слуги з криги й льоду,
Заморозьте всю природу!
З'являються хлопчики-льодянчики, танцюють. Виконується під фонограму "Танцю Феї Драже" з балету П. І. Чай-ковського "Лускунчик".
1-4 m — Діти, тримаючи у зігнутих в ліктях руках палички (40-50 см), прикрашені "дощиком ", рухаються двома колонами в на-прямку глядачів (відстань між колонами 1 —1,5м).
5-7 m — Продовжують рух.
8 т — Кожна дитина обертається навколо себе.
9-11 m — Б'ють паличкою об паличку на витягнутих вперед-вверх руках.
12 т – Повторюють 8 т.
1-8 т —Діти тримають палички в руках, витягнутих вгору-вперед, утворюючи коридор, по якому проходить Снігова Королева.
Льодянчики. В небі сяють срібні зорі.
Ми, немов кришталь, прозорі.
Маємо холодну вдачу,
Заморозим все, що бачим.
Кай. Подивись, Гердо, яка гарна жінка у білому вбранні!
Герда. Стережись, Каю, це може бути Снігова Королева.
Кай. Я сказав, що не боюся її!
Королева. Який сміливий хлопчик! Саме такого я давно шу-каю. Скажи мені, Каю, чи я тобі люба, чи я тобі мила?
Кай. Такої красуні я в житті не бачив.
Королева. А ти — найгарніший хлопчик у всьому світі. Можна я тебе поцілую?
Герда. Каю, стережись! Згадай, що бабуся розповідала! Бабусю, бабусю, прокинься!
Будить бабусю, що заснула в кріслі.
Королева. В танці-кружлянні з холоду й снігу
Знайдем насолоду, знайдемо утіху ...
Королева під музику "Танцю із сніжинками " кружляє з Каєм на-вколо ялинки і ховається за нею. Льодянчики стоять у дві шеренги, погойдуються під музику. Герда біжить за Королевою, сніжинки її не пускають, беруть у коло.
Сніжинки. Не спіши, зупинись,
До землі нахились,
Вкриєм срібним серпанком,
Будеш спати до ранку.
Накривають Герду прозорою тканиною. Вона присідає і засинає. Решта артистів виходить, виносять крісло і лави. Залітають снігурі, виконують пісню "Снігурі",