До початку такої співбесіди викладач дає студентам конкретне завдання і визначає літературу, з якою студент мас ознайомитися. Кафедра повинна підготувати до таких тем відповідні методичні вказівки.

Наступним видом індивідуальних співбесід є робота, з відстаючими студентами, які мають слабку загальну підготовку. Ця робота вимагає від викладача витримки, такту, терпіння. Після з'ясування рівня підготовки студента та причин відставання (об'єктивних чи суб'єктивних) викладач повинен розробити та запропонувати студенту індивідуальне завдання і періодично контролювати його виконання — раз або два рази на тиждень.

Індивідуальні співбесіди можна проводити також з кращими студентами, які також потребують уваги з боку викладачів, але таке спілкування треба проводити на більш високому рівні. Можлива розробка особистого графіку роботи з кращими студентами.

Як форма контролю за самостійного роботою студентів індивідуальні співбесіди є найбільш дієвим у вирішенні одного з найважливіших завдань, яке стоїть перед вищою школою — орієнтація на індивідуалізацію навчання.

Більшого поширення, на наш погляд, повинні набути фоноконсультації (записані на магнітну стрічку, касети), тираж яких можна регулювати на замовлення студентів.

Однією з найкращих є така форма контролю, коли студент виконує письмове завдання за пропущеними темами курсу. Після перевірки цієї роботи викладач проводить консультацію-співбесіду.

Студенти, яких залучали до консультацій та індивідуальних співбесід, краще відповідали на заліках та іспитах. Активізації пізнавальної діяльності студентів та контролю за самостійною роботою сприяє написання рефератів, робота над якими є також одним із важливих видів контролю, а також навчальної діяльності.

Організувати написання рефератів можна так: на початку семестру студентам видають завдання, до якого включають: вибір теми, літератури, складання плану. Завдання для написання реферату треба давати за два-три тижні до захисту їх чи до початку семінару, У процесі підготовки реферату студент може звертатися до викладача, що й буде формою контролю за роботою студента.

Серед письмових форм контролю з успіхом можуть бути використані контрольні роботи — підсумкові, проміжні, за додатковими темами та питаннями, по одній чи декількох темах. Ця робота дозволяє контролювати студентів на протязі семестру. Підсумки письмових робіт можуть бути основою позитивної оцінки роботи студентів за навчальний рік як на заліку, так і на іспитах.

Таким чином, перелічені форми контролю СРС допомагають готувати кваліфікованих спеціалістів вищої кваліфікації [11, 69].

Визначаючи якість знань і навичок студентів, екзамени та заліки тим самим виконують деякою мірою важливу роль у роботі вищої школи: вони виявляють якість навчальної роботи викладача, що веде відповідний курс чи практичні заняття, якість навчальної роботи кафедри й навіть вищого навчального закладу в цілому. Звичайно, коли треба визначити якість навчальної роботи вузу чи його будь-якого факультету або кафедри, то наводять оцінки, одержані внаслідок проведення екзаменів і заліків.

Аналіз підсумку заліків і екзаменів дає змогу кожному викладачеві та кафедрі в цілому виявити найхарактерніші помилки, припущені студентами, t краще чи гірше засвоєні теми курсу і на цій підставі підвищувати падалі якість викладання певного предмета.

Особливу увагу треба звернути на виявлення під час екзаменів питань, засвоєння яких вимагає між предметних зв'язків, тобто засвоєння питань, які базуються на даних кількох наук,

Дуже важлива роль екзаменів і заліків полягає і в їхньому стимулюючому значенні. Студенти, знаючи наперед про наступні екзамени та заліки, намагаються відповідальніше ставитися до своїх повсякденних занять. На це значення екзаменів і заліків вказували всі викладачі і студенти, до яких звернулися з цим запитанням. Слід відзначити, що вага їх особливо велика ще й тому, що екзамени й заліки, мобілізуючи студентів на досягнення певної мети, орієнтують їх не на близьку мету, а на мету виконання якої має здійснюватися тоді через досить тривалий час, (екзамени, а інколи й заліки проводяться лише в період залікових сесій, тобто або наприкінці навчального року, або наприкінці першого півріччя).

Відомо, що прагнення до віддаленої мети особливо цінне, бо воно потребує чималої самостійності студентів, яка випливає з необхідності планувати цілу систему різних дій, підпорядкованих кінцевій меті.

Нарешті, екзамени й заліки потрібні ще й тому, що тільки на підставі одержаних внаслідок їх проведення даних можливими є атестація студентів, переведення їх з одного курсу на інший, допущення до державних, екзаменів або до захисту дипломного проекту і, кінець кінцем, видача диплома і надання звання.

Виконуючи таку важливу й багатогранну роль, заліки та екзамени в навчальному процесі вищої школи покликані здійснювати такі функції, основною і найбільш істотною з яких є їхня облікова та контpолююча функція. Навчання може бути результативним лише тоді, коли навчальна робота систематично і глибоко обліковується і контролюється. Перевірку знань, умінь і навичок студентів треба розуміти як конкретну форму реалізації функцій обліку та контролю знань. У процесі навчання перевірка й оцінка не тільки виконують цю свою роль, значна, але її слід розглядати і як органічно важливу частину всього процесу навчання.

Під час перевірки й оцінки знань функція контролю органічно поєднується з функцією навчання студентів.

Викладач, контролюючи хід і наслідки навчання студента, перевіряє й оцінює, як той засвоїв науку, як опанував її зміст і методи. Велику роль у виконанні та вдосконаленні знань відіграє процес самої підготовки студентів до заліків і екзаменів.

Студенти уточнюють і доповнюють під час підготовки до екзаменів багато з того, що на лекціях або на інших заняттях вони зрозуміли лише в загальній формі або навіть зовсім не зрозуміли.

Одним з істотних проявів навчаючої функції екзаменів і заліків є їхня роль у систематизації навчального матеріалу. Екзамени,