Реферат

Критерії, норми, способи і системи (шкали) оцінювання та обліку успішності навчання студентів. Поняття про рейтинг і перевідні шкали

Зміст

Вступ

Інтеграція України у міжнародне співтовариство передбачає перегляд питання якості усіх сфер життя в державі. Нагальною стала необхідність змін та реформування і в системі освіти.

Міністр освіти і науки Станіслав Ніколаєнко зазначив на колегії. Міністерства:

«Суспільне очкування і реальні об'єктивні вимоги набагато більші і серйозніші. Тому не говорити про наші перспективи, недоліки та неорганізовані резерви просто неможливо... Треба жити по-новому» [10, 8].

Щоб задовольнити освітні потреби особи та потреби суспільства в отриманні «якісного продукту» освітнього процесу, держава повинна насамперед контролювати результати освітньої діяльності всіх її учасників на всіх рівнях і ета-пах. Тому сьогодні назріла потреба формувати національну систему контролю якості освіти, тобто відстежувати у кожного суб'єкта освітнього простору відповідність сформованих соціальне і професійно важливих знань, умінь і на-вичок вимогам ринку праці. Щоб впливати на освітній процес з метою підвищення його якості, необхідно мати якісну об'єктивну інформацію у галузі педагогічної та освітньої діяльності. Така інформація необхідна не лише представникам освітнього простору, а й усьому суспільству для прийняття так-тичних і стратегічних рішень в політиці держави, адже саме в системі освіти закладається моральне здоров'я суспільства. Про що і зауважив СНіколаєнко: «Усі чекають, що перебудова, нова якість нашої держави почнеться з нас» [10, 8].

Розділ 1. Критерії і норми оцінки знань

Визначити об'єктивно рі-вень оволодіння людиною знаннями і способами діяльності, як свідчить педагогічний досвід, дуже важко. Щоб полегшити виконання цього завдання, пропонується розділити два поняття, що перебувають у нерозривному взаємозв'язку, — критерії оцінки і норми оцінки.

1) критерії оцінки — це ті положення, урахування яких є обов'язковим при виставленні тієї чи іншої оцінки;

2) норми оцінки — це опис умов, на які має спиратися педагог, виставляючи студентові оцінку.

Особливо важливо розкрити критерії оцінки, оскільки їх аналіз є аналізом об'єкта перевірки. Виставляючи студентові ту чи іншу оцінку, педагог має ураховувати:

1) характер засвоєння вже відомого знання (рівень усві-домлення, міцність запам'ятовування, обсяг, повноту і точ-ність знань);

2) якість виявленого студентом знання (логіку мислення, аргументацію, послідовність і самостійність викладу, культу-ру мовлення);

3) ступінь оволодіння вже відомими способами діяль-ності, уміннями і навичками застосування засвоєних знань на практиці;

4) оволодіння досвідом творчої діяльності;

5) якість виконання роботи (зовнішнє оформлення, темп виконання, ретельність і т. ін.).

Норми оцінок. Оцінки «відмінно» заслуговує студент, який виявив всебічні, систематичні і глибокі знання навчально-програмового матеріалу, вміння вільно виконувати завдання, передбачені програмою, ознайомлений з основною і додат-ковою літературою, що рекомендована програмою. Як пра-вило, оцінка «відмінно» виставляється студентам, які за-своїли взаємозв'язок основних понять дисципліни в їхньому значенні для набутої професії, виявили творчі здібності в розумінні і використанні навчально-програмового матеріалу. Оцінки «добре» заслуговують студенти, які виявили повне знання навчальне-програмового матеріалу, успішно викону-ють передбачені програмою завдання, засвоїли основну літературу, рекомендовану програмою. Як правило, оцінка «добре» виставляється студентам, які засвідчили систе-матичний характер знань із дисципліни і здатні до їх са-мостійного поповнення і оновлення у ході подальшої на-вчальної роботи і професійної діяльності. Оцінки «задо-вільно» заслуговує студент, що виявив знання основного навчального матеріалу в обсязі, необхідному для подальшого навчання і майбутньої роботи за професією, який справ-ляється з виконанням завдань, передбачених програмою, ознайомлений з основною літературою, рекомендованою програмою. Як правило, оцінка «задовільно» виставляється студентам, що припустилися огріхів у відповіді на іспиті і при виконанні екзаменаційних завдань, але продемонстрували спроможність усунути ці огріхи. Оцінка «незадовільно» виставляється студентові, який виявив прогалини у знаннях основного навчально-програмового матеріалу, припустився принципових помилок у виконанні передбачених програмою завдань. Як правило, оцінка «незадовільно» ставиться студен-там, які неспроможні продовжити навчання чи приступити до професійної діяльності після закінчення вузу без додат-кових занять із відповідної дисципліни.

З урахуванням викладених критеріїв і з особливою увагою до специфіки конкретних дисциплін встановлюються вимоги до оцінки знань на екзаменах і диференційованих заліках з іноземних мов, креслення, нарисної геометрії, фізичного виховання, виконавських дисциплін вузів культури і мис-тецтв та інших дисциплін, вивчення яких спрямовується переважно на формування практичних умінь, навичок і професійної майстерності. [1, 486-487]

Розділ 2. Колоквіуми, тести, заліки як форми обліку навчання студента

Важливою формою тематичної перевірки й оцінки знань студентів виступають колоквіуми (від лат. colloguium - розмова, бесіда). Головне завдання колоквіуму - мобілізація студентів на поглиблене вивчення провідних тем чи розділів курсу. Мета колоквіуму - допомогти студентам глибше розібратися в теоретичних питаннях, стимулювати їхню дослідницьку діяльність.

При вивченні педагогічних дисциплін колоквіуми здебільшого проводяться перед педагогічною практикою, а також в кінці навчального року або семестру.

Консультації з контрольними функціями мають два основних різновиди: а) консультації, на яких викладач перевіряє конспекти першоджерел, самостійну роботу студентів з літературою, допомагає студентам сформулювати необхідні узагальнення; б) консультації - для студентів, які пропустили лекції, семінарські заняття.

Міжсесійний контроль сприяє забезпеченню ритмічної роботи студентів, виробленню у них вміння чітко організувати свою працю, допомагає викладачеві своєчасно виявити невстигаючих і допомагати їм, організовувати індивідуальні творчі заняття для найкраще підготовлених студентів. Дані міжсесійного контролю використовуються для внесення відповідних змін у матеріал, що вивчається на лекціях, у зміст консультацій, індивідуальної роботи ЗІ студентами, контрольних робіт, колоквіумів.

Провідне місце у системі контролю навчальної роботи студентів посідає рубіжний контроль (заліки, курсові) та підсумковий і заключний контроль (семестрові та державні іспити).

Заліки, екзамени, курсові та дипломні роботи, виробнича і педагогічна практика традиційно вважаються