2.2. Молодь як особлива соціально-демографічна категорія
Полеміка між вченими з приводу визначення молоді, її вікових меж, критеріїв виділення її у самостійну категорію має давню традицію. Дослідники по різному трактують це поняття з позицій соціології, психології, фізіології, демографії та інших наук. Не останню роль тут також відіграють ідеологічні фактори, оскільки молодь знаходиться на вістрі політичної боротьби. У вітчизняному суспільствознавстві молодь тривалий час не розглядалась як самостійна соціально-демографічна категорія – виділення такої не вкладалось у існуючі уявлення про класову структуру суспільства і суперечило б офіційній ідеологічній доктрині про його соціально-політичну єдність. Соціологи першими побачили, що молодь, як соціальна спільність, має характерні тільки їй культурні риси, специфічні інтереси, цінності і норми поведінки. Крім того, вони заговорили про особливі проблеми молоді, які мають передусім соціальні витоки. На Заході у цей час все більше уваги почали приділяти такому феномену, як молодіжна культура. Британські соціологи пов’язують її формування з періодом після Другої світової війни, коли молоді люди у віці від 12 до 20 років почали виробляти особливу соціальну ідентичність, яка характеризувалася специфічними вподобаннями, пов’язаними, наприклад, з одягом чи музикою. Серед найбільш важливих причин цієї тенденції дослідники називають зростання доступних для молоді випадкових доходів і збільшення періоду між дитинством і зрілістю, що частково викликано більш пізнім закінченням школи [50]. У цих дискусіях остаточно сформувався погляд на молодь як на референтну групу, і визначились основні підходи до соціологічного визначення її суті. Найбільш важливими групоутворюючими ознаками молоді більшість авторів визнали вікові