Громадянська освіта є важли-вим компонентом демократичних перетворень ще й тому, що звер-тається до проблем побудови си-стеми, яка визначає і встановлює єдині «правила гри» для організацій та індивідів. Громадяни пе-рехідних суспільств потребують вміння оцінювати конкуруючі пропозиції політиків. Школа, як осередок громадянської освіти, має сприяти розвиткові демократич-ної політичної культури, форму-ванню громадянської компетент-ності, політико-правових знань, політичних умінь, гідності та відповідальності молодих людей, усвідомленню і визнанню ними демократичних принципів життя та пріоритету прав людини.

Відтак, розбудова сучасної си-стеми громадянської освіти набу-ває надзвичайної актуальності, що зумовлена такими реаліями політичного життя України.

Демократія – це триваюча спроба відтворити сферу грома-дянського стану. Отже, Україні потрібна така система .грома-дянської освіти яка б сприяла пе-реходові до демократії, станов-ленню демократичних норм і цінностей особистості та суспіль-ства, заохочувала громадян мис-лити критично та незалежно.

Сучасне суспільство потребує такої форми політичної організації, яка б забезпечувала розкриття творчого потенціалу людин. Це можливо лише за умови вільного, демократичного устрою, де провідною є максима “вільна людина – розвинуте громадянське суспільство – сильна держава”.

Основою демократичного ладу є людина, для якої демо-кратія та громадянське суспіль-ство є природним середовищем задоволений її особистих та су-спільних інтересів. Громадян-ське суспільство – що сфера самовияву вільних індивідів і до-бровільно сформованих асоціа-цій, горизонтальних не санкціонованих державою зв'язків між громадянами. Сучасна демокра-тія вимагає від особи не лише політичної активності, а й усві-домлення, нею власної ролі й значення у житті суспільства та відповідальної дії згідно з влас-ними переконаннями і цінностями.

Намагання звільнитися від спадщини тоталітаризму в еко-номіці, політиці та національній самосвідомості не призводять в Україні де бажаного успіху зок-рема й через не сформованість у суспільстві системи цінностей, моделей та зразків поведінки, характерних для демократичної політичної культури. За цих умов особливого значення набуває громадянська освіта.

Громадянська освіта є склад-ною динамічною системою, що поєднує: –

громадянські знання, на основі яких формуються уявлен-ня про форми і способи функ-ціонування громадянина в полі-тичному , правовому, економіч-ному, соціальному та культурному полі демократичної держави;–

громадянські уміння та досвід участі у соціально-політичному житті суспільства та практичного застосування знань; –

громадянські чесноти, норми, установки, цінності та якості, притаманні громадяни-ну демократичного суспільства.

Як процес розвитку і розпов-сюдження громадянська освіта є широким комплексом освітніх і виховних зусиль. Багатий досвід громадянської освіти на-копичено в країнах зрілих де-мократій, однак він не може бути автоматично перенесений в українську освітню практику. Українська педагогіка спираєть-ся на багату спадщину, кращі традиції у вихованні грома-дянськості. За останні роки в нашій країні зроблено ряд кроків щодо впровадження си-стеми демократичної грома-дянської освіти, підготовлено пробні підручники, які нині проходять апробування. Завдан-ня формування громадянина України ставляться останнім часом в ряді концептуальних і нормативних документів, вихов-ний його аспект розроблений і представлений у проектах кон-цепцій громадянського, націо-нального і патріотичного вихо-вання п Україні. Питання гро-мадянської освіти знайшли відображення в концепції два-надцятирічної освіти, в якій школа визнається осередком формування громадянськості, що має сприяти розвитку демо-кратичної політичної культури, формуванню громадянської компетентності, політико-правових знань, політичних умінь, гідності та відповідальності мо-лодих людей, усвідомленню і прийняттю ними демократич-них принципів життя та пріо-ритету прав людини.

Актуальність побудови систе-ми демократичної громадянсь-кої освіти в школі обумовлена такими реаліями/ політичного життя України:*

спонтанністю, неузгодже-ністю та безсистемністю зусиль, спрямованих на демократизацію суспільного життя;*

низьким рівнем суспіль-ного прийняття демократично-го ладу та довіри до нього;*

недемократичністю відно-син між державою та суспіль-ством і державою та особою.

Потреба у розробці даної концепції обумовлена недостат-ньою спрямованістю навчально-виховного процесу в Україні на формування демократичного світогляду та необхідністю до-сягти відповідність теоретично-го знання повсякденній со-ціальній практиці.

Громадянська освіта базуєть-ся на тих же загальнопедагогічних і дидактичних принципах, Ідо й освіта в цілому. Водночас специфічними для неї є такі:–

зв'язок з практичною діяль-ністю передбачає пріоритетність для системи громадянської осві-ти навчання і виховання умінь і дій, зорієнтованість учнів на на-вички соціальної взаємодії, вміння самостійно аналізувати різноманітні ситуації, перш за все у своєму життєвому середо-вищі, вміння самостійно прий-мати відповідальні рішення і дія-ти у правовому полі;–

зорієнтованість на пози-тивні соціальні дії означає ціле-спрямованість громадянської ос-віти па соціальні очікування учнів, набуття позитивного до-свіду соціальних дій, формуван-ня позитивного іміджу компе-тентної громадянськості і вихо-вання потреби вчитися цьому протягом усього життя;–

демократичність означає виховання духу соціальної со-лідарності, справедливості, вміння конструктивно взаємо-діяти з суспільством та брати участь у прийнятті рішень; пе-редбачає суб'єктно-суб'єктні відносини між педагогами і уч-нями, атмосферу взаємоповаги та довіри у шкільному колективі, учнівське самоврядування, відкритість і зв'язок школи з іншими учасниками процесу соціалізації (сім'єю, дитячими і молодіжними громадськими організаціями, засобами масової інформації, церквою та ін.), зв'язок шкільного колективу з місцевою громадою, участь у спільних з нею соціальних, куль-турних, природозахисних акці-ях;–

плюралізм означає вихо-вання поваги до засад політич-ної, ідеологічної, етнонаціональної, расової багатоманітності; виховання толерантного став-лення до різних світоглядних, політичних доктрин, релігійних переконань, до діяльності у школі різних молодіжних гро-мадських організацій; уникання екстремістських поглядів і пове-дінки у житті шкільного колек-тиву, виховання усвідомлення того, що будь-який політичний екстремізм є неприйнятним;

При формуванні змісту гро-мадянської освіти необхідно дотримуватись:–

особистісно зорієнтовано-го підходу, за якого в центр на-вчально-виховного процесу ставляться інтереси особи. Цен-тральною ідеєю громадянської освіти при цьому стає поняття невідчуджуваних прав людини, а зміст її спрямовується на вихо-вання громадянина демократич-ного суспільства, патріота Украї-ни, що прагне до вільного вибо-ру власного життєвого шляху і способів його реалізації, будує свою діяльність на основі визнан-ня абсолютної цінності