Одне з основних завдань у географічній освіті, - навчити учнів географічно мислити.

“Географічне мислення”, – писав М. М. Баранський, - це мислення, по-перше, прив’язане до території, яке кладе по-друге, зв’язне, комплексне, яке не замикається в рамах одного “елемента” або таке, що грає акордами, а не пальчиком... Зрозуміло, що географічне мислення є мислення, яке ґрунтується на принципах діалектичного матеріалізму, тобто те саме мислення в умовах географічної науки.

Мета вивчення географії полягає у тому, щоб з’ясувати зв’язок явищ, а не завчати голі переліки географічних об’єктів.

“Питання про зв’язок явищ”, - писав М. М. Баранський, - це найважливіше питання і для методології географії як наукової дисципліни, і для методики географії як шкільного предмета...

діалектичний метод мислення розглядає всі речі і явища не інакше, як у зв’язку і в розвитку... Забування цієї істини не проходить безкарно для жодної науки.

Географію ж як науку комплексну недодержання цього великого заповіту просто-таки руйнує, губить, знищує, не залишаючи від неї нічого, крім численних окремих, взятих з різних галузей знання відомостей, позбавлених загального змісту і значення. Це пояснюється тим, що вивчення зв’язку природних явищ у просторі становить саму суть географії, її “ядро”, без якого вона втрачає зміст свого існування.

Розвиток географічного мислення означає не тільки вивчення окремих компонентів, а й обов’язкове з’ясування їх зв’язків і взаємодії, вивчаючи природу у цілому і за районами, треба розкривати ці зв’язки на конкретних фактах і привчати до цього учнів. У зв’язку з цим дуже важливо володіти науковою термінологією і вживати її точно й правильно, тобто мислити науковою мовою географії, так само як і читати карту, бачачи в умовних знаках і засобах картографічного зображення образи відтвореної на ній місцевості.

Той, хто добре вміє читати карту. Бачить на ній, наприклад, не стільки ізогіпси як спосіб зображення, скільки форми поверхні, показна цими лініями.

Вивчивши легенду, можна не тільки побачити фонове забарвлення на карті рослинності, а й уявити і похмуру північну тайгу, і мальовничі ліси, і розораний степ.

Для всебічного розвитку в учнів географічного мислення вчитель повинен використовувати різні форми і методи для виявлення внутріпредметних зв’язків: і живе слово, і роботу за підручником та картою в класі, і завдання додому, і позакласну роботу, не пропускаючи ніяких, навіть найменших, можливостей, стимулювати думку учнів у географічному напрямі. Взаємозв’язок явищ і процесів у природі – важливий методологічний принцип, на якому будується географія.

Поняття взаємозв’язку географічних явищ означає взаємозалежність і взаємодію компонентів природи.

Наприклад, багато яви і процесів, що відбуваються в атмосфері, спричиняють заміни на поверхні суші – у діяльності річок, у ґрунті, у рослинності тощо.

Під час вивчення географічних особливостей нашої країни треба на конкретних фактах розкривати взаємодію компонентів природи, підкреслюючи таким чином внутріпредметні зв’язки в географії.

При вивченні окремих курсів географії, практична діяльність показує, що внутріпредметні зв’язки не завжди розкриваються досить чітко. Наприклад, при вивченні агропромислового комплексу (АПК), визначаючи суть даного поняття, часто розглядаються його складові частини без достатнього взаємозв’язку; концентрується увага на сільському господарстві. Проте АПК включає і інші галузі. Тому формування цього поняття можливе лише на основі реалізації зв’язків між відповідними темами. Таким підхід значно полегшує засвоєння навчального матеріалу, нормалізує навчальне навантаження. Підвищується світогляд, або розглядаються процеси і явища у взаємозв’язку і взаємо обумовленості. Поняття “АПК” вивчається в темі “Сільське господарство”. Щоб забезпечити більш чітке розкриття всіх відображених в ньому взаємозв’язків, пропоную учням повторити матеріал раніше вивчених тем і відповісти на наступні запитання:

Як залежить розвиток сільського господарства від розвитку хімічної і машинобудівної промисловості?

Як впливає географія сільського господарства на розміщенням сільського господарства? Чим це пояснити?

Показати взаємозв’язок між розміщеннями легкої і харчової промисловості і географією сільського господарства.

Крім того, учні отримують індивідуальні завдання, які передбачають збір матеріалів про розвиток окремих галузей АПК.

Одночасно учні знайомляться зі схемою, що характеризує структуру АПК.

Структура АПК

Досвід роботи показує, що в класах, де використовуються внутріпредметні зв’язки, учні мають знання більш глибокі і міцні. Використання внутріпредметних зв’язків можливе і потрібне при вивченні різних курсів географії. Такий підхід, тобто систематичне застосування в навчальному процесі внутірпредметних зв’язків, безумовно, являється обов’язковою умовою успішного вирішення проблеми нормалізації навчального навантаження.