Доповідь академіка

АПН України доктора педагогічних наук, професора М. С. Вашуленка

Початкова мовна освіта в системі навчання, виховання і розвитку молодших школярів

З огляду на соціальну і педагогічну значущість рідної мови для вставлення і розвитку кожної особистості, цьому предметові в системі шкільного навчання і виховання відведено об’єктивну роль.

В початкових класах набуті знання, пов’язані з мовленням, не тільки забезпечують основу подальшого навчання, виховання і розвитку підлітків і молоді, а й зумовлюють практичну громадську та професійну діяльність дорослої людини.

Важливо, що в новому Законі про загальну середню освіту закладено забезпечення особистісного розвитку школярів зокрема, інтелектуальних, моральних якостей та фізичного удосконалення, що предметно закладено в Базовому навчальному плані.

З орієнтацією на нову мету навчання – формування й удосконалення вмінь та навичок володіння мовою в усіх сферах і видах мовленнєвої діяльності – постає необхідність змінити передусім структуру цього предмета.

Учитель початкових класів має допомогти школярам усвідомити, що вона повинні говорити й писати зрозуміло для інших, що існують спеціальні правила, яких необхідно дотримуватись.

Що саме? Де? Коли? Як говорять і мають говорити люди в тих чи інших ситуаціях?

Йдеться про удосконалення і формування в роботі з шестилітками і і формування звуковими й на цій основі нормативних орфоепічних навичок; про збагачення, уточнення й активізацію словникового запасу школярів; про удосконалення граматичного ладу дитячого мовлення.

Повсякденно на різних уроках у початкових класах словниковий запас молодших школярів щоденно збільшується в середньому на 5,7 слів.

Якщо на початку шкільного навчання в середньому словниковий запас становить 4,5-5 тисяч слів, то на завершення початкового навчання він потроюється і становить 9-12 тисяч слів.

Зміст початкового курсу передбачає опрацювання лексичного розділу (багатозначність, синоніми, антоніми, омоніми).

Нова структура початкового курсу української мови для 4-річної школи побудовано за принципом “від загального до часткового”. Вона складається з розділів “Мова і мовлення”, “Текст”, “Речення”, “Слово”, “Значення слова”, “Будова слова”, “Частини мови”, “Звуки і букви”.

Вчителі приділяють мало уваги аудіюванню (слуханню і розумінню). Текстова основа у вивченні мовної теорії і в засвоєнні тексто-логічних знань потребує посиленої уваги до формування умінь слухати і розуміти, сприймати інформацію, сортувати її, виділяти головне, сортувати у пам’яті. Ця робота пов’язана з різними видами навчальних переказів, здійснюваних школярами в усній і писемній формах.

Перед методикою навчання стоїть проблема забезпечити комунікативної функції мови. Сюди належить створення мовленнєвих ситуацій і розвиток мотивації висловлювань і вироблення умінь накопичувати та систематизувати для цього матеріал.

Для художнього опису певного предмета особи чи явища використовують різноманітні прикметники, а трудовий процес описують за допомогою дієслівних форм. Про один і той же предмет можна розказати не лише художньо, із застосуванням різноманітних виражальних засобів, а й науково-популярно, де на першому плані – точна, достовірна характеристика предмета.

З такого підходу з розвитку мовлення діти вчаться конкретних умінь: будувати текст, створювати тексти різних типів (розповідь, опис або міркування) та стилів (художнього, науково-популярного, ділового) підпорядковуючи його меті, ситуації та адресату висловлювання.

У процесі розробки державного стандарту з української мови бралося до уваги, що курс мови має провідну мету шкільного вивчення, а не вузівського і складається з:

1) комунікативної

2) лінгвістичної

3) культурознавчої діяльності

Учень на уроці виступатиме не як пасивний слухач, а як активний співрозмовник, доповідач, коментатор, учасник діалогу, полілогу.

Практика мовленнєва спрямованість початкового навчання полягає і в тому, що контролюватися мають не стільки знання про мову, а скільки мовні вміння, а саме будувати речення, різні за структурою, метою висловлювання та інтонацією, правильно утворювати форму слова й поєднувати її з іншими, будувати словосполучення, додержуючи норм лексичної сполучуваності, не порушувати норм вимови й наголошування уживаних знайомих слів.

Програма з мови з початкових класах високо технологізована. Вона містить чіткий перелік практичних мовленнєвих і мовних умінь, якими мають оволодіти учні.

В Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти сказано: “Зміст мовного та літературного компонентів в основній школі спрямований на досягнення належного рівня сформованості вміння користуватися мовними засобами в усіх видах мовленнєвої діяльності, читати та усвідомлювати прочитане; залучення до художньої літератури, а через неї – до фундаментальних цінностей культури; формування гуманістичного світогляду особистості, розширення її культурно-пізнавальних інтересів, виховання в учнів любові, поваги до традицій свого народу та толерантного ставлення до культурних традицій інших народів”.

Мовна лінія:

Значення звуків мови та алфавіту. Уміння дотримуватись орфоепічних норм у власному мовленні, вільно користуватись алфавітом, орфоепічним словником.

Уміння визначати тему, основну думку тексту, структуру.

Соціокультурна лінія.

Знання особливостей національної культури.

Діяльнісна лінія

Уміння застосовувати творчі вміння.

Поповнення й активізація лексичного запасу, формування вмінь усного й писемного мовлення, забезпечення розумового розвитку школярів – головні завдання навчальних занять з української мови, визначені чинними документами. На цьому наголошують у своїх працях і визначні педагоги.

У книзі “Рідне слово” видатний педагог К. Д. Ушинський стверджував, що дитина, яка навчалась рідної мови. Оволоділа словом, п’є духовне життя й силу.

“Учитель покликаний використовувати всі можливості, щоб саме в роки дитинства донести до свідомості й серця найтонші відтінки барв, пахощі слова, щоб рідне слово стало духовним багатством дитини” – зазначав В.О.Сухомлинський.

Тому подорож у країну слова вчителеві слід починати дуже обережно. Спочатку необхідно виявити рівень мовленнєвої підготовки учнів. На уроках слід планувати роботу із словом, словосполученням, виховувати інтерес та увагу до слова в процесі оволодіння граматичним матеріалом.

Словниково-логічні вправи на уроках.

Використовую предметні малюнки Котик, лялька.

яким іншим мовам можна назвати котика.

(кіт, киця, кицька, котусь)

Ой