Інше - Педагогіка
64

віку; б) чоловік і жінка, які живуть у громадянському шлюбі, можуть стати фостер піклувальниками, але вони мають бути одруженими, щоб усиновити дитину; в) дві особи однієї статі, які живуть як пара, не можуть стати фостер піклувальниками або усиновити дитину в Шотландії; г) пари, які бажають стати фостер піклувальниками, також повинні довести, що вони мають стабільні взаємостосунки; ґ) пара, яка сподівається усиновити дитину, повинна продемонструвати свої стійкі взаємовідносини на протязі щонайменше трьох років. Цей термін може включати і період спільного життя ще до одруження; д) пари, які бажають усиновити дитину віком до 2-х років, повинні досягнути 37-річного віку на час подачі клопотання про усиновлення. Бажано також, щоб пари, які зголошуються на роль усиновителів, пройшли тест на безпліддя. Очевидно, у такий спосіб держава дбає про забезпечення прав усиновленої дитини. Крім цього, існує ряд питань, які сім’я повинна приймати до уваги: 1. Багато дітей, можливо, вже зазнали великих труднощів, фізичної, сексуальної або емоційної кривди, нехтування. Деякі можуть бути з сімей, де зустрічалися розумові хвороби, наркотична або алкогольна залежність, були проблеми з навчанням. Такий життєвий досвід впливає на дитину ще в ранньому віці. 2. Правова ситуація є часто невизначеною на час розміщення дитини і може пройти багато часу, поки набере чинності нормативно-правовий акт щодо розміщення. 3. Деякі діти мають фізичну недієздатність або труднощі у навчанні і потребують сім’ю, яка зможе забезпечити їм особливе піклування і увагу. Слід відзначити, що дитячі будинки, інтернати не дуже популярні у Великій Британії. Вважається, що нормальний розвиток дитини краще забезпечується у сім’ї, нехай навіть прийомній, що, вочевидь, цілком справедливо. Сімей, які бажають взяти на виховання чужих дітей, дуже багато. Можливо, одна з причин цього полягає в особливостях менталітету населення цієї країни, бо тут вважається престижним, почесним, гуманним виховання дитини з неблагополучної сім’ї, як i виховання дітей з фізичними i розумовими вадами розвитку. Проте, на нашу думку, неабияке значення має i той факт, що ця нелегка i відповідальна праця дуже високо оплачується. Все це вказує на реальну турботу про майбутнє дітей з неблагополучних сімей i, як свідчить практика, в значній мірі сприяє їх повноцінному, всебічному, гармонійному розвитку. Однак, у всіх випадках, де є можливість, зусилля спрямовуються на те, щоб дитина залишалася у своїй сім’ї. З сім’ями проводиться інтенсивна психотерапевтична, консультативна робота, строго індивідуально, залежно від тих труднощів, які відчуває сім’я. За виразом британського дослідника Г. Мартіна, щасливі сім’ї – схожі, у той час як нещасливі мають несхожі, специфічні проблеми [102]. Такі сім’ї перебувають під постійним контролем соціального працівника (спеціально закріпленого у кожному конкретному випадку), відвідують заняття у спеціальних консультативних центрах з питань сім’ї, які є в кожному місті. Ще одним заходом для покращення умов виховання в оточенні дитини може бути допоміжний догляд (Intermediate Treatment) – певні види діяльності в громаді, що направлені на допомогу дітям, які мають труднощі або перебувають у небезпеці потрапити у проблемну ситуацію. Ця діяльність є частиною роботи, яка проводиться з дітьми, і має на меті допомогти їм в межах їх природного, звичного середовища, тобто уникаючи у такий спосіб потреби втручання інституційної опіки (residential care) в цей процес. Деякі органи місцевого самоврядування, іноді за сприяння Міської Програми (Urban Programme), займаються допоміжним доглядом на власній території, і ця програма є частиною діяльності по забезпеченню соціальної роботи. Багато волонтерських організацій також розробляють проекти, направлені на забезпечення допоміжного догляду в Шотландії. Частина з них отримує фінансування від уряду. Допоміжний догляд призначають дітям департаменти соціальної роботи місцевих органів влади, інші агентства, включаючи школи. Це можуть бути діти віком 8-10 років, хоча більшість становлять 14-16-річні діти. Робота з дітьми в групах є дуже поширеним способом надання допоміжного догляду, але нерідко в Шотландії використовуються також моделі індивідуальної роботи дорослого волонтера з дитиною, спілкування віч-на-віч. Державний Секретар пропонує різні гранти для забезпечення функціонування ресурсного центру допоміжного догляду, який надає консультації, поради, підготовку в цьому напрямку. Громада також може забезпечувати денні послуги опіки для дітей віком до 5 років, які надаються службою “child-minders” (це – няньки, які доглядають за дітьми поки їх батьки працюють), яслами, денними дитячими садками. Няньками, доглядальницями в праві бути особи, які зареєстровані в органах місцевого самоврядування і можуть надавати опіку дітям за місцем проживання. Деякі няньки отримують фінансування від органів місцевого самоврядування, але більшість з них працюють на приватній основі, хоча є зареєстрованими в органах місцевого самоврядування. Денні ясла забезпечуються в основному місцевими органами влади, але існують також приватні дитячі ясла, зареєстровані в місцевих органах влади. Більшість місць денної опіки забезпечується дошкільними дитячими закладами. Вони заохочують батьківську участь у догляді за дітьми і більшість з них є організованими власне самими батьками при підтримці керівників дитсадків. У Шотландії дуже популярними є різні типи консультативних центрів для сімей і дітей. Один з найбільш відомих серед них – Polepark Family Counselling Centre. Він існує з метою надання та розвитку якісних послуг в регіоні Тісайд для дітей, молоді, сімей, піклувальників та професіоналів у ситуаціях, коли постає питання дитячої кривди [103]. Насамперед тут вислухають дитину, яку образили, і запевнять, що її голос буде почуто. Це не є легким або популярним завданням. Дітей, яких образили, часто не

---

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75