Найбільш важливими групоутворюючими ознаками молоді більшість авторів визнали вікові характеристики і пов’язані з ними особливості соціального положення, а також зумовлені і тими й іншими соціально-психологічні властивості. Сьогодні у суспільних науках, зокрема у соціальній роботі, використовується наступне визначення молоді: молодь – це соціально-демографічна група, яка виокремлюється на основі сукупності вікових характеристик, соціального статусу і зумовлюється тією чи іншою соціально-психологічною властивістю, яка визначається суспільним укладом, культурою і закономірностями соціалізації [51]. Зустрічається також визначення молоді як соціально-демографічної групи суспільства, яка характеризується такими специфічними рисами, як становлення соціальної зрілості, входження у світ дорослих і адаптація до нього [52]. Проте, на наш погляд, таке визначення є не зовсім вірним, оскільки не враховується інноваційна функція молодого покоління у суспільстві. Що стосується вікових меж молоді, то вони є рухливими і розмитими, але найчастіше їх прив’язують до періоду 14-30 років. До своєрідних особливостей соціального складу молодого покоління (в силу його перехідного положення, а також внаслідок змін, що відбуваються у самому суспільстві) необхідно віднести: по-перше, наявність значної частки молоді (учні, студенти), яка не має у повному розумінні власного соціального положення і характеризується або своїм попереднім