У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент



Інше - Педагогіка
64
а, отже, сприяє психічному розвитку дитини. У дошкільному віці в основному завершується довгий і складний процес оволодіння мовою, яка стає засобом спілкування і мислення дитини, а також предметом вивчення. Сенсорний розвиток дитини проявляється у вдосконаленні відчуттів, сприймання, наочних уявлень. Мислення розвивається від наочно-дійового до образного. Проте діти ще не вміють виділяти суттєві зв’язки в предметах та явищах і робити узагальнені висновки. У процесах пам’яті поряд із впізнаванням все більшого значення починає набувати відтворення, розвивається довільна пам’ять. Під впливом продуктивної діяльності малюка (конструювання, ліплення, малювання) відбувається розвиток відтворюючої (репродуктивної) та творчої (продуктивної) уяви. Але особливістю образів, які створюють діти, є те, що вони не можуть існувати самостійно і потребують опори на конкретні предмети. Характерним для дошкільника є зростаюча довільність уяви. Відповідно до вітчизняного психолого-педагогічного вчення, дошкільний вік є початковим етапом формування особистості дитини. У неї виникають такі особистісні новоутворення, як субординація (ієрархія) мотивів, засвоєння моральних норм та формування довільної поведінки [43]. До групи молодших школярів відносять дітей семи-одинадцяти років. У цьому віці дошкільник стає школярем – це перехідний період: відбувається психічна перебудова особистості дитини, з’являється багато нових обов’язків, ігрова діяльність змінюється навчанням. У психології даний віковий етап часто співвідноситься із “кризою семи років”. У зв’язку з цим дослідники виділяють три типи труднощів для першокласників: новий шкільний режим; характер взаємовідносин із учителем, однокласниками, у сім’ї; діти отримують знання у готовому вигляді і, як правило, не розглядається спеціально потреба у знаннях, тому у дітей згасає інтерес до навчання [44]. Нові умови вимагають організованості, дисциплінованості, вольових зусиль з боку дитини, а також порівняно високого рівня розвитку спостережливості, довільної уваги і запам’ятовування, уміння аналізувати й узагальнювати. Всього цього ще не вистачає молодшому школяреві, і йому обов’язково потрібна допомога старших. Так, сприймання молодших школярів ще недосконале і поверхневе. Вони часто допускають помилки і неточності при сприйманні схожих об’єктів. Немає рефлексу на час, тому не треба чекати, що дитина прийде з вулиці у точно визначений час. Недостатній розвиток довільної уваги. Все яскраве, раптове, нове може привернути їх увагу без будь-якого намагання бути уважними, а на нецікавому матеріалі їм важко сконцентруватися. Часто недостатнім розвитком довільної уваги пояснюється відставання у навчанні учнів молодшого шкільного віку, що слід врахувати при вивченні особистості учнів. Для учнів молодшого шкільного віку характерним є слабий розвиток волі. Діти можуть здійснювати необдумані імпульсивні поступки, не закінчити розпочату роботу, особливо, коли виникають певні труднощі. Якщо їм не надати тактовну допомогу, вони можуть втратити віру у свої сили, можливості. Взаємовідносини в учнівському колективі на першому році навчання багато в чому визначаються вчителем через організацію навчальної діяльності дітей. Учитель хвалить учня за успіхи і звертає на це увагу класу, або осуджує учня за його неуважність і помилки. У обох випадках його оцінка приймається учнем як головна характеристика особистісних якостей товариша. Аналогічно висока емоційність навчальної діяльності призводить до ефекту генералізації оцінки вчителя учнем по відношенню до власної особистості, тобто він сприймає оцінку не стільки у своїй специфічній якості (як оцінку конкретних знань), скільки як загальну оцінку його достоїнств, “поганий” він чи “хороший” [45]. Тому соціальному педагогу та соціальному працівнику і, звичайно, в першу чергу вчителю, потрібно добре орієнтуватися в емоційному житті кожного учня і шкільного колективу. Підлітковий вік (від одинадцяти – до п’ятнадцяти років) – це один з найважливіших етапів життя людини. Численні соматичні, психічні і соціальні зміни, які відбуваються у цей період, багато в чому визначають весь подальший процес становлення особистості. Перш за все підлітковий вік пов’язаний із загальною перебудовою організму дитини, зумовленою статевим дозріванням. Тут варто згадати запропоноване Л.С.Виготським об’ємне бачення підліткового періоду, суть якого полягає у наявності трьох точок дозрівання, які не співпадають одна з одною (рис. 2.1). Статеве дозрівання S, на думку вченого, починається і закінчується раніше, ніж наступає кінець загальноорганічного розвитку підлітка З, і раніше, ніж підліток досягне завершення свого соціально-культурного становлення С [46].

S

З С

Рисунок 2.1. Розвиток підлітка за Л.С.Виготським

Взагалі, особистісний розвиток підлітка на даному етапі набуває винятково суперечливих рис. Індивід переживає конфлікти із самим собою та іншими, проходить через зовнішні зриви і внутрішні сходження до “придбання” почуття особистості. У підлітка висока активність може призвести до раптового знесилення, шалена радість змінюється смутком, впевненість у собі переходить у зніяковіння, егоїзм чергується з альтруїстичністю, пристрасть до спілкування – із замкнутістю у собі та ін. Наявність таких протиріч у поведінці дитини психологи пов’язують із так званою “кризою тринадцяти років” або “перехідним віком”. Найбільш влучним видається останній термін, оскільки соціальна ситуація розвитку дійсно характеризується переходом від дитинства до дорослості. Відповідно, соціальна активність підлітків спрямована на прийняття та засвоєння норм, цінностей і способів поведінки, характерних для світу дорослих та стосунків між ними. Важливим психічним новоутворенням підліткового віку є розвиток довільності усіх психічних процесів, зумовлений новими, вищими вимогами з боку навчальної діяльності. Підліток вже в змозі самостійно організувати свою увагу, пам’ять, мислення, уяву, певною мірою регулювати власні емоційно-вольові процеси тощо. Суттєві зміни відбуваються і у стосунках підлітка з однолітками та дорослими. Так, якщо для молодших школярів основою для об’єднань є найчастіше спільна діяльність, то тепер, навпаки, привабливість тих чи інших занять та інтереси визначаються перш за все їхніми


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75