Громадянське виховання має стимулювати також розвиток пла-нетарної свідомості. Вона вклю-чає почуття єдності й унікаль-ності життя на Землі, повагу до всіх народів, їхніх прав, інтересів і цінностей; розуміння світу як єдності й різноманітності, систе-ми держав, які повинні мирно співіснувати, співпрацювати в умовах свободи, на засадах мо-ральних ідеалів, гуманізації міжнародних відносин, визнан-ня головним пріоритетом права людини, націй і народів.

Основою правосвідомості осо-бистості є усвідомлення, що го-ловне завдання України як цивілі-зованої держави – захист со-ціальних інтересів, прав і свобод своїх громадян. Свобода і неза-лежність особистості сумовою без-пеки і розквіту України. Тому ніхто не повинен бути поза системою захисту, турботи і сприяння. Вод-ночас держава має гарантувати кожному реальну можливість пра-цювати і творити за своєю вільною ініціативою. Права людини абсо-лютні, інтереси держави й суспі-льства відносні. Правова держава додержує верховенства закону, якому підкоряються всі його орга-ни, а також громадські організації і окремі особи.

Щоб захистити свої права, громадянин зобов'язаний добро-вільно додержувати чинних за-конів, знати не лише свої права, а й сприймати їх як свої обов'яз-ки. В цьому діалектика взаємо-відносин прав і обов'язків, головна суть виховання правосвідо-мості.

Правова демократична держа-ва, якою прагне стати Україна, передбачає, що її громадяни не лише добровільно додержувати-муть чинних законів, а й кон-ституційними методами бороти-муться за нові, кращі закони.

Важливою складовою змісту громадянського виховання є роз-виток політичної культури. Вона включає належну політичну ком-петентність, знання про типи дер-жав, політичні організації та інституції, принципи, процедури й регламенти суспільної взає-модії, виборчу систему. Політична культура виявляється також у лояльному і водночас критично вимогливому ставленні людей до держави, її установ, організацій влади, у здатності громадян бра-ти участь у прийнятті рішень, які мають впливати на владу.

Найважливішою складовою громадянської свідомості є мо-ральність особистості. Вона вклю-чає такі гуманістичні риси, як доброта, увага, чуйність, мило-сердя, толерантність, совість, чесність, повага, правдивість, працелюбність, справедливість, гідність, терпимість до людей, повага і любов до своїх батьків, роду. Названі якості визначають культуру поведінки особистості.

Значне місце в змісті грома-дянського виховання займає фор-мування культури поведінки особи-стості, що виявляється в сукуп-ності сформованих соціальне зна-чущих якостей особистості, що ґрунтуються на нормах моралі, закону, вчинків людини. Культура поведінки виражає, з одного боку, моральні вимоги суспільства, за-кріплені в нормах, принципах, іде-алах закону, а з іншого – засвоєн-ня положень, що спрямовують, регулюють і контролюють вчин-ки та дії людини.

Усвідомлення працьовитості як високої моральної цінності є одним з найістотніших свідчень громадянської позиції людини, її суспільної значущості.

1.2. Концепція формування світогляду громадянина України в умовах української державності

Конституція України, закон Про громадянство України" та інші державні документи визначають права і обов'язки громадян нашої держави, основні напрямки побудови демократичного, цивілізо-ваного суспільства в Україні.

Підготовка і святкування п'ятої річниці незалежності України переконливо свідчать, що весь народ, у тому числі молодь, сповнений енергії і цілеспрямованості побудувати правову демократичну самос-тійну Українську державу. Розбудова нашої держави ґрунтується на принципах української етнічної і політичної нації, ідеях взаємоповаги і взаємопідтримки громадян – представників усіх націо-нальностей, які мешкають в Україні і визнають її своєю Батьківщиною.

Ґрунтуючись на вітчизняному законодавстві і дотримуючись міжнародних документів, зокрема Конвенції ООН про права дитини, українська національна система освіти і виховання створює сприятливі умови для формування в підростаючого поко-ління світогляду громадянина нашої держави.

В навчально-виховному процесі попередніх десятиліть значною мірою були втрачені наукові формування в учнівської і студентської молоді гуманіс-тичного світогляду. В перехідну добу з утратою ілюзорних ідей, переконань, ідеалів виникла загроза знецінення моралі, національних і загально-людських цінностей.

Формування світогляду – провідної і рушійної духовної сили, що визначає мету, цілі, смисл і зміст життя окремої людини і суспільства, має пріоритетне значення для зміцнення і дальшого розвитку національного державотворення, підвищення культури і добробуту всіх громадян України.

Світогляд відіграє фунда-ментальну роль у житті, духов-ному світі особистості, підро-стаючих поколінь, всієї нації. Він є вершиною духовності особис-тості, квінтесенцією свідомості. Всі структури особистості (свідомість, духовність, характер та ін.) значною мірою залежать від світогляду, який є її "ядром", "серцевиною . Світогляд – це "дороговказ" у житті кожної людини, надійний "інструмент", за допомогою якого особистість визначає основні орієнтири, цінності, критерії і напрямки своєї діяльності. Світогляд виконує життєво важливі функції – пізнавальну, методологічну, аксеологічну, регулятивну та ін. Він має такі якості, як цілісність, науковість, логічність, систем-ність і дійовість.

В Україні склалася відома в світі наукова філософська школа, яка трактує світогляд як форму суспільної самосвідомості людини, через яку вона сприймає, осмислює і оцінює навколишню дійсність як світ свого буття і діяльності, визначає і переживає своє місце, призначення і участь у ньому (В.І Шинкарук).

Національна культура, її різні галузі є засобами формування світогляду як в історичному, так і в Індивідуальному плані. В залежності від того, яку культуру засвоює індивід, в нього фор-мується і відповідний цій культурі світогляд. Культура є глибоко національним явищем і за змістом, і за Ідейною спря-мованістю, і за формами роз-витку, що позначається на сутності, змісті і особливостях світогляду кожної особистості.

Компоненти світогляду (пог-ляди, переконання, ідеали, ціннісні орієнтації) щонайтісніше пов'язані з совістю, гідністю, добротою, правдивістю, спра-ведливістю, милосердністю особистості, її життєвою енер-гією, силою духу.

Світоглядна свідомість не може обходитися без фунда-ментального феномену віри. Віра і пов'язані з нею мрії, надії – важливі категорії світогляду.

Основні завдання форму-вання світогляду особистості:–

реалізація системного, діяльнісного підходу в справі оволодіння молоддю змістом освіти, фундаментальними світ-оглядними питаннями, уявлен-нями, поглядами і переко-наннями;–

дотримання історичного підходу, єдності і