Інше - Педагогіка
64

пропусків занять, які лежать на поверхні: “був хворий”, “допомагав мамі”, “їздив у село до бабки” і т.д. Що стосується соціальних, соціально-психологічних аспектів цієї проблеми, то, на наш погляд, вони залишаються поза увагою школи. Щоб краще уявити собі реальний стан справ у наших школах відносно прогулів, звернемось до даних соціологічного дослідження “Прогули серед учнів: оцінка стану, причини, шляхи запобігання”, яке було підготовано і проведено нами протягом вересня – листопада 2001 року. Це дослідження мало на меті з’ясувати характер, масштаби поширення, основні причини такого явища, як прогул серед учнів, та виробити певні рекомендації по запобіганню прогулам. Для цього було застосовано експертне опитування серед вчителів однієї із загальноосвітніх шкіл міста Ужгорода (Закарпатська область). За результатами дослідження було спростовано основну гіпотезу про те, що учні не мають достатньої стимуляції і мотивації для відвідування школи і тому часто дозволяють собі прогулювати заняття. По-перше, як виявилось, прогули серед учнів не є надто поширеним явищем: 75% експертів вважають, що відвідування занять наразі – більш-менш нормальне, 12,5% – задовільне, 12,5% – залишає бажати кращого. По-друге, прогули носять спорадичний характер, тобто не є масовими. Так, 87,5% вчителів відзначили, що учні, як правило, прогулюють уроки по одинці. Найбільш схильні до прогулів учні старшого шкільного віку (62,5% експертів), а закономірності статевої детермінації прогулів не виявлено. Як з’ясувалось, стимулюванню навчальної діяльності учнів у школі приділяють достатньо уваги. Визнаючи існування прямого зв’язку між рівнем відвідування і рівнем методичного забезпечення навчально-виховного процесу у школі (87,5% експертів переконані в цьому), останній оцінений більшістю експертів як дуже високий – 62,5%, середній – 25%, такий, що залишає бажати кращого – 12,5%. Тобто викладання навчального матеріалу у школі організоване належним чином. Рівень виховної роботи у школі в основному оцінюється як високий (87,5% експертів). Лише 12,5% опитаних вважають, що організація виховної роботи знаходиться на середньому рівні. Причому усі її форми (батьківські збори, індивідуальні бесіди з батьками, групові виховні бесіди з учнями, індивідуальні виховні бесіди з учнями, культурно-масові, спортивні заходи) однаково вважаються достатньо ефективними з наданням незначної переваги індивідуально орієнтованим методам. Однак, матеріально-технічне забезпечення навчально-виховного процесу, на думку експертів, не є належним. Тут превалюють задовільні та незадовільні оцінки. Щоправда, зв’язок між матеріально-технічною базою школи і рівнем відвідування занять не такий сильний: лише 75% проти 25% вчителів вважають, що він взагалі існує. Також абсолютна більшість експертів впевнена, що позашкільній роботі (тобто не пов’язаній з навчанням) приділяється достатня кількість уваги. А серед основних її видів називалися: а) екскурсії; б) відвідування театру, музеїв; в) дні здоров’я; г) концерти; ґ) вечори; д) факультативи. Що стосується мотиваційної сфери учнів, то, за оцінками експертів, вони володіють достатньою мотивацією для навчання. Так, при ранжуванні характерних для учнів цінностей найбільшу кількість балів експерти віддали наступним: 1) здобуття атестату (87,7% із 100%); 2) спілкування з іншими учнями та вчителями (79,6%); 3) отримання знань (75,5%). На їх думку, матеріальне збагачення сьогодні не є важливим для учнівської молоді (53%). Проте, дані висновки не можуть бути прийняті як остаточні, і це питання потребує додаткового дослідження. Адже, по-перше, щодо останньої цінності – матеріального збагачення – погляди експертів виявилися діаметрально протилежними, тому отримана середня арифметична величина не відображає реальної думки експертів і, відповідно, реального стану речей. По-друге, для побудови ієрархії цінностей учнів доцільно провести опитування самих учнів. Однією з додаткових гіпотез передбачалось, що школа не створює умов для навчання певних специфічних категорій дітей, таких як діти-інваліди, діти з хронічними захворюваннями, діти з неврівноваженим нервово-психічним станом, особливо обдаровані діти. А це є однією з причин низького рівня відвідування занять. Але, як з’ясувалось, майже усі вчителі поінформовані про наявність у школі таких категорій дітей, і 62,5% вчителів підтвердили, що для вищеназваних учнів складаються індивідуальні програми навчання. Основний недолік у діяльності школи виявлений по відношенню до формування сприятливого соціально-психологічного клімату у навчальному закладі (додаток А). Лише 37,5% експертів вважає, що його створенню приділяється достатня кількість уваги, тоді як 12,5% експертів обрали відповідь “скоріше ні”. Крім того, як зізналися експерти, у міжособистісних відносинах учнів мають місце емоційна кривда (“є” – 87,5%), фізична кривда (“є” – 37,5%, “можливо є” – 12,5%) і можливо є сексуальне насилля (50%). У міжособистісних відносинах учнів і вчителів також проявляється емоційна кривда (75%) і може проявлятися фізична кривда (37,5%) (додаток Б). Таким чином, несприятливий для окремих учнів соціально-психологічний клімат у школі, очевидно, є основним фактором, який зумовлює пропуски занять. Потрібно зазначити, що навіть при ідеальних умовах навчання у школі залишаються учні, які будуть прогулювати уроки. Так, більшість експертів схильна розглядати дітей з неблагополучних сімей як потенційних порушників дисципліни. Отже, школа повинна цікавитися життям своїх вихованців і поза стінами навчального закладу, намагатися посилити зв’язок з сім’єю, близьким оточенням учня. Узагальнюючи усе вищесказане, спробуємо запропонувати певні поради, які б могли сприяти кращому відвідуванню занять учнями. Відзначимо, що вони майже повністю співпадають із рекомендаціями самих експертів. Таким чином, в першу чергу робимо акцент на наступних заходах: 1) покращення соціально-психологічного клімату школи, утримання вчителів від дій, які спричиняють емоційну образу учнів; 2) удосконалення штатної структури школи, зокрема введення посади соціального педагога, який би займався соціальними аспектами навчальних проблем учнів; 3) посилення зв’язку з сім’єю, близьким оточенням учнів, співпраця

---

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75