Хвиць. А як не наловимо... то пан Сатана нас самих на гарячу сковороду посадить. Або викине з роботи й не дасть нам нашої улюбленої їжі – гарячої смоли.

Круть. Ой, не згадуй! Тут ніде її нема, я вже зголоднів. Одягнувся якось у школярську уніформу й просив смоли в Івасика, а він сказав, що такого тут ніхто не їсть. Він дав мені шматок гуми, і я нею ледве не вдавився. І як діти таке паскудство їдять. Як воно їм зуби не повириває?

Хвиль. Тихо, тихо! Ось діти йдуть до школи. Може, серед них є нечемні. На кожного нечемного ми приготуємо різку в подарунок.

Діти. Сонце світить, та не гріє,

Морозище аж шаліє,

Ой, ховайте, діти вуха,

Налітає завірюха.

Вітер свище, як батіг

Просто в очі сипле сніг.

Не страшний нам сніговій

В школу підемо мерщій.

Івасик. Тарасику, сьогодні до нас святий Миколай прийде!

Тарасик. Егеж. Він чемним дітям подарунки принесе.

Івасик. А ти був чемний?

Тарасик. Так! Я ти?

(В цей час підкрадаються Чортики).

Івасик. Так. І буду чемний до самого Різдва, а потім побачимо (чортики підстрибують з радощів).

Тарасик. А я намагаюсь увесь час бути добрим. Мене назвали Тарасом на честь нашого великого поета Тараса Шевченка, й тому я мушу бути завжди чемним.

Круць. (підштовхує Івасика): Скажи йому щось нечемне!

Івасик. Тільки дурень може бути вічно чемним.

Тарасик. Що ти кажеш? То виходить я дурень?

Круць. (підштовхує Івасика). Покажи йому язика!

Івасик. (показує язика). Хвиць підкрадається до Тарасика).

Хвиль. Бачиш, який він! Чого ж ти стоїш? Бий його!

Тарасик. Ой ні, ми з ним друзі, битися не можна, та ще й такий гарний день. (обертається). А це хто? Ти часом не чортик! Моя бабуся казала, що Чорти бояться хресного знамення. Ось я тебе перехрещу!

Чортики. Ой, не роби цього! Ой-ой-ой!

(музика).

Герда. Дівчинко, як ти потрапила до цього казкового лісу? Хто ти?

Білосніжка. Я Білосніжка. А мої чарівні гномики Мудрунчик, Чхунчик, Веселунчик, Задумчик, Буркунчик, Дрімунчик дуже мене любили. Але я надкусила отруєне яблуко, заснула і опинилася в цьому холодному лісі.

Герда. А мене звати Герда. Я йду до холодної країни Лапландії знайти Кая. Лісові голуби мене сповістили, що бачили Кая. Він летів над лісом у санях із злою Сніговою Королевою, а величезна біла курка несла на спині його санчата.

Білосніжка. А ось Морозенки. Вони допоможуть нам. Ходімо до них.

1 Морозенко. Що нині за днина?

Що нині за свято?

Що сюди зібралось

Людей так багато?

2 Морозенко. Знаю, що за днина,

знаю, що за свято,

то прийшли Вкраїні

і нам честь віддати

всім нам честь віддати

Бога привітати

І про Миколая

З нами заспівати.

Пісня “Красний вечір”

1 Морозенко. Ми браві молодці морозенки. Примчали сюди з привітом на рідну землю. Наші брати з-за меж України вітають вас усіх із Різдвом і Новим Роком та просять про них не забувати.

2 Морозенко. А від вас ми понесемо привітання до братів на різних землях і побажання волі, щастя й здоров’я.

1 Морозенко. Ми промели широкий шлях – доля нашої прекрасної Снігової Царівни і Снігуроньки. (Чути дзвіночки і тиху мелодію)

2 Морозенко. Ось вони! Вітаємо, тебе, Царівно та Снігуронько!

Снігуронька. Снігова Царівно! Подивись, як тут гарно! Яке чудове місце для зустрічі із Святим Миколаєм.

Снігова Царівна. Сніжиночки! Летіть-но сюди. Причепуріть ялинки свіжим снігом, вистеліть шлях до святого отця, щоб йому було зручно їхати. (музика)

У студеній високості

Народилися сніжинки

І летять на землю в гості

Діамантові пушинки.

Ой, як ж вони хороші!

Кажуть люди і дерева

У таночку у пороші,

Наче білі королеви.

Гей, пушинки, гей сніжинки!

Дружно, весело, завзято

Закружляєм в хуртовині

З-під Полісся на Карпати

Ген по всенькій Україні.

Ми сніжиночки біленькі

Ми крилаті і легенькі

Ми раненько встали вранці

Закрутилися у танці

Нас багато – не злічити

Не спіймати, не спинити.

Все навколо міста ціле

Буде чисте, сніжно-біле

Ми сніжиночки біленькі

Ми крилаті і легенькі

Ми раненько встали вранці

Закрутилися у танці.

(танці)

Снігуронька. Святий Миколай вже незабаром над’їде. Ви, Мороозенки, підіть у ліс і покличте всіх звірят. А ви сніжиночки, летіть до будинків, стукайте у віконце, позбирайте всіх дітей.

Снігова Царівна. Отож, якщо бажаєте,

Вітаю, Вас, ялиночки,

Вітаю, Вас, звірята,

Послухайте хвилиночку,

Що маю Вам сказати.

Почерез ліс увечір

Все чесний Миколай

На зустріч із малечею

Поїде через гай.

Виходьте теж на шлях

Його ж усі ви знаєте

І звір, і кожний птах!

Ми знаємо, ми знаємо

У день веселий цей

Чекаємо, чекаємо

Святого Миколая

І чемних всіх дітей.

Миколай. Вітаю вас, діточки і звірята! Зібралось вас тут багато. Бачу, що ви не байдикували. Мені розповіли мої Янголи, що всі ви розумні і чемні були: у школі вчилися, батькам допомагали і рідною мовою скрізь розмовляли. Хоч часом на зле вас Чорти підмовляли, та ви їх молитвою повідганяли і чемно зустріли мене цього року. Ви діти чудові, чудові нівроку. Тож пильно учіться, до школи ходіть, свою Україну шануйте й любіть – любіть її вірно, свою Україну – і я вас ніколи й ніде не покину.

(Ой хто, хто Миколая любить...)