Але чому письменник так сприймав світ?

Звернемось до його життєвого і творчого шляху.

ІІ. Життєві віхи.

Працюємо зі схемою №2.

З’ясовуючи витоки формування такого особливо трагічного світовідчуття Ф. Кафки, слід пригадати сучасником яких історичних подій він був протягом життя (1883-1924рр.).

Це були роки Першої світової війни, низка кривавих революцій, час, коли загинуло багато людей, коли життя людини було знецінено. Він відчував себе жителем світу, який руйнується і гине на очах.

У 1918р. розпалась одна з величних імперій Європи. Франц Кафка в зв’язку з цими подіями почувається як особистість, що раптом втратила своє громадянство. В нього з’являється відчуття без захищеності та безпорадності.

Народився письменник у Празі в європейській родині, яка вже втратила своє національне коріння. Його прізвище в перекладі з чеської означає “галка”, “гра”. Однак у родині розмовляли не чеською, а німецькою мовою. Один із біографів Ф. Кафки писав: “Як єврей він не був своїм серед християн. Як індиферентний єврей він не був своїм серед євреїв. Як людина, що розмовляє німецькою, він не був своїм серед чехів. Як єврей, що розмовляє німецькою, він не був своїм серед німців. Він ніби голий серед одягнених”.–

Як почувається людина, яка втрачає водночас сенс існування на землі (навколо смерть, руйнація, кровопролиття), як громадянин, що втратив власну державу, як людина, котру не визнають своєю представники жодної нації?

У формування світогляду Ф. Кафки важливу роль відіграло його становище у власній родині. Батьки його був сином сільського різника, важко працював і тільки у старшому віці сягнув рівня гендляра-галантерейника, а згодом дрібного фабриканта. Пишаючись власною вдачею, він жорстоко ставився до родини , ніби беручи реванш за роки приниження у суспільстві. Він був єдиним Богом для дружини, трьох доньок і сина. Зростаючи у такому середовищі, Франц відчуває себе чужим у будь-якому прошарку суспільства: чужий серед фабрикантів, бо онук сільського різника; у власній родині батьки-тиран принижував витончену натуру сина своєю зарозумілістю і пихатістю, зламавши його віру у власні сили. У душі юнака оселився жах, що не полишає його все життя. Але, боячись батька, Франц був дуже прив’язаний до нього ідо всієї родини. Ці відчуття згодом відобразились у новелі “Перевтіленні”.

Франц Кафка за волею батька навчався у німецькій школі. Потім у Празькому університеті одержав юридичну освіту. З 1908р. працює дрібним службовцем, займається малоприбутковими справами і не прагне підвищення. Працюючи службовцем страхової компанії, спеціалістом зі страхування виробничих трав, він бачив владу паперів над людиною, яка була безсила, безпорадна, беззахисна перед бюрократичним апаратом держави. Тоді і народився у творчості Кафки провідний конфлікт – між Владою та Людиною, приреченою на загибель. Ось звідки прийшов з літературу світ його героїв – дрібних службовців, лікарів, комівояжерів та ін.

Порятунок від буденного життя Кафка шукав у творчості: “Все, що не стосується літератури, я ненавиджу, воно мені набридає”. Але згодом навіть ця улюблена справа перетворилась на пекельну муку: “Насправді поет дрібніша та слабша істота у порівнянні із середньою людиною, тому що він гостріше та сильніше за інших сприймає тягар земного буття. Для нього сам спів – крик. Творчість для митця – страждання, за допомогою якого, він тільки визволяє себе для нового страждання”.

Кафка не був щасливий і в особистому житті. Він був тричі заручений, але так і не одружився. У 1917р. він дізнався, що смертельно хворий на сухоти. Він бачив себе у цьому світі приречений: граком без крил, для якого не існує ні висоти, ні далини, що стурбовано шукає тільки схованки серед сірого каміння.

Висновок:

Франц Кафка бачить навколишній світ, власне життя як втілення безглуздості, абсурдності, де щохвилини якісь незрозумілі містичні сили (доля, влада, втілення сили) можуть увірватись в життя кожної особистості, щоб зганьбити її, насолоджуватись її стражданнями безцільно прагнучи її знищити.

Ось чому сам письменник та його персонажі живуть у світі, де немає місця світлу, надії, коханню, порятунку, де є тільки нескінченні страждання.

Ф. Кафка одним із перших відчув цей стан душі людини ХХ ст. – існування в абсурдному світі без надії. У своїх творах він розповів про безмежно самотню людину, яка протистоїть цілому світові і є безсилою у цьому протистоянні.

Тепер студенти готові до вивчення програмного твору Франца Кафки новели “Перевтілення”.

На домашнє завдання студентам пропонується прочитати цей твір. Практика показує, що процесом читання слід керувати, щоб він був цілеспрямованим. Одним із засобів керування процесом читання можуть бути випереджальні завдання. (дивись додаток №3)

Заздалегідь студенти отримують запитання і самостійно працюючи з текстом, готують аргументовані відповіді на них. Це позволить подальше вивчення втору на уроці вести у формі діалогу, адже учасниками спільного дійства, спрямованого на осмислене сприйняття неповторного світу письменника, на розкриття філософського підтексту новели.

Додаток №3.

Випереджальні запитання до новели Франца Кафки “Перевтілення”

Хто такий Грегор Замза?

Яким було його минуле життя?

Яким він був сином, братом, службовцем?

На яку істоту перетворився Грегор?

Про що він думає, лежачи в ліжку? Чи можна визначити, яка він людина, які має риси характеру?

Яка сім’я Григора? Як близькі ставились до нього у минулому житті?

Як поводяться оточуючі, коли він постає перед ними у новому вигляді? Як би ви поводились на їхньому місці?

Як почав жити Грегор? Хто і чому його доглядав?

Як змінилось життя родини? Чи можна твердити, що перевтілення Григора торкнулось кожного із родини? Звідки у них взялись сили?

Героєві