Педагогіка - же час, вони відчувають потребу у тісному емоційному зв’язку внаслідок зростан...

Інше - Педагогіка

же час, вони відчувають потребу у тісному емоційному зв’язку внаслідок зростання вимог з боку освіти, роботи, друзів, інших взаємовідносин. Тому усі юнаки та дівчата потребують підтримки, яка має бути забезпечена якщо не сім’єю, то іншими людьми. Основна мета – допомогти їм досягнути зрілої залежності від друзів та сім’ї. Настрій індивіда на даному етапі визначається комплексним впливом гормональних факторів та оточуючого середовища. Тому діти потребують підтримку у період фізіологічних змін внаслідок статевого дозрівання. Діти, які зазнали нехтування чи кривди, можуть мати труднощі у розумінні власних фізіологічних індикаторів (наприклад, відчуття голоду, втоми). Тому їм необхідна додаткова підтримка і роз’яснення стосовно їх внутрішнього стану. Рання юність – це період для дослідження такого явища, як самовизначення дитини. Очевидно, що юнаки та дівчата, у яких занижена самооцінка і які не впевнені у своїх силах, відчувають проблеми із самовизначенням. Тому було б доцільно визначити власну фабулу дитини з проблемами самореалізації та самооцінки, використовуючи “техніку самокоментарів”. Якщо у сім’ї дитини мали місце конфлікти та стресові ситуації, вона, ймовірно, відчуватиме відсутність сімейної ідентичності і не прийматиме цінності своєї сім’ї. У цьому випадку може бути запропонована ідентифікація з іншими дорослими (соціальними працівниками, персоналом інтернатних установ, батьками друзів, вчителями тощо). Усі діти незалежно від статі, національної приналежності чи сексуальної орієнтації мають право на позитивне самовизначення, яке повинне підтримуватись і зміцнюватись дорослим оточенням. Ніякі коментарі або критичні зауваження з цього приводу недопустимі. Як і з молодшими дітьми, усі сфери компетентності (інтереси, хобі, навички) повинні досліджуватись і заохочуватись. Сексуальний розвиток – це процес, на який впливають біологічні і соціальні фактори. Усі юнаки та дівчата, незалежно від того, перебувають вони у сексуальних відносинах чи ні, повинні мати доступ до чіткої відповідної їх віку інформації про секс, статеві відносини і контрацепцію. Діти, які зазнали кривди чи нехтування і не мають тісного емоційного зв’язку, можуть стати жертвами сексуальної експлуатації. Тому завдання соціальних працівників-практиків – навчити їх протистояти цьому. Девіантна (делінквентна) поведінка, яка виникає ніби сама по собі, є незвичайним явищем у цьому віці. Як і у інших сферах розвитку, тут треба шукати зв’язок з попереднім досвідом, який є найбільш інформативним. Коли корені протиправної поведінки виявлені у більш ранніх проблемах, потрібне втручання. Комбінація матеріального фактору, впливу сім’ї, групи ровесників може бути пов’язана з такими проблемами, як нудьга, невідвідування школи, відсутність можливостей для конструктивного заняття. Часто у випадку стійкої протиправної поведінки дитини батьки і спеціалісти перебувають у відчаї. Але дуже можливо, що юнак чи дівчина також пригнічені своєю поведінкою. Це хороший відправний пункт для втручання і залучення дитини до планування. Якщо діяти у відповідності до емоційних потреб дитини, ефективним може бути біхевіоральний підхід. Але тут треба застосовувати винагороду за позитивні зміни, а не покарання у разі проступку. Важливо також допомогти дитині знайти конструктивні способи зайнятості, не забуваючи, однак, про першочергову роль освіти. В цілому, варто ставити перед собою невеликі цілі до покращення. Часто юнаки та дівчата намагаються досягнути надто багато і надто швидко, а тому невдача може зміцнити їхню віру в те, що проступок – це найкращий вибір. Нарешті, тема зв’язку з минулим досвідом проявляється у питанні про вплив історії близьких стосунків на прихильну поведінку дитини. Тому, плануючи встановлення прийомної опіки над неповнолітнім, потрібно надати йому якомога більше інформації про її минуле (сімейні події, переміщення, стосунки із значимими людьми тощо). Діти досягають юності, йдучи вже відомими нам шляхами. Багато хто з них зустрінеться з довготривалими труднощами, які справлятимуть вплив на їх здатність використовувати свої можливості. Але напрямок майбутніх шляхів можна скоригувати через конструктивне втручання дорослих, які усвідомлюють необхідність віднайти і розширити життєвий потенціал як у самій дитині, про яку ми піклуємось, так і у її оточенні.

2.2. Молодь як особлива соціально-демографічна категорія

Полеміка між вченими з приводу визначення молоді, її вікових меж, критеріїв виділення її у самостійну категорію має давню традицію. Дослідники по різному трактують це поняття з позицій соціології, психології, фізіології, демографії та інших наук. Не останню роль тут також відіграють ідеологічні фактори, оскільки молодь знаходиться на вістрі політичної боротьби. У вітчизняному суспільствознавстві молодь тривалий час не розглядалась як самостійна соціально-демографічна категорія – виділення такої не вкладалось у існуючі уявлення про класову структуру суспільства і суперечило б офіційній ідеологічній доктрині про його соціально-політичну єдність. Соціологи першими побачили, що молодь, як соціальна спільність, має характерні тільки їй культурні риси, специфічні інтереси, цінності і норми поведінки. Крім того, вони заговорили про особливі проблеми молоді, які мають передусім соціальні витоки. На Заході у цей час все більше уваги почали приділяти такому феномену, як молодіжна культура. Британські соціологи пов’язують її формування з періодом після Другої світової війни, коли молоді люди у віці від 12 до 20 років почали виробляти особливу соціальну ідентичність, яка характеризувалася специфічними вподобаннями, пов’язаними, наприклад, з одягом чи музикою. Серед найбільш важливих причин цієї тенденції дослідники називають зростання доступних для молоді випадкових доходів і збільшення періоду між дитинством і зрілістю, що частково викликано більш пізнім закінченням школи [50]. У цих дискусіях остаточно сформувався погляд на молодь як на референтну групу, і визначились основні підходи до соціологічного визначення її суті. Найбільш важливими групоутворюючими ознаками молоді більшість авторів визнали вікові

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75