Кафедра педагогіки Полтавського педагогічного університету проводить науковий експеримент з проблеми переходу на 12-бальну систему оцінювання у закладах вищої педагогічної освіти ІП-ІУ рівнів акредитації. Реалії такі, що загальноосвітня школа уже працює за цією системою, а от вступні іспити до вищих навчальних закладів ще минулого року оцінювалися за чотирибальною шкалою. Тобто вища школа, діяльність якої повинна мати випереджувальний характер, відстає від загальноосвітньої, що гальмує реформування останньої.

По закінченню експериментальної роботи планується підготувати рекомендації з введення у практику вищих навчальних закладів 12-бальної системи оцінювання професійних досягнень майбутніх учителів, обґрунтувати процес впровадження і основні умови його успішного здійснення. Викладачами кафедри цього університету розроблено критерії оцінювання з теорії та історії педагогіки, а також пропедевтичної, перед випускної і випускної педагогічних практик (див. таблицю 3).

Таблиця 3. Критерії оцінювання професійних досягнень студента з теорії та історії педагогіки

Таблиця 4. Загальні критерії оцінювання професійних досягнень майбутніх учителів з педагогічної практики.

2.2. Поняття про рейтинг

У сучасних освітянських документах підкреслюється, що особистісна зорієнтована шкільна освіта передбачає : застосування нової педагогічної етики спілкування педагогів і учнів (взаємоповага, взаєморозуміння, творче співробітництво); обов'язкове особистісне спілкування; використання у спілкуванні діалогу (як домінуючої форми співпраці), що формує уміння вільно обмінюватися думками, моделювати життєві ситуації; орієнтацію у навчально-виховному процесі на розвиток творчості, творчої активності; утвердження всіма засобами цінності дитячої особистості; наявність у педагога уміння організувати одночасно навчання учнів «на різних рівнях складності» і т.ін.

Реформа сучасної загальноосвітньої школи висуває підвищені вимоги до нової генерації вчителів, які великою мірою визначають подальший життєвий і професійний шлях тих, кому жити й творити у третьому тисячолітті.

Поліпшити якість вищої освіти в нашій країні може, на нашу думку, модульно-рейтингове навчання, яке вперше було впроваджене в 60-ті роки в США і нині швидко розповсюджується в англомовних країнах та Західній Європі. Нова технологія докорінно змінює педагогічні стосунки між студентом і викладачем і сприяє більш якісній підготовці фахівців.

На сьогодні вже набутий значний досвід рейтингової системи організації навчання та оцінки його результатів у вищих навчальних закладах України, в тому числі і в Житомирському педагогічному університеті.

У чому суть рейтингової системи оцінки знань? Що таке навчальний рейтинг? Насамперед, це певна оціночна шкала, розряд, ранг (англ. -rating). Це комплексний показник успішності, своєрідний індекс (інтегральний), клас,

В основі рейтингової системи лежить накопичення оцінок за певний період навчання (модуль, семестр, рік, 5 років) і за різнобічну діяльність. Сума цих оцінок виступає в ролі кількісного показника якості роботи студента порівняно з успіхами його товаришів. Однак вона відображає не тільки якість знань і вмінь, а й точність у роботі, активність, самостійність, творчість. Провадиться періодичне ранжування студентів (а також кінцеве -випускників).

Метою роботи є побудова рейтинг-системи, здатної стимулювати самостійну роботу студента та оцінювати якість і повноту засвоєння матеріалу. Обсяг засвоєного матеріалу оцінюється за шкалою:

- від 70% до 79% фактичного матеріалу - «задовільно»;

- від 80% до 89% фактичного матеріалу - «добре;

- від 89% до 100% фактичного матеріалу - «відмінно». Якщо якість знань оцінюється за традиційною п'ятибальною

шкалою. Тоді загальний рейтинг студента визначається за такою формулою:

де 0(5), 0(4), 0(3) - кількість позитивних оцінок (відповідно «п'ять», «чотири», «три»), отриманих підчас засвоєння, всього курсу; К - кількість занять, відведених за навчальною програмою.

Високі оцінки з окремих тем курсу не можуть компенсувати відсутність знань з інших тем. З метою стимулювання самостійності та активності студентів під час проведення аудиторних занять, а також для більшого заохочення їх до навчання пропонується пасивність оцінювати «незадовільно».

Отже, загальний рейтинг студента визначається за формулою:

де 0(2) - кількість «незадовільних» оцінок, отриманих під час засвоєння всього курсу. Рейтинг повинен бути не нижчим як 70% засвоєння матеріалу з оцінкою «задовільно» і не нижчим, ніж 30% кількості «незадовільних» оцінок, тобто:

Р=0,7х 3-0,3x2=1,5;

для оцінки «добре»: Р=0,8 х 4-0,2 х 2=2,8;

для оцінки «відмінно»: Р=0,9х 6-0,1 х 2=4,3.

Введення додаткового рейтингу при оцінюванні навчальної діяльності студентів дає змогу диференціювати її. Так, якість виконання домашнього чи індивідуального завдання можна визначити, виходячи з «узагальненої функції Бажаності УФБ Харрінгтона», використовуючи таблиці відповідностей між співвідношеннями бажаності в емпіричній та психологічних системах:

«задовільно» -0,4-0,6

«добре» -0,0-0,8

«дуже добре» -0,8-1,0

Рейтинг індивідуальної роботи студента визначається за формулою:

P піб Б/К,

де Б - сума балів, отриманих за самостійну роботу; К - кількість лабораторне - практичних занять, відведених навчальною програмою для засвоєння курсу.

Причому загальний бал індивідуальної роботи студента починає набувати суттєвих значень тільки тоді, коли кількість індивідуальних завдань перевищує кількість занять, відведених програмою на засвоєння курсу.

Індивідуальна робота будується на трьох рівнях: 1 -репродуктивному, що вимагає від студента знань основних законів та уміння їх застосовувати для виконання елементарних завдань; 2 - репродуктивно-творчому, що потребує знань основних законів та вміння їх застосовувати відповідна до розглянутих на практичних заняттях алгоритмів розв'язку типових задач; 3 - творчо-пошуковому, який передбачає наявність умінь самостійно побудувати алгоритм розв'язку задачі.

За умови активної участі студента у самостійній роботі він при подоланні завдань «нижчого» рівня може отримати загальний рейтинг з оцінкою, на бал вищою.

Такий комплексний підхід до оцінювання знань дає змогу враховувати обсяг, якість засвоєного матеріалу, стимулювати самостійну роботу студента, аналізувати навчальний процес у динаміці.

За умови модульної програми підсумкова оцінка студентів складається за результатами навчальної діяльності протягом усього семестру. Рівень творчої активності визначається кількістю