Звучить духовна музика.

Вступне слово вчителя.

Боже великий, Творче всесвіту,

На нашу рідну землю споглянь.

Ми будем вірні твому завіту,

Вислухай нині наших благань.

Господь Бог є нашим найліпшим Отцем, що дає нам все чого потребуємо до життя. Він любить нас і дбає про нас. Господь Бог пожертвував для нас навіть своїм Сином Ісусом Христом.

Наша церква відзначає 12 великих свят, пов’язаних із Матір'ю Божою, Пречистою Дівою Марією та Сином Божим Ісусом Христом. До них відноситься свято Стрітення Господнього, яке святкується 15 лютого.

Сьогодні ви дізнаєтесь про установлення празника Стрітення Господнього, його відзначення, про народні звичаї та народні прикмети, пов'язані з ним.

Вірую Господи і визнаю,

Що ти Син Бога живого,

Прийшов на землю, щоб душу мою

Спасти від всякого злого.

Ти за причасника в храмі святім

Прийми м’я в тайній вечері.

Тайну твоїм ворогам не повім

І не відчиню їм двері.

Господи Боже, мене пом’яни,

Як прийдеш в царство небесне,

І благодаттю мене осіни,

Нехай і грішник воскресне!

Пісня „Отче наш”

15 лютого - Празник Стрітення Господнього. Цей Празник основується на події з життя нашого спасителя, що її записав святий Євангеліст Лука.

За законом Мойсея у євреїв кожен первісток чоловічої статі на сороковий день мав бути посвячений Богу, для чого і приносився матір’ю у Божий храм.

Закон Мойсея приписував, що кожна жінка по народженні хлопчика через 40 днів не сміла входити до храму, бо в тому часі вона вважалася нечистою. Ці 40 днів звалися днями очищення.

По закінченні днів очищення за сина або дочку приносили жертву. Багата жінка жертвувала однолітнє ягня на цілопалення та молодого голуба або горлицю за гріх, а вбога мала принести пару голубів або пару горлиць.

Пречиста Діва Марія, як Божа Мати, не була зобов’язана до обряду очищення, де освятилася Христовим Різдвом. Та все таки Вона в покорі сповняє припис закону і приносить у жертву дві горлиці.

Крім того над первородним хлопчиком 40-го дня відбувався ще обряд пожертвування Богові і його вилуплення. Той, що мав освятити і викупити всіх людей, дозволяє, щоб найперше сам був посвячений Богові і викуплений.

Був в Єрусалимі один чоловік на ім'я Симеон, людина праведна та благочестива, що утіхи чекала Ізраїлю. І Святий Дух був на ньому. І від Духа Святого йому було звіщено смерті не бачити, перш ніж побачить Христа Господнього.

Дух Симона припровадив до храму. І як вносили батьки Дитину-Ісуса, щоб учинили над ним за звичаєм законним, взявши Симеон на руки Ісуса, хвалу Богу віддав тай промовив:

„Нині відпускаєм раба Свого, Владико, за словом Твоїм із миром, бо побачили очі мої Спасіння Твоє, яке ти приготував перед всіма народами, Світло на просвіту поганам і на славу народу Твого Ізраїля!”

Симеон поблагословив їх та й прорік до Марії, матері Ісуса: „Ось призначений цей багатьом на падіння і уставання і Ізраїлі і на знак сперечання, - і меч душу прошиє самій же тобі, - щоб відкрились думки серцем багатьох!”

Слава Симона, яки й прийняв Господа, збулася. Ісус Христос дав людям новий закон благодаті й любові. Його вчення, як і сам Спаситель світу, стали для багатьох предметом ненависті й протиріччя. А Матір Божа, бачачи страждання і хресну смерть Свого Божественного Сина, пережила стільки горя і сердечних мук – немов той меч душу її прошив.

Стрітення належить до числа древніх свят. Його описують у своїх творах Отці Церкви Ш, IV, V століть.

Празник Господнього Стрітення почався в Єрусалимі в другій половині 4-го віку і від нього поширився по цілому Сході, а з 5-го поширився на Заході.

Пісня „Молитва перед наукою”

У народі кажуть, що на Стрітення зима йде туди, де було літо, а

літо – де була зима.

За народним віруванням літо зустрічається з зимою двічі на рік: на Стрітення та в день святої Анни – 22 грудня.

Весною Зима – стара баба, а Літо – молода дівчина.

Ясна і тиха погода в цей день вміщує добрий урожай поля і роїння бджіл.

Вітер – погана ознака. Відлига – жди пізньої весни. „Як на Стрітення півень нап’ється води в калюжі, то жди ще стужі”.

Сценка

(На сцену виходять хлопці і дівчата)

Дівчинка:

А де це наша господиня?

Хлопець:

На службу до церкви пішла, бо сьогодні свято Стрітення.

Господиня: заходить із свічкою в руках та свяченою водою)

А ось і я. Службу із стрітенською свічкою відстояла. Воду освятила.

Дівчинка:

Тітко, розкажіть, будь-ласка, про традиції свята Стрітення!

Господиня: (запалює свічку під образами)

Ось це перша традиція: піти до церкви, свічку освятити і поставити перед образами.

Дівчинка:

А для чого це потрібно?

Господиня:

- Стрітенська свічка має дуже велику магічну силу і допомагає відігнати злі сили, які хочуть завжди перешкодити людині або випробувати її волю. Тому, ставлячи свічку під образами, люди звертаються до Божої Матері з проханням допомогти їм сили холоду, зла та біди відігнати, життя оберігати. А ще кажуть, що свічка Стрітення оберігає оселю від пожежі та грому. Тому таку свічку називають громничою. А ще вона допомагає відвернути весняну повінь. Ці свічки давали вмираючому при читанні відхідної молитви.

Хлопчик:

А які іще традиції цього свята?

Господиня:

Іще на Стрітення освячують воду. Цій воді приписується велика сила. Нею натирають хворі місця, знімають зурочення, застосовують при нападі радикуліту.

Дівчинка:

А моя бабуся стрітенською водою напуває худобу, а дідусь окроплює вулики.

Господиня:

Освячені вода і свічка мають Божу силу. Традиції освячення води і свічки належать до християнських, бо саме народження Христа означає захист людини від усяких