Міністерство освіти і науки України
Урок на тему:
“Знання – це скарб, а вміння
вчитись – ключ до нього”
2 клас
2003р.
Знання – це скарб, а вміння вчитись – ключ до нього.
Мета: розвивати пізнавальні інтереси учнів, вдосконалювати навички роботи з дитячою літературою. Прищеплювання любові до книги, бережливого ставлення до неї, розвиток мовлення, мислення учнів.
Обладнання: прислів’я, ігри, виставка книг:
Хід уроку
І. Організація класу.
ІІ. Вступне слово вчителя. (Розповідь з елементами бесіди).
Дзвенить дзвінок,
Сповіщає нам його звучання,
Що наступив не лише урок –
Наступили цікаві хвилини навчання.
- Діти, життя – це школа, школа, яка вимагає від людини знань.
І на протязі всього життя кожна людина відчуває потребу – навчитись.
Мудрий народ сказав: “Вік живи – вік учись!”
ІІІ. Робота над прислів’ями (Написане на плакаті).
- А як, діти, ви розумієте цей вислів? (роздуми учнів).
Наш світ прекрасний, цікавий. Довкола відбуваються загадкові дійства. І в кожного із нас виникає багато запитань:
Чому посміхається сонечко?
Де заховалась хмарка?
Звідки береться сніг, дощ, град?
Що таке блискавка?
Де відпочиває вітерець?
На ці та на багато інших запитань ви б хотіли почути відповідь.
- А для того, щоб відповісти на всі запитання, потрібно багато знати.
- Діти, а що людині потрібно, щоб мати знання? (З книжок).
Як ви розумієте вислів: “Хто багато читає, той багато знає”? (роздуми учнів)
ІV. Обговорення виставки книг біля куточка читача.
Виставляємо книги про природу, про науку, казки та інші.
Біля виставки вислів: “Книги – морська глибина. Хто в них пірнає до дня, той хоч і праці мав досить, дивні перла виносить.” (І. Я. Франко)
- Які книжки ви читали?
- Які сподобались?
- Чим? Що запам’ятали? Чого навчились?
V. Гра “З якої казки?”
а) Показую ілюстрації, зачитую уривки з казок. Учні відгадують.
- Виділіть героя до його казки.
б) “Хто я?”
- Впізнайте, діти, героїв:
“... Припав чоловік вухом до землі та й слухає...” (Слухайло)
“... Іде чоловік шляхом – одна нога за вухо прив’язана, а на другій скаче...” (Скороход)
“...Іде чоловік і несе за спиною повен мішок хліба...” (Об’їдайло)
VI. Робота над пам’яткою “Бережи книгу”.
VII. Читання і обговорювання вірша.
- Діти, послухайте вірш і скажіть “Чому книжки прогнали хлопчика?”
У читальний зал великий
Вбіг малий хлопчина з криком,
Став питати шалапут:
- Даєте книжки ви тут?
А книжки на всі лади
Закричали:
- Геть іди!
- Який був хлопчик?
- Як ви думаєте, він шанував свої книжки?
- Діти, а ким потрібно бути, щоб тебе всі поважали?
VIII. Читання учнями десяти правил у віршах.
Щоб тебе скрізь поважали
Щоб любили і пишались,
Треба знати 10 правил:
1. Як прокинувся – вставай,
Ліні волі не давай.
2. Квіточку роса умила,
А тебе умиє мило.
3. І дивись – не барись,
В школу швидко, швидко мчись.
4. Але тут не поспішай,
Подивись спочатку,
Чи нічого не забув,
Чи в портфелі все в порядку.
5. В школі, в класі, не брудни,
Сміття бачиш – підніми.
6. Не носи в кишені жуйку,
Крейди, яблука і булки,
Кнопки, цвяхи, сірники,
А носи носовички.
7. Будь охайним завжди сам,
Уникай дірок і плям.
8. Вдома близьким не груби,
Менших захищать люби.
9. Щоб тобою всі пишались,
Перехожі оглядались,
Так роби, щоб люди звикали,
Ти в усьому завжди приклад.
Прислів’я про культуру.
ІХ. Підсумок уроку.
“Розумний не той, хто все знає, - все знати не можливо, - а той розумний, хто знає, де про все можна прочитати.” “Не кажи – не вмію, а кажи – навчусь.”
