Впровадження змісту грома-дянської освіти в різні предмети може відбуватися, зокрема, шляхом використання модулів, що розробляються для кожного уроку.

Формами громадянської освіти можуть також слугувати освітні або навчально-виховні творчі програми: «Я – громадянин України», «Я і економіка», «Особистість», «Лідер», «Я і моя сім'я», «Я – Людина».

Навчання громадянськості, виховання громадянина, не слід обмежувати тільки навчальними курсами, спеціалізованими дисциплінами або сумою окремих гуманітарних предметів і тем. Важливу роль у цьому відіграє організація позакласної та поза-шкільної виховної роботи, що сприяє розвиткові громадянських якостей та умінь. Це є третьою формою реалізації громадянської освіти.

Для цього можуть застосову-ватись найрізноманітніші форми та методи роботи. Це можуть бути традиційні предметні тижні, лекції, творчі зустрічі, екскурсії та експедиції, яким надається громадянознавче спрямування. Доцільним є проведення дис-путів, дебатів, заходів змагаль-ного характеру. Діяльність дитя-чих клубів різного спрямування, дитячих і молодіжних громадських організацій також сприяє розвиткові громадянської освіти. Участь у їх роботі, з одного боку, дає можливість учням набути безпосереднього громадянського досвіду, а з іншого боку – залучити їх де проведення різноманітних заходів, у тім числі громадянознавчої тематики.

Певні демократичні та грома-дянські цінності діти засвоюють, беручи участь у повсякденному житті школи, спільноти, грома-ди. При цьому школа може вис-тупати як модель світу дорослих, що є четвертою формою впровад-ження громадянської освіти. Практичною школою демократії для учнів має стати учнівське самоврядування. Воно формує навички проведення передвибор-чих кампаній, участі у виборах, розробки і реалізації власної по-літичної програми; апеляції до владних структур з метою захис-тити свої права ефективної взає-модії з владою. Органи учнівсь-кого самоврядування мають ініціювати розробку кодексу по-ведінки учня, його демократичне обговорення і подальше чітке дотримання, здійснюючи тим са-мим правову підготовку учнів, вести пошук ефективних шляхів співпраці зі шкільною адмініст-рацією.

Важливим завданням грома-дянської освіти є оптимізація процесу соціалізації учнів, спрямування на соціальну практику. Освіта взагалі – це процес соціалізації, завдяки якому учні вчаться бути громадянами; гро-мадянські знання та навички ма-ють відповідати потребам їхніх взаємовідносин із навколишнім світом. Важливу роль у форму-ванні громадянина відіграє залу-чення його до участі у громадсь-ких акціях та ініціативах (благо-дійна допомога, екологічні про-екти, соціологічні опитування тощо). Уміння визначати життєві проблеми своєї громади, прагнен-ня до участі у їх розв'язанні є ознаками соціальної активності молодої людини.

Ефективна громадянська ос-віта можлива лише за умови ство-рення демократичного клімату в самій школі. Стиль спілкування, зокрема між адміністрацією та вчителями, має бути для учнів практичним прикладом толеран-тності, взаємоповаги, відкритості, демократизму. Вчитель повинен поважати людську гідність учня, його право на власну думку, за-охочувати відкрите обговорення і демократичне прийняття рішень. Необхідно залучати до співпраці зі школою батьків, культивувати серед них демок-ратичні цінності та традиції.

Ефективність громадянської освіти значною мірою зумов-люється методами її запроваджен-ня. .

Сучасна українська школа має чималий досвід викладання тра-диційними методами: лекції, семінари, диспути, бесіди, само-стійна робота з підручником та періодикою, написання рефе-ратів, учнівські доповіді. Потен-ціал цих методів з точки зору . завдань громадянської освіти до-сить значний: вони дають змогу подати різноманітну інформацію, акцентувати увагу учнів на клю-чових аспектах теми, ознайоми-ти з різними. концепціями та підходами до проблеми, зробити загальні висновки. Проте тра-диційні методи не орієнтовані на активну взаємодію учня з учителем та учнів між собою, самостійне і спільне прийняття рішень, що має бути вирішаль-ною передумовою їхньої грома-дянської активності в майбутньо-му. Тому пріоритетну роль у гро-мадянській освіті мають відігра-вати активні методи, що стиму-люють творчість, ініціативу, са-мостійне та критичне мислення і базуються на принципі багатос-торонньої взаємодії.

До активних методів належать різноманітні види дискусій («гудіння бджіл», «сніжки», дискусія-симпозіум, «концентричне коло» та інші), ситуаційно-рольові ігри, ігри-драматизації», «мозкові ата-ки», інтелектуальні аукціони, ме-тод аналізу проблемної ситуації. Важливе місце посідає проектна робота: організація різноманітних проектів та кампаній, видання газет і журналів.

Наведені форми і методи гро-мадянської освіти та виховання покликані формувати в особис-тості когнітивні та поведінкові норми, що включають у себе вміння міркувати, аналізувати, ставити запитання, шукати власні відповіді, критично та всебічно розглядати проблему, робити власні висновки, брати участь у громадському житті, здатність орієнтуватися і адаптуватися в нових соціальних умовах, захи-щати свої інтереси, поважати інтереси і права інших, самореалізуватися тощо.

2.1. Закономірності управління загальною середньою освітою в України

Необхідною умовою існування загальної середньої освіти є по-стійна підтримка її динамічної рівноваги з довкіллям шляхом стабілізації існуючих зв'язків або встановлення нових. Це до-сягається завдяки створенню певної системи управління.

Система управління загальною середньою освітою базується на загальних та часткових закономірностях, які зумовлюють її зміст, організацію та технологію.

На основі побудови логічних ланцюжків сутнісних складових, управління загальною середньою освітою сформульовано дві групи закономірностей загальної дії, які відбивають статичну та динамічну структури системи управління.

Загальна середня освіта існує в системі освіти України. Вона має свою внутрішню структуру – зв'язки між:*

педагогічною діяльністю вчи-теля і навчальною діяльністю учнів з метою розвитку останніх; – вчи-телями; * вчителями і заступни-ками директора; * заступниками директора і директором; * учня-ми, педагогами й батьками; * інформацією і всіма переліченими вище учасниками навчально-ви-ховного процесу; * дидактичною, матеріальною базою, фінансовим забезпеченням та позитивним розвитком учнів. Отже, внутрішні зв'язки зумовлюють внутрішню цілісність навчального закладу.

Зв'язки між різними видами загальноосвітніх навчальних за-кладів, каналами постачання ін-формації, розподілу бюджетного фінансування-, централізованого матеріального забезпечення,