програмний матеріал, але порушив послідовність у відповідях.
«Задовільно з відзнакою», — якщо студент нечітко відповідає на запропоновану ситуацію, що відповідає завданням майбутньої діяльності; просто «задовільно», — якщо студент сумнівається у виконанні практичних завдань, не осмислює запропоновану ситуацію і не знає окремих питань програми; «задовільно з похибками», — якщо студент допускає суттєві помилки при формулюванні основних положень курсу, зле намагається викласти бодай поверхово знання з програмного матеріалу.
Оцінки «незадовільно» заслуговує студент, який має великі труднощі з викладом теоретичних знань, їх використанням під час вирішення практичних завдань, допускає принципові помилки і демонструє неспромож-ність їх виправити. Запропонована система дає змогу об'єктивно оцінити реальні можливості набуття знань, умінь і навичок кожним студентом, його індивідуальні здібності, залучити до Наукової роботи і стимулювати навчальну діяльність. Вона відповідає державному стандарту знань і підводить кожного студента до реального, генетично обумовленого рівня здатності опанувати програму курсу, що дає підстави широко апробувати 10-бальну систему оцінки знань і впроваджувати її з педагогічну практику [4, 45].
Розділ 2. Форми контролю – як засіб до активного навчального процесу
Після вивчення студентами спеціальної літератури за темою лекції викладач може підключати трупу до самостійного формулювання висновків в процесі лекції.
Великі можливості контролю самостійної роботи студентів мають семінарські заняття; ї) міждисциплінарні семінари, які проводять як комплексне обговорення певної проблеми; 2) проблемні семінари, коли треба поставити чи обговорити конкретні проблеми; 3) тематичні семінари, присвячені одній темі; 4) орієнтаційні семінари, на яких розглядається дискусійна проблема з врахуванням орієнтаційної установки для розв'язання питання; 5) системні семінари, коли виникає необхідність сформулювати ставлення щодо визначеного питання.
В залежності від того, який вид семінару використовує викладач, у ході його можна поставити різноманітні цілі контролю самостійної роботи студентів. Так, міждисциплінарні семінари дають можливість перевірити рівень підготовки студента як з основної, так і з суміжних тем, а у процесі тематичного семінару з'ясувати, наскільки глибоко студенти вивчили дану тему, як використовували рекомендовану літературу.
Ефективний контроль можна проводити на семінарах за допомогою метода малих груп, які попередньо формують у студентській групі, причому не обов'язково за журналом, а за бажанням студентів. Групи, що сформовані за бажанням, як правило, мають однаковий творчий та активний потенціал.
У процесі підготовки до семінару кожна із трьох груп повинна отримати завдання; перша — готує доповіді з питань семінару; друга — запитання тим студентам, які виступатимуть з доповідями; третя — доповнює, робить висновки.
Щоб семінар пройшов активно і цікаво, усі студенти повинні напружено самостійно працювати. Уміння задавати змістовні питання доповідачам є однією з найбільш складних форм участі студентів у семінарі. , Важливою формою контролю є колоквіуми. Викладачі проводять їх у . другій половині дня, і тому не дуже строго дотримуються ліміту часу. Результати колоквіуму багато в чому залежать від організації його.
По-перше, за півтора-два тижні до проведення колоквіуму студентам доводять перелік тем (20—25), які виносять на обговорення, а також необхідний перелік спеціальної літератури.
По-друге, протягом усієї самостійної підготовки студентів до співбесіди викладач подає ш допомогу у разі потреби у формі консультацій, індивідуальних бесід, порад тощо.
По-третє, співбесіди можна проводити для кількох студентів у складі невеличкої групи з п'яти-семи чоловік протягом 25-30 хвилин. У цьому випадку студент зможе активно працювати як до початку колоквіуму, так і під час проведення його. Від змістовності запитань, точності постановки їх залежить рівень знань студентів. [11, 67]
Стимулом до самостійної роботи може є також те, що позитивна оцінка, одержана студентом на занятті, зараховується як залік з теми-курсу, а сума заліків дає можливість не складати іспит з цього предмета.
Однією із форм контролю у поза навчальний час є спільна робота викладача і студентів з організації наукових досліджень.
На підготовчому етапі студенти і викладачі разом визначають кінцеві цілі досліджений, форми та методи роботи. З проблеми дослідження студенти можуть підготувати доповідь і зробити її на студентській або науково-практичній конференції. Може бути підготовлена і спільна наукова публікація.
Оригінальність цієї форми роботи полягає у тому, що контроль можна проводити постійно, але не нав'язливо, ніби мимохідь, Студент розуміє, що його праця відбивається на роботі всього колективу дослідників, і це накладає на нього певну відповідальність студентів.
Можна контролювати у такій формі, як ділова гра. Остання може бути використана під час обговорення питань, які потребують експертної оцінки або виконання ролі. Наприклад, коли треба обговорити прийняття законодавчими органами законів, у ході перебудови економічної системи, питання психологічного клімату тощо. Кожен студент може виступати у ралі експерта, попередньо вивчивши додаткові матеріали, літературу з проблеми. Для виконання ролі на високому рівні студент повинен добре попрацювати самостійно, однак і від викладача ця форма роботи потребує копіткої підготовки.
Ділову гру треба починати з обговорення поданих матеріалів та пошуку оптимальних варіантів вирішення проблеми. Завершити її можна складанням графічної схеми, де буде вказано послідовність елементів розв'язку проблеми. Під час гри студенти виявляють свою особистість, що є серйозним стимулом для самостійної роботи. [11; 69]
Найбільш дієвою формою контролю за самостійною роботою студентів є індивідуальні співбесіди, які можна проводити як за навчальним розкладом, так і в поза навчальний час. Під час цих співбесід можна не тільки перевірити якість виконання, але й краще порозумітися із студентами. Для контролю такі співбесіди треба проводити, коли студент пропустив одне або кілька занять або коли він отримав незадовільну оцінку.
Другий тип співбесіди — це розгляд теми курсу, яка не була висвітлена