У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати
Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад
Реферат
Грубий пошук
Точний пошук
Вхід в абонемент
Курсова робота
Дипломна робота
Магістерська робота
Реферат
Контрольні роботи
Інше
-
Педагогіка
64
практичні рекомендації, які пропонують використовувати при здійсненні соціального захисту та профілактики девіантної поведінки неповнолітніх сучасні британські дослідники [49]. У ранньому дитинстві абсолютно необхідною є присутність хоча б одного емоційного зв’язку як опосередковуючого фактора у ситуації стресу і як засобу соціального навчання, фізичного і розумового розвитку. Тому виявлення серйозних труднощів у емоційних відносинах вимагає надання підтримки та профілактичної роботи з батьками і дітьми. Важливо, що у ранньому дитинстві внаслідок нерозвиненості пізнавальних процесів малюк ще не спроможний усвідомити сутність втрати. Тому потрібно ретельно планувати вилучення дитини з сім’ї (якщо, звичайно, цього не можна уникнути) з тим, щоб врахувати усі сприятливі і несприятливі для подальшої роботи з дитиною обставини. Навіть малята є активними учасниками взаємовідносин. Залежно від типу темпераменту дитини батьки можуть стикатися з певними труднощами у її вихованні. Тому соціальному працівнику потрібно володіти знаннями індивідуально-психологічних властивостей дитини на різних вікових етапах для того, щоб виявляти і надавати підтримку дітям, які намагаються обговорити свої ключові проблеми. Соціальному працівнику-практику потрібно також знати можливі реакції дитини на стрес в залежності від її індивідуально-психологічних особливостей та ситуації розвитку. На цьому етапі у дітей проявляється чутливість до таких принципових відмінностей, як стать, національність, інвалідність. Тому важливо враховувати виховне середовище у сім’ї та центрах денного перебування для забезпечення відповідної опіки над дітьми з різних етнічних груп. Стійкі міждисциплінарні зв’язки є цінними для виявлення різних форм інвалідності та вироблення стратегії підтримки батьків. Життєво необхідно прислухатися до батьків та надавати допомогу у такій формі, яка б відповідала їхній релігії, культурним і мовним традиціям. Помітними є відносини з іншими дітьми у сім’ї, і навіть у дуже ранньому віці діти мають здатність до емпатії і шукають підтримку у своїх братів і сестер. Тому відносини між дітьми з однієї сім’ї повинні поважатися як комплексні і важливі, незалежно від їх позитивної чи менш позитивної направленості. Протягом шкільних років мова дитини стає все більш складною і включає абстрактні поняття. Тому затримка у мовному розвитку оцінюється як фактор, який породжує проблеми для дитини у школі та у спілкуванні з друзями і дорослими, і потребує відповідного втручання. Вміння читати є необхідним для вивчення майже всіх шкільних предметів, а також дозволяє дітям приймати участь у інших рівнозначних аспектах культури, наприклад, читати книжки, комікси, журнали, грати у комп’ютерні ігри. Тому, якщо тут виникають проблеми, їх треба вирішувати якнайшвидше, причому з цією метою важливо проводити спільне планування з працівниками освіти. Значним стимулом для розвитку навичок читання є домашні інтереси, відтак потрібно заохочувати батьків дбати про покращення цих навичок. Головне практичне міркування стосовно пам’яті дитини виходить з того, що на її розвиток може вплинути якась психотравмуюча ситуація, і дитина боятиметься згадувати негативний досвід. Тому неправомірно робити висновки про рівень згадування (відтворення) у дитини, оскільки існує безліч факторів, які можуть мати вплив на процеси пам’яті. Також соціальний працівник-практик повинен забезпечити дитині емоційну підтримку, якщо вона відтворює у пам’яті неприємні спогади. Серйозною є проблема самооцінки та впевненості у своїх силах, яка може ускладнюватися внаслідок негативного досвіду у школі. Тому потрібно допомогти школяреві знайти сферу своєї компетентності (гуртки, хобі, спорт, мистецтво, драма тощо). Розвиток гендерної та етнічної самоідентифікації дитини відбувається в оточенні сім’ї, однолітків, школи і суспільства. Протиріччя між цими впливами можуть створити несприятливу ситуацію, внаслідок чого дитина стане вразливою. Тому на всіх етапах, стадіях розвитку школяра має проводитись усестороннє оцінювання цих життєво важливих аспектів “Я”-концепції. На протязі шкільних років зберігається необхідність у тісному емоційному зв’язку. Оскільки пізнавальні процеси дитини вже достатньо розвинені, вона здатна усвідомити сутність втрати або розлучення. Тому потрібно піклуватися про дітей, які переживають таку ситуацію, і переконатися, що вони не звинувачують в цьому себе. Дітям потрібно зв’язано пояснити сутність життєвих подій та змін. Також соціальні працівники-практики повинні забезпечити дитині можливість підтримувати контакти з своєю колишньою сім’єю. Дружба відіграє важливу роль у житті школяра. Конкретні практичні дії залежать від того, має дитина друзів чи ні. Дружба повинна сприйматися серйозно і заохочуватися, оскільки вона є важливим джерелом підтримки у складній життєвій ситуації. Якщо дитина не має друзів, потрібно уважно вивчити причини цього. Відсутність друзів може бути зумовлена різними факторами, наприклад, невпевненістю в собі, низькою самооцінкою, вираженою агресією, негативними уявленнями про відносини з іншими людьми. Вплив школи на формування особистості дитини важко переоцінити. Але шкільне оточення може бути як джерелом підтримки, так і причиною проблем, які вимагають втручання соціальної роботи. Тому при оцінці загального шкільного досвіду дитини повинні враховуватись усі інтелектуальні, емоційні і соціальні аспекти шкільного життя. Тут дуже важливі інтердисциплінарні зв’язки. Моральний розвиток школяра залежить від пізнавального, емоційного і поведінкового дозрівання. Ключова настанова для практики полягає в тому, що моральний розвиток може стимулюватися соціальним оточенням, зокрема через заохочення до емпатії і просоціальної діяльності. На моральний розвиток дитини також впливає спостереження. Дитина копіює поведінку батьків та інших дітей. Тому працівники соціальних закладів, де постійно перебувають діти, повинні працювати над створенням атмосфери взаємної поваги і відповідальності. У період ранньої юності головною проблемою є процес переходу від дитинства до дорослості і те, наскільки сприятливим для цього процесу є попередній досвід. У цьому віці діти виборюють більшу незалежність, що може зумовлювати конфлікти з батьками. У той
Сторінки:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
41
42
43
44
45
46
47
48
49
50
51
52
53
54
55
56
57
58
59
60
61
62
63
64
65
66
67
68
69
70
71
72
73
74
75