Курсова робота

тема:

“Система роботи класного керівника”

План

Ст.

Вступ | 3

Розділ І. Процес виховання як система | 4

Загальні положення про класного керівника середнього закладу освіти | 4

Права і обов’язки класного керівника | 7

Розділ ІІ. Планування роботи класного керівника | 11

2.1. Програма виховної роботи. Батьківські збори. | 11

2.2. Система і програма роботи сьомого класу. | 12

2.3. Психолого діагностична карта – характеристика учня | 17

Висновок | 19

Література | 20

Додатки | 21

Вступ

Основою процесів виховання є діяльність учня як суб’єкта у різних видах та формах генетичною вихідною є зовнішня, предметна діяльність, яка породжує усі види внутрішньої психічної діяльності. Загальну психологічну структуру діяльності характеризують дії та операції, що співвідносяться з потребами, мотивами, цілями учня; засоби діяльності, її результати. Тому до складу процесу виховання також входять компоненти: цільовий, операційно-діяльнісний, контрольно-регульований, оцінно-результативний.

У вихованні, як і в будь-якому суспільному процесі, теорія прогнозує лише середній стан. Відхилення від нього в конкретних випадках можуть бути значними. Якщо їх не контролювати і не коректувати процес, то можна отримати результати, далекі від поставленої мети. У зв’язку з цим виховний процес завжди має певну послідовність корекцій, кожна з яких спрямована на відношення його оптимальної течії.

Частину виховного процесу, яка знаходиться між двома корекціями, називають виховною ситуацією. Як “відрізок” процесу, виховна ситуація містить у собі всі структурні компоненти цілісного процесу.

Основу ситуації складає виховна дія, яка має завдання виховання. Адекватний їй зміст, способи виховання. Виховна дія не ототожнюється лише із впливом педагога.

РОЗДІЛ І

1.1. Загальні положення про класного керівника середнього закладу освіти.

Виховний процес є цілеспрямованим. Мета сучасного виховного процесу характеризується гармонією соціальних та індивідуальних цілей, завдань, співробітництвом у їх досягненні.

Процес виховання є процесом багатофакторним: на нього впливає родина, окрема педагоги, вся школа в цілому, все суспільство з його виховними інститутами. Встановлено, що чим більше за своїм напрямком і змістом збігаються впливи організованої виховної діяльності й об’єктивних умов, тим успішне здійснюється формування особистості. Особливість виховного процесу виявляється і в діяльності вихователя – керівника цього процесу, зумовленій не лише об’єктивними закономірностями. Його діяльність – це здебільшого мистецтво, що свідчить про своєрідність особистості педагога, його індивідуальність, характер тощо.

Крім цього, особистість одночасно зазнає багатьох різнохарактерних впливів, накопичує позитивний і негативний досвід.

Процес виховання є тривалим, власне, безперервним процесом. Він триває все життя. При цьому змінюється лише роль і співвідношення різних виховних факторів. До школи провідну роль у вихованні відіграє родина, в роки навчання – школа, училище, вуз. З початком трудової діяльності – власна сім’я, трудовий колектив, громадські, політичні, релігійні організації. Шкільне виховання залишає найглибший слід у свідомості людини, тому що нервова система у молодому віці характеризується високою пластичністю і сприйнятливістю. Проте це не означає, що “яскравий” виховний захід здатний змінити поведінку учня. Необхідна система роботи, визначена певною виховною метою.

“Виховання, головним чином, повинно засіяти наші серця корисними для індивіда й суспільства звичками”. К. Гельвецій

В Україні загальна мета виховання конкретизується через систему виховних завдань, які об’єднані в напрями. Так, розумове виховання передбачає:

розвиток пізнавального інтересу, творчої активності, мислення та ін.

Патріотичне виховання:

виховання любові до рідної землі, родини, свого народу, Батьківщини;

формування політичної культури.

Правове виховання.

прищеплення поваги до прав та свобод людини і громадянина.

Виховання поваги до Конституції, законів України, державних символів (герба, прапора, гімну);

Моральне виховання:

формування в учнів основ загальнолюдської і народної моралі: совісності, порядності, тактовності, співчуття, милосердя, доброти, чесності, гуманності та ін.

Трудове виховання:

формування трудових навичок та умінь;

виховання почуття господаря й господарської відповідальності.

Екологічне виховання:

оволодіння знаннями про природу свого краю;

формування основ глобального екологічного мислення.

Фізичне виховання:

забезпечення повноцінного фізичного розвитку дітей і молоді;

фізичне, духовне і психічне загартовування.

Статеве виховання:

психосексуальна підготовка;

формування культури сімейних і статевих відносин.

“Справжнє виховання тому і поєднує в собі науку і мистецтво, що об’єктивні закономірності санального розвитку у жорстких рамках культури повинні залишити місце для індивідуальної своєрідності, свободи особистісного “Я”, становлення суб’єктивності”. К.Д. Ушинський

основними завданнями середнього закладу освіти є всебічний розвиток дитини як особистості і громадянина; розкриття позитивних нахилів, здібностей, талантів; забезпечення трудової підготовки, професійного самовизначення; формування у дитини загальнолюдської гуманістичної моралі; екологічне і фізичне виховання; засвоєння визначеного життєвими, суспільними, національно-культурними потребами обсягу знань про природу, людину, суспільство і виробництво. У реалізації державної політики в галузі виховання значна роль належить класному керівнику.

Класний керівник – це педагогічний працівник. Який здійснює педагогічну діяльність з колективом учнів класу, навчальної групи професійно-технічного навчального закладу, окремими учнями, їх батьками, організацією і проведення позаурочної та культурно-масової роботи, сприяє взаємодії учасників навчально-виховного процесу в створенні належних умов для виконання завдань навчання і виховання, самореалізації та розвитку учнів (вихованців), їх соціального захисту.

Класний керівник призначається директором середнього закладу освіти з числа педагогічних працівників цього закладу. На класного керівника може бути покладено керівництво одним класом. У початкових класах обов’язки класного керівника виконує класовод. Згідно з рішенням місцевих органів виконавчої влади, даним положенням із відповідним науково-методичним забезпеченням можлива розробка та впровадження новаторських (нетрадиційних) авторських моделей діяльності класного керівника (куратора, класного наставника тощо).

Класний керівник у визначенні змісту роботи керується Законом України “Про освіт”, Державною національною програмою “Освіта” (Україна ХХІ століття), затвердженою постановою кабінету Міністрів України від 03.11.93р. №869, Загальною декларацією прав людини, концепцією виховання дітей та молоді у національній системі освіти, ухваленого рішенням колегії Міносвіти України від 28.02.96р. за “214-8. Основними напрямами