діяльнісного підходу, який визначає спрямування змісту громадянської освіти на розви-ток уявлень і вмінь, що забез-печують успішність соціальної активності особистості. Цей підхід реалізується шляхом ство-рення навчальних ситуацій, в яких апробуються на практиці засвоєні громадянські цінності. Реалізація цього підходу здійс-нюється шляхом викладу гло-бальних проблем через локальні на основі позитивного досвіду участі учнів в окремих грома-дянських акціях, проектах тощо;–

конкретно-історичного підходу, який вимагає розглядати навчальний зміст в цілому, як історичну категорію, своєрідну модель конкретних вимог суспільства щодо підготовки молоді до життя та діяльності в даному суспільстві на певному етапі його розвитку. Конкретно-історичний підхід спрямовує зміст громадянської освіти на ви-рішення завдань, найбільш актуа-льних для даного етапу розвитку українського суспільства.

Ефективна громадянська освіта можлива лише за умов створення демократичного клімату в самій школі. Стиль спілкування, зокрема між адмі-ністрацією та вчителями, має бути для учнів практичним при-кладом толерантності, взаємопо-ваги, відкритості, демократизму. Вчитель повинен поважати людську гідність учня, його пра-во на власну думку, заохочува-ти відкрите обговорення та де-мократичне прийняття рішень. Необхідно залучити до співпраці зі школою батьків, культивува-ти серед них демократичні цінності та традиції.

Сучасна українська школа має також чималий досвід ви-кладання традиційними метода-ми: лекції, семінари, диспути, бесіди, самостійна робота з підручником та періодикою, на-писання рефератів, учнівські доповіді. Потенціал цих методів з точки зору завдань грома-дянської освіти досить значний: вони дозволяють подати різно-манітну інформацію, акцентува-ти увагу учнів на ключових ас-пектах теми, ознайомити з різними концепціями та підхо-дами до проблеми, зробити за-гальні висновки. Проте тра-диційні методи не орієнтовані на активну взаємодію учня з учи-телем та учнів між собою, самостійне і спільне прийняття рішень, що має бути вирішаль-ною передумовою їх громадян-ської активності в майбутньому. Застосування наведених форм і методів громадянської освіти та виховання створює умови для формування в особи-стості когнітивних та поведінкових норм, вміння міркувати, аналізувати, ставити запитання, шукати власні відповіді, критич-но та всебічно розглядати про-блему, робити власні висновки, брати участь у громадському житті, здатність орієнтуватися і адаптуватися до нових соціаль-них умов, захищати свої права, поважати інтереси і права інших.

Громадянська освіта може бути ефективною лише за умов створення широкого культурно-го контексту, причетності всьо-го суспільства до справи утвер-дження демократії, надання ви-хованцям прикладів ефективної громадянської дії, тому до спра-ви громадянської освіти доціль-но залучати широкі кола громадськості, громадські органі-зації, родини, засоби масової інформації, громади за місцем розташування школи.

Для розповсюдження ідей громадянської освіти, впровад-ження її в навчально-виховні заклади, виходячи з умов, які склалися у вітчизняній системі освіти, необхідно, в першу чер-гу, привернути увагу до актуаль-ності цієї важливої справи Міністерства освіти і науки Ук-раїни, Академії педагогічних наук України, Міністерства ос-віти Автономної Республіки Крим, управлінь освіти облас-них, Київської та Севасто-польської міських державних адміністрацій.

Загальними напрямами реалі-зації концепції, що потребують уваги органів управління освіти, є:*

провести широке обгово-рення важливості громадянської освіти (або «Освіти для демо-кратії») у суспільстві, викорис-товуючи ЗМІ, круглі столи, кон-ференції для педагогічної гро-мадськості за участю науковців; запровадити постійно діючі се-мінари з проблем громадянсь-кої освіти. Залучити до обгово-рення та співробітництва гро-мадські організації, асоціації, батьків;*

включити проблематику громадянського суспільства та формування громадянськості, політичної культури до дослід-ницьких програм та планів на-вчальних та наукових закладів;*

передбачити включення показників громадянської осві-ченості до національних освітніх стандартів;*

узгодити зміст освіти, на-вчальні плани та програми вже існуючих дисциплін гуманітар-ного циклу, орієнтуючись на

пріоритетність формування культури громадянськості;*

вивчати та узагальнювати міжнародний досвід освіти для демократії, висвітлювати його в фахових журналах, на науково-теоретичних та практичних кон-ференціях та семінарах:*

забезпечити підготовку спеціалістів, які здійснювати-муть перепідготовку вчителів;*

розробити курси, окремі модулі, навчально-методичне забезпечення для підготовки та перепідготовки вчителів;*

запровадити спеціалізацію «громадянська освіта» на курсах перепідготовки вчителів в інсти-тутах підвищення кваліфікації педагогічних кадрів; включати в програми підвищення кваліфі-кації керівників навчально-ви-ховних закладів тематику грома-дянської освіти;*

створити тренінгові цент-ри на базі інститутів післядипломної освіти, громадських організацій для навчання різних

категорій педагогічних праців-ників демократичним методам взаємодії з вихованцями;*

залучати громадські організації до співробітництва з закладами освіти у розробці науково-методичного забезпечен-ня громадянської освіти, залу-чення школярів та вчителів до участі у суспільному житті.

Важливим завданням у впро-вадженні громадянської освіти в школі є створення демократич-ного клімату в класі та школі на засадах взаємної довіри, поваги до прав і свобод, толерантності, забезпечення умов для розвит-ку в учнів почуття власної гідності, відповідальності; роз-робка та впровадження школа-ми власних планів-проектів «Громадянська освіта», «Демо-кратична школа», програм удос-коналення шкільного життя, самостійне створення та впро-вадження окремих курсів шкіль-ного компонента.

1.1 Актуальність громадянського виховання учнівської молоді в умовах українського суспільства

Актуальність громадянського виховання особистості в сучасному українському суспільстві великою мірою зумовлюється потребою державотворчих процесів на засадах гуманізму, демократії, соціальної справедливості, що мають забезпечити усім громадянам рівні стартові можливості для розвитку й застосування їхніх потен-ційних здібностей, досягнення суб'єктивно привабливих і водночас соціальне значущих цілей як умови реалізації найголовнішої со-ціально-психологічної потреби особистості – потреби в самовизна-ченні та самоутвердженні.

Процес розбудови й утвердження суверенної, правової, демокра-тичної, соціальне орієнтованої держави органічно пов'язаний із ста-новленням громадянського суспільства в Україні, що передбачає істот-ну трансформацію світоглядних орієнтацій та самосвідомості наро-ду. Актуальність громадянського виховання в Україні зумовлюється водночас процесом відродження нації. Для України, яка є політичною державою, громадянське виховання відіграє особливо важливу роль ще й тому, що воно покликане сприяти формуванню собор-ності України, яка є серцевиною української національної ідеї. Саме