створення організаційних, психолого-педагогічних умов для пізнання учнями, студентами культурних багатств рідного та Інших народів, відтворених у них різних форм світогляду в їх історичному розвитку;–

виділення провідних ідей змісту освіти, навчального матеріалу, на основі яких формуються погляди, пере-конання, ідеали, ціннісні орієн-тації молоді;–

постійна систематизація, інтеграція знань у єдину наукову картину світу, яка є основою формування світогляду;–

впровадження в навчально-виховний процес наукових зв'язків (внутрідисциплінарних, міждисциплінарних, міжциклових та ін.), в якій провідна, узагаль-нююча роль має належати філософським ідеям;–

забезпечення дослід-ницької, евристичної пізнавальної діяльності учнів і студентів, формування в них умінь виявляти і формулювати світоглядні положення, висновки;–

врахування специфіки формування різних компонентів світогляду кожної особистості, його цілісності і створення умов для його самобутнього характеру.

Широкі верстви українського суспільства поступово оволодівають історично складеним багатофакторним процесом державотворення. Світоглядна свідомість народу поглиблюється найновішими здобутками вітчизняної і зарубіжної науки, інтелектуальними досягненнями цивілізованих держав. Історія розвитку людства, зокрема його національних освітньо-виховних систем переконливо свідчить, що світогляд і громадян цивілізованих держав формувався в усі часи на основі ідейних, морально-духовних цінностей, вироблених власним народом збагачених світовим досвідом.

Національна культура, наука, освіта є базовими цінностями суспільної світоглядної свідомості, національної безпеки держави, ідеологія демократичного правового державотворення, яка нині розробляється, виникає не на голому місці, а на ґрунті ідей, положення ідеалів, інших історично значущих цінностей рідного народу і творчо трансформованих у національній свідомості ідейних вартостей інших народів.

У наш час все частішій застосовуються терміни етнопедагогіка, етнофілософія, етнодипломатія, етнополітика, етноідеологія, національній ідеологія. Протягом віків наш народ виробив власну етнічну ідейно-ціннісну систему – етноідеологію. Вона поглиблюється і збагачується здобутками вітчизняної і зарубіжної культури, науки і складає сучасну національну ідеологію. Ідеології державотворення опирається на кращі досягнення українськими національної ідеології, а також інших етносів України.

Ідеологія українського державотворення консолідує каші суспільство, цементує свідомість, духовність громадян – представників різних національностей. Таку ідеологію постійно збагачую ідеї стратегічного гуманітарного розвитку України, ідейно-світоглядні і політико-економічні принципи функціонування суспільного, державницького життя як цілісної системи.

Україна має історично перспективні ідейно-світоглядні орієнтири в сучасних умовах неологічної терпимості і толерантності в суспільно-політичному житті. Природно і закономірно, що існуюче законодавство, зокрема Конституція України, Закон "Про освіту" забороняють здійснювати виховання молоді в Кусі політики будь-якої партії чи громадсько-політичної організації, а також проводити антидержавну діяльність, у тому числі в галузі національної освіти і виховання. В історичних документах. Акті про державну незалежність України, Декларації про державний суверенітет України, Конституції України, Державній національній програмі "Освіта. Україна ХХІ століття" відображені світоглядні, політичні орієнтири у сфері суспільних відносин, І життєдіяльності особи, сім'ї, нації, системі освіти і виховання. Здійснюється наукове обґрунтування ідеології українського державотворення як системи гуманітарних пріоритетів для формування нових структур і суспільної свідомості, відроджуваної ментальності, духовності української нації в її культурно-історичній, ідейно-ціннісній самобутності і політичній єдності. У свідомості частини педагогів сталася підміна понять: справед-ливо заперечивши партійно-класове виховання, разом із тим вони заперечили ідейно-ціннісне, політично-державницьке вихо-вання молоді в умовах утверд-ження незалежності України. Таке становище вкрай негативно позначається на стані формування в учнів і студентів світогляду громадянина України. Виправ-ляючи становище, треба дома-гатися, щоб у кожній школі, іншому навчально-виховному закладі функціонувала чітка система ідейно-ціннісного, державницького загартування молоді.

Важливим гарантом форму-вання в молоді високої Ідейності, громадянського світогляду є вивчення нею українознавства, яке в науково обґрунтованій системі і на вищому рівні інтеграції знань розкриває ідейне багатство нації, її філософські, моральні, духовні цінності. Глибоке пізна-ння кожним юнаком і дівчиною ідейно-ціннісного потенціалу українознавства сприяє форму-ванню стійких поглядів, пере-конань, ідеалів патріота, грома-дянина своєї Батьківщини.

Патріотизм є могутньою духовною цінністю, яка в усі часи і в усіх народів мала І має конкретно-історичний націо-нальний зміст, характер і шляхи та форми реалізації.

Згідно із психологічними законами сприймання і засвоєння інформації, перші враження про етнічне середовище, предмети і явища матеріальної і духовної культури рідного краю є найглибшими і найміцнішими.

Рідна мова, колискові пісні, міфи, казки, легенди, думи, народні Ігри та Інші засоби етнопедагогіки пробуджують у дітей почуття любові, поваги до добра, краси, правди, справед-ливості. Національні традиції і звичаї, етнічне середовище втілюють у своєму змісті само-бутнє народне світовідчуття і світорозуміння. У процесі засво-єння рідної мови, інших засобів народної педагогіки в дітей формується національна психологія, характер, світогляд. Так поступово в умовах етнічного середовища діти стають пред-ставниками свого, а не іншого народу. Уявлення, поняття, почуття любові до всього материнського, батьківського, рідного пробуджуються і форму-ються у процесі правильно організованого національного виховання.

Важливими джерелами фор-мування в учнів патріотичних уявлень, поглядів, ідеалів є давньоукраїнська міфологія, фольклор, народне мистецтво, символіка, інші національні традиції. У процесі засвоєння цих надбань культури в особис-тості формується відображена в них світоглядна свідомість народу. При цьому кожна особистість починає все глибше відчувати і усвідомлювати, що вона – складова і невід'ємна частка рідного народу – спільноти людей, до яких належать мати й батько, інші родичі, краяни.

Важливу роль у становленні світогляду патріота має родовідне виховання. Відчуваючи себе сучасною ланкою свого родоводу як однієї з численних гілок нації, особистість відчуває не лише потребу, а й обов'язок продов-жувати добрі справи предків в ім'я народу.

Вивчаючи зміст освіти, учні глибше пізнають історію, культуру,