особливо тоді, коли їхній зміст охоплює якийсь навчальний курс в цілому, спонукають студентів привести свої заняття в чіткішу систему. Це важливе завдання можна успішно здійснювати лише після того, як навчальний предмет цілком вивчено. Такі умови створюються під час підготовки до екзамену.
Крім цього, підготовка до екзаменів і заліків зміцнює навички самостійної роботи, виробляє вміння відшукувати потрібний матеріал, потрібну книгу, розширюючи тим самим не тільки коло знань, а й обізнаність зрізними джерелами літератури. [10; 32-34]
2.1. Екзамени і заліки – як основна форма перевірки знань, у вищій школі
Екзамени й заліки сприяють формуванню у студентів уміння самостійно користуватися набутими знаннями, готувати чіткі й науково обґрунтовані відповіді на поставлені запитання у порівняно короткий строк. На екзаменах, як і в практичній роботі, студенти по винні користуватися своїми знаннями, застосовувати їх до розв'язання запитань і завдань, даних екзаменатором. Отже, якщо в навчальному процесі теорія і практика пов'язуються у нерозривну єдність, то на екзаменах і заліках, в екзаменаційних .роботах студентів цей зв'язок виражений ще чіткіше. Сам процес готування до відповіді на екзамені, викладання відповіді на папері, усні відповіді на додаткові запитання викладача тощо пов'язані з напруженою розумовою діяльністю студента. Взагалі завдання розвитку пізнавальної активності, що є тепер одним з найважливіших завдань навчання, у вищій школі, має багато в чому визначати характер підготовки студентів до екзаменів і заліків і сам процес їх проведення. Правильно проведений екзамен звичайно допомагає студентам визначити не тільки наявні в них знання, а й деякою мірою усвідомити ті знання, яких їм не вистачає. Набуті студентами знання, вміння й навички у процесі навчання можуть їм суб'єктивно здаватися достатніми, і лише під час відповідей на екзаменах і заліках студенти дістають змогу переконатися в тому, що їхні знання об'єктивно не відповідають поставленим вимогам. [5; 10]
Таким чином, заліки й екзамени підводять студентів до самостійних висновків про потребу опанування раціональніших прийомів навчальної праці і тим самим спонукають їх до активнішої самостійної роботи. У здійсненні всіх перелічених завдань виявляється навчаюча функція заліків і екзаменів.
Особливо треба відзначити виховні завдання, що їх можна й треба виконувати під час готування й проведення заліків і екзаменів. Правильна їх організація сприяє вихованню моральних і вольових якостей особистості студентів. Ці завдання здійснюються такими шляхами:
а) підготовка до заліків і екзаменів, особливо в тих випадках, коли їх готують заздалегідь і проводять систематично, дисциплінує студентів, привчає їх до планомірної роботи;
б) водночас з виконанням цього завдання така підготовка виховує вміння працювати й наполегливо домагатися мети;
в) потреба своєчасно, до запланованого строку добре підготуватися до заліків і екзаменів виховує почуття обов'язку і підвищує відповідальність студентів за свою навчальну діяльність;
г) успішно складені заліки й екзамени зміцнюють впевненість студентів у своїх силах, дають моральне задоволення і стимулюють до дальшої активної діяльності. У реалізації цих завдань при проведенні заліків і екзаменів виявляється їхня виховна функція. Перевірка та оцінка знань на заліках і екзаменах виконує також методичну функцію. Сам процес перевірки та оцінки знань, умінь і павичок студентів і його наслідки мають для викладача певне значення як засіб піднесення його методичної кваліфікації. Перевіряючи й оцінюючи знання студентів, викладач водночас оціню свої способи викладання: він уточнює, наскільки вдалі було визначено зміст лекцій, семінарів та практичних; занять, наскільки досконалою була методика їх проведення.
Екзамени й заліки є основною формою перевірки та оцінки знань студентів. Вони посідають чимале місце у навчальному процесі вищої школи, і для їх проведення відводяться певні періоди часу —так звані екзаменаційні сесії, які за наявними навчальними планами є завершальним етапом майже кожного навчального семестру. Заліки, за їх призначенням, звичайно проводяться перед екзаменами і часто навіть у період, що передує екзаменаційній сесії.
У положенні про курсові екзамени й заліки сказано, що «екзамени й заліки з дисциплін, передбачених навчальним планом, проводяться у точній відповідності із затвердженими програмами», і їх «повинні складати всі студенти денних, вечірніх і заочних вищих навчальних закладів».
Підготовка, проведення й участь в екзаменах і заліках — дуже відповідальний і складний період навчальної діяльності і для студентів, і для викладачів вищої школи.
Проте питання про значення заліків і екзаменів та про їхнє місце в системі перевірки й оцінки знань, умінь і навичок студентів завжди викликало багато різних міркувань.
Видатні дореволюційні діячі педагогіки і вищої школи додержувалися з цих питань різних поглядів. Відомо, що, наприклад, К. Д. Ушинський оцінював екзамени як органічну й дуже корисну частину процесу навчання і обґрунтовував потребу чіткої і докладної перевірки знань при їх проведенні. О. І. Герцен, неприхильне висловлюючись про вступні екзамени (які в його час були бартером для вступу до вищих навчальних закладів демократичної молоді), вважав цілком справедливим пред'явлення суворих вимог до студентів на випускних екзаменах, бо «не можна дати диплом неуку і право на вчене звання або місце по службі».
Інше ставлення до екзаменів було в М. І. Пирогова. Хоч він і не заперечував їхнього значення, але рішуче виступав проти численності обов'язкових екзаменів і проти формального їх проведення. Численні обов'язкові екзамени, на його думку, «викрадають у викладачів чимало часу на шкоду науці, вони підтримують шкідливий напрям у студентів— вчитися для екзамену».
Ще негативніше ставився до екзаменів Я. М. Толстой. Таке різне ставлення до екзаменів з боку окремих діячів педагогічної науки почасти можна пояснити тим, що ця форма