Педагогічні умови підвищення ефективності трудового виховання учнів в мікрорайоні сільської школи

Зміст

Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . | 2-14

Розділ І. | Трудове виховання учнів у мікрорайоні сільської школи як педагогічна проблема. . . . . . . . . . . | 15-25

§ 1. | Соціально-педагогічні основи трудового виховання у мікрорайоні сільської школи. . . . . . . . . | 15-17

§ 2. | Критерії ефективності трудового виховання учнів у мікрорайоні сільської школи. . . . . . . . . | 18-25

Розділ ІІ. | Вдосконалення змісту трудового виховання учнів у мікрорайоні сільської школи. . . . . . . . . | 26-47

§ 1. | Педагогічно цілеспрямована організація трудової діяльності учнів у мікрорайоні сільської школи на основі залучення їх до продуктивної праці, традиційних видів праці. . . . . . . . . . . . . . . | 26-42

§ 2. | Постанова творчих завдань і їх реалізація у процесі праці з техніки та декоративно-ужиткового мистецтва. | 43-47

Розділ ІІІ. | Організація в мікрорайоні школи спільної трудової діяльності учнів різних вікових груп. . . . . . . | 48-70

§ 1. | Роль сім’ї в організації спільної праці дітей і дорослих у мікрорайоні школи. . . . . . . . . . . . . | 48-52

§ 2. | Залучення учнів до різноманітних видів спільної праці на базі виробничих і громадських формувань у мікрорайоні школи. . . . . . . . . . . . . | 53-70

Висновки. . . . . . . . . . . . . . . . . . . | 71-75

Література. . . . . . . . . . . . . . . . . . . | 76-83

Додатки. . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Вступ

Соціальний і економічний розвиток країни, коли зростає роль людського фактора, неможливий без широкої участі в цьому процесі молодого покоління. Тому завдання виховання молоді набуває особливого значення, стає однією з актуальних проблем педагогічної теорії і практики. Формування особистісно-орієнтованої особистості вимагає високого інтелектуального рівня молодої людини, її майстерності, здатності до творчості, її громадянської позиції і активності (першоджерело – доктрина).

На етапі демократизації процесу виховання дуже важливою є думка про формування у кожної людини глибокої поваги і готовності до добросовісної праці, розумової чи фізичної. Праця є умовою існування людини, вічною природною необхідністю.

Проблема трудового виховання на сучасному етапі розвитку суспільних і виробничих відносин є особливо актуальною. Висунення її на передній план педагогічних досліджень повязане передусім з підвищенням ролі суб’єктивного фактору, з необхідністю всестороннього осмислення шляхів і засобів реалізації сутності праці в демократичній державі.

Розробка і реалізація нових концепцій шкільної освіти передбачає збагачення морального, естетичного, інтелектуального змісту підготовки учнів до трудової діяльності. Щоб підійти до визначення актуальності досліджуваної проблеми, ми звернулися до історії трудового виховання, зокрема, на теренах нашого регіону.

Система трудової підготовки дітей в нашому краї мала свої особливості. В так званих тривіальних початкових школах, наприклад, (поч. ХІХ ст.), після закінчення якої видавалися свідоцтва, в графах яких, поряд з іншими даними, зазначались і такі риси (характеристика), як працьовитість, працелюбність, здібність (в тому числі і до певного виду творчості).

Важливе місце в трудовому вихованні молоді в минулі часи займали громадські організації, зокрема „Просвіта”, „Рідна земля”, „Союз українок” та інші.

Громадські організації створювали фахові школи. Так, у 1908 році головна управа „Просвіти” (Львів) у селі Милуванні (нині Тлумацький район) заснувала господарську школу з садівничим закладом. При школі існувало взірцеве господарство, де учні набували практичних навичок (Головатий М. Школа „Просвіти” у Млуванні. – Вперед, 1990, 24 травня).

В 1882 році в місті Болехові було відкрито лісову школу, де щороку навчалося по 15 учнів для підготовки спеціалістів лісового господарства (Тези обласної історико-краєзнавчої конференції Івано-Франківщини, 1989).

Актуальними є і сьогодні слова професора С.Ф. Русової, яка вказувала, що демократизація політичних форм вимагає виховання людини, пристосованої до потреб життя (Русова С.Ф. Сучасні течії в новій педагогіці. Педагогічно-методичний тримісячник, VІ-річник, Львів, 1932, с. 1).

Із звіту „Рідної школи” з 1.09.1933 по 31.08.1934 року видно, що велика увага приділялася організації виховної роботи як в школі, так і поза школою. Так, для підвищення ефективності спільної роботи з батьками в школах створювались „батьківські кружки”, „Клясові патронати”, які спільно з учителями обговорювали виховну діяльність школи, допомагали школі матеріально і ін.

Інженер Іван Лучишин писав, що розв’язка проблеми трудового навчання і виховання є рівнозначною розв’язання питання: чи вдержиться наш народ на своїй землі як її неподільний господар. „То треба добре тямити, - писав він, - що при сучасному наступі науки і техніки рішає не чисельність, але його освіта і культура, а разом з цим його господарська сила” (Лучишин І. Чи є для нас фахове шкільництво? – Рідна школа. Львів, 15 січня, 1933 р.).

Історія свідчить, що мрії людства про вдосконалення суспільства органічно перепліталися з думками про вдосконалення трудового виховання.

Ідея підготовки дітей до праці, активного і повноцінного життя в суспільстві знаходять своє відображення в