Шляхом інформування ми доводили до відома жителів мікрорайону назву свята, дату і місце його проведення. Дорослі і діти могли дізнатися про те, хто є ініціатором і організатором запропонованого заходу від громадських формувань мікрорайону, від виховних закладів, від дитячих об’єднань в мікрорайоні школи.

При підготовці свята школярі 5-6 класів ставали його учасниками: багато юних умільців мали честь провести першу борозну, а молодші школярі були, в основному, глядачами, гостями, але ми захід організовували так, щоб викликати інтерес, відчуття причетності до трудових справ старших, залучаючи до свята як найменших, так і дітей 10-11 років, розвиваючи ініціативу проведення даного дійства на території мікрорайону школи. Сценарій свята пропонується в додатку

В процесі залучення до трудових буднів і досягнень своїх односельців ми давали можливість школярам правильно осмислити такі поняття як творча праця, трудова дисципліна і ін.

Сучасність змісту і форм трудової діяльності було одним з принципових педагогічних вимог в нашому дослідженні, адже учні жили не лише минулим і нинішнім днем. Ми враховували те, що інтереси дітей спрямовані в особисте і суспільне майбутнє, що хлопчики і дівчатка є справжніми носіями нових поглядів, норм і оцінок, хоч нерідко в різкій формі. У трудовій діяльності в мікрорайоні школи школярі швидко реагували на все нове, цим самим виявляючи важливу вікову сутність дитини. Головну увагу в роботі з трудового виховання ми зосереджували на засвоєнні учнями нових економічних відносин, виробничих досягнень, нових напрямків в розвитку сфери матеріального виробництва, що в урбанізованому сільському поселенні передгірського мікрорайону ставало очевидним завдяки наявності підприємств промисловості, народних художніх промислів, аграрно-промислового комплексу.

Сприятливий вплив на школярів тут мав приклад дорослих, праця дорослого населення, що здійснювалась на очах. Була продумана структура цієї форми виховного впливу на особистість школяра:

інформування дітей і дорослих про трудові справи в мікрорайоні;

спільна праця дорослих і школярів на виробничих ділянках села, підприємства;

організація конкурсів і ін.

Така структура дозволяла більш ефективно вирішувати завдання виховної роботи в мікрорайоні. Покажемо це на прикладі трудового виховання учнів в мікрорайоні, де розміщене господарство (селянська спілка) „Явірник”. Робота тут організовувалась так, щоб інформування про трудові справи з участю школярів закликали жителів мікрорайону брати участь у корисних, благочинних трудових акціях. Це давало позитивні результати: так, в напружені дні посівної і збиральної кампанії на поля господарства виходить все працездатне населення: працюють пенсіонери, студенти і учні вузів і училищ, технікумів, які приїхали на канікули додому або працюють у складі новітніх рудових формувань.

Позитивний виховний вплив на дітей в цих умовах мала атмосфера поваги, що оточує трудівників – майстрів своєї справи. Увагу до членів селянської спілки, трудових династій, членів виробничих і сімейних підрядів була наочним прикладом для школярів у тому, що добросовісна праця кожного одержувала належну оцінку і повагу.

В таких ситуаціях розвиток в учнів інтересу до праці набув особливого значення: мало було навчити молоду людину елементам майстерності, дуже важливо було навчити її дивитись на життя з точки зору людини-трудівника, людини-творця, яка живе за законами трудової честі.

Результати практики, спостереження, перший зріз вказували нам на необхідність збагачення процесу виховання більш конкретним змістом діяльнісно-практичного аспекту з тим, щоб виявити залежність і ефективність виховання від більш раннього включення учнів в практичну трудову діяльність в мікрорайоні школи. У цьому пошуку ми виходили з того, що людина розкривається не тоді, коли вона виступає в ролі пасивного глядача, слухача, спостерігача, „поглинача” інформації, а тоді, коли вона захоплена якоюсь справою, що потребує активності, самостійності, творчої фантазії.

Поглиблюючи і розширюючи виховний зміст даного компоненту, ми розглядали його так само як виявлення і розвиток індивідуальних здібностей учнів, повніше розкриття цих здібностей в процесі досягнення результатів праці, коли праця була засобом втілення в практику їх сокровенних задумів, що, в свою чергу, викликало у школярів бажання виконувати соціально значимі трудові справи, що приносять користь суспільству.

В основу цієї діяльності ми поклали педагогічну концепцію про те, що праця стає усвідомленою, відношення до неї стійким, що переходить в традиції лишень тоді, коли вони продиктовані свідомими поглядами і переконаннями.

З метою одержання бажаних результатів в планах роботи з трудового виховання школярів в експериментальних умовах ми накреслили такий підхід до організації трудової діяльності, який дозволив включити школярів у цілеспрямовану продуктивну працю, а найперспективніше планування такої роботи сприяло встановленню послідовності, постійне ускладнення трудових справ в мікрорайоні школи, що, властиво, давало можливість залучати до виховного процесу також учнів молодшого шкільного віку.

У розвитку цього аспекту увагу відводилось поєднанню особистих інтересів учнів. Багато учнів позитивно відносились до праці в мікрорайоні школи, бо вона мала суспільне значення, тобто приносила користь мікрорайону. Це було характерним навіть для тих учнів, які не „горіли” бажанням брати участь у суспільно-корисній продуктивній праці, що, як ми помітили, мало б глибоко перебудувати особистість, змінити її ціннісні орієнтації.

Виключне значення тут мала діяльна участь дітей в праці, яка здійснювалась в процесі конкретної творчої діяльності. Покажемо це на прикладі трудового виховання в мікрорайоні Вітвицької середньої школи Долинського району, на території якого розміщено 5 гірських сіл з присілками. Це створило несприятливі умови, що ускладнили