гортані; окиси азоту легко поглинаючись кров’ю, дуже шкідливо діють на легені й очі; кіптява, адсорбуючи у собі концерогенні речовини, сприяє розвиткові раку легенів; фенол призводить до складних порушень обміну речовин в організмі; озн, як і сірчистий ангідрид, у малих концентраціях є причиною хронічного бронхіту, а у високих – викликає набряк легенів. Дуже шкідливий для організму в більших концентраціях окис карбону і сірководню. Цікаво, що подразнення легенів одним із шкідливих агентів пришвидшує всмоктування в кров інших потенційно шкідливих агентів. Розчинені в крові аерозолі швидко поширюються по всьому організму.
Учень 5. Вкрай шкідливі для людини, навіть у малих концентраціях, берилій та цого сполуки. Вони викликають хронічне захворювання легенів (хронічний грануломатоз, беліоз); марганець та його сполуки є причиною пневмоній і радіоактивні ізотопи (йод – 131, фосфор – 32, кобальт – 60, стронцій – 90, вуглекислота – 14, сірка – 35, кальцій – 45, золото – 198, радій – 226, уран – 235, уран – 236) вражають тканини й органи людини. Вони спричиняють зміну крові, анемію, вроджені калітства, лейкемію, призводять до зниження активності щитовидної залози, до порушення діяльності статевих залоз, вражають легені й пришвидшуютьфі бріоз і ракові захворювання; канцерогенні речовини (3,4-бензпірен, ароматичні вуглеводні) є причино раку: ртуть чинить згубний вплив на мозок людини.
Учень 6. Забруднене повітря страшне й своєю повсякденною буденністю. Всупереч різноманітним теоріям про невичерпність повітряного океану, про здатність людини “приживатися”, “пристосуватися” до навколишнього середовища, забруднювачі повітря володіють кумулятивним ефектом – можливістю нагромаджувати в людському організмі отруту, дію якої до певного часу важко помітити коли приховане стає явним, рятувати людину (людей!) буває іноді пізно. Надзвичайно важливе значення має і потенційна можливість генетичних змін під впливом забрудненого повітря в носіях спадковості. Антропологічні дослідження показують, що фізичний і розумовий розвиток дітей в промислових районах відстає від розвитку дітей в районах з менш забрудненим повітрям.
(Інформація учнів, які провели самостійні дослідження джерел забруднення атмосферного повітря у своїй місцевості).
Природні джерела вуглеводів. Вклад хімії у розвиток енергетичної проблеми. Охорна навколишнього середовища від забруднення при переробці вуглеводневої сировини та використанні продуктів переробки.
(Виховн. заклад у вигляді доповіді)
Мета. Завершити формування знань про клас органічних сполук “Вуглеводні”, поглибити знання учнів про джерела вуглеводнів, способи преробки нафти, кам’яного вугілля.
Закріпити матеріал про основні наукові принципи хімічного виробництва, які приміняються в хімічній технології. Ознайомити учнів із енергетичною проблемою, яка стоїть перед вченими нашої країни та країн світу.особливу увагу приділити охороні навколишнього середовища від забруднення при переробці вуглеводневої сировини та використанні продуктів переробки.
Формувати практичні уміння та навички учнів: інженерні, конструкторські, економічні, ділові, а також формувати бережливе ставлення до природних багатств.
Ведучий. До природних джерел вуглеводнів відносяться: природний газ, побіжний нафтовий газ, нафта та кам’яне вугілля. Вони мають велике народогосподарське значення, бо є найважливішим видом сировини для добування майже всієї продукції промисловості органічного синтезу і широко використовуються в енергетичних цілях. Наша доповідь повинна вирішити, чк покращити стан енргозабезпечення країни та зберегти оточуюче середовище від забруднення.
Зразок доповіді “Наукового співробітника інституту”.
Вуглеводні добувають із природнбої сировини, це природний та побіжний нафтовий гази нафти та кам’яне вугілля. Добуті вуглеводні використовують як паливо, мастильні матеріали і є головним видом сировини для промислового органічного синтезу.
(За допомогою таблиці 1 (додаток ) знайомить із складом та використанням природного та побіжного нафтового газу).
Природний газ є екологічно чистим паливом. В населиних пунктах України ведеться масова газифікація. Це сприятиме не лише поліпшенню добробуту населенн країни, але й поліпшенню екологічного становища.
Нафта – це суміш рідких та твердих вуглеводів, основна складова частина: парафіни, циклопарафіни та арони. Нафту використовують не лише, як висококалорійне паливо, але й як цінну нафтохімічну сировину. Продукти переробки нафти використовують як мінеральні добрива та підкормку для худоби, наприклад з нафти добувають аміак, який не переробляють на сечовину.
Кількість продуктів переробки нафти становить більше 250. з нафти одержують будівельні матеріали, тканини, замінники металів, ліки. Проте в нафтохімії використовують лише кілька процентів добутої нафти, а приблизно 94% її спалюють у топках двигунів, котлів, ракет. Ще Меделєєв Д.І. писав, що топити нафтою це все одно, що топити асигнаціями, бо нафта – найцінніше джерело продуктів, необхідних людині. Нафтохімія розвивається швидкими темпами, отже необхідно подбати про безвідходну технологію про створення таких технологій, щоб продукти переробки нафти не забруднювали навколишнє середовище.
Нафта в сучасному світі – це політика. Важливим джерелом промислового добування ароматичних вуглеводнів є коксування кам’яного вугілля. При нагріванні кам’яного вугілля без доступу повітря утворюється чотири основних продукти: кокс, кам’яновугільна смола, аміачна вода, коксовий газ.
Ведучий. Україна має родовища газу, нафти та кам’яного вугіллі. Запаси природної вировини не безмежні, геологи постійно ведуть розслідування нових родовищ, прогнозують їх запаси.
Зразок доповіді “геолога”.
Нафта відома людині з глибокої давнини (кілька століть до нашої ери). На поверхню землі виступала смолиста речовина – бітум, який використовували як в’яжучий будівельний матеріал, а також з лікувальною ціллю (лікували коросту, нариви, біль в суглобах і вухах).
Стародавні греки, римляни, китайці використовували нафту для воєнних цілей. В наш час газ, нафта, кам’яне вугілля використовують як паливо та сировину для хімічної промисловісті.
Потреба в нафті збільшується, а запаси її не безмежні. Геологи відпрацьовують нові технології буріння важкодоступних родовищ і прогнозують їх запаси. Поки розвідані родовища можуть забезпечити країну газом, нафтою, кам’яним вугіллям менше як на половину. Тому Україна є екологічно