Виявленню у школярів творчості в праці сприяла і відповідна установка, коли дітям пропонували якнайбільше цікавих і оригінальних моделей, оголошувались змагання, чия модель буде найнезвичайнішою і найцікавішою, проводили розбір різних конструкцій, використовуючи в цьому процесі розповідь, коментарі учнів про те, як вони будували свої моделі.

У зв’язку з цим великого значення ми надавали створенню постійних і тимчасових виставок дитячих творчих робіт, де було представлено кращі творчі конструкторські рішення.

Заняття технічною творчістю, моделюванням показало вищий рівень в цих видах трудової діяльності школярів елементів новизни і оригінальності, ускладнення їх, удосконалення, успішний розвиток інтересу учнів до цього виду творчості.

Важливою структурною ланкою стала праця школярів по збереженню і відтворенню предметів народної творчості, старовинних виробів народних умільців, завдяки чому збагатилась матеріальна база шкільного і місцевого краєзнавчих музеїв, позакласних занять з праці, уроків праці, школярі залучились до традиційних трудових справ в мікрорайоні школи. У Пньові і інших мікрорайонах, у майстернях, хлопчики оволоділи новими прийомами художньої обробки деревини, а дівчатка в цей час пізнавали таємниці виготовлення килимових виробів. Учні з великим бажанням виготовляли сувеніри, самобутню атрибутику, одяг для художньої самодіяльності, використання якого в кінцевому результаті носили суспільно-корисну спрямованість.

Дуже важливим було залучення учнів до суспільно-корисної виробничої праці, наповненої змістом міжнаціональних зв’язків. У нашому народі завжди жила повага до людей праці незалежно від національності, існував і підкріплювався інтерес до трудових досягнень інших національностей, прагнення поділитися своїми трудовими досягненнями, прагнення до співпраці, цим самим проникаючи в проблеми розподілу праці і обміну її результатами з іншими регіонами і навіть країнами.

Такі факти солідарності були однією із форм прояву доброї волі нашого народу до інших народів. З покоління в покоління представники багатьох національностей жили і виховувались в умовах Прикарпаття, віками зберігаючи і надаючи данину поваги трудовим традиціям інших народів, звикли ділити з ними радість праці, трудових успіхів і досягнень.

Підсумки дослідно-експериментальної роботи по вдосконаленню змісту трудового виховання в мікрорайоні школи показали, що в цьому процесі вихідними стали аспекти інтелектуального, емоційного, діяльнісно-практичного змісту. Керівну роль займала праця.

Застосування запропонованих результатів істотно підвищило практичну віддачу, допомогло більш успішно зосередити резерви виховної роботи в умовах передгірського мікрорайону.

Аналіз результатів дослідження в експериментальних умовах показав, що дотримання вимог методичних рекомендацій сприяло цілеспрямованості процесу трудового виховання в мікрорайоні школи. Систематизувались наявні знання, інформація і уявлення про працю, підвищився інтелектуальний рівень дітей. Вони одержали можливість відчути радість успіху, почуття задоволення результатами особистої участі в трудових справах.

Емоційно-оцінні переживання, в свою чергу, активізували участь школярів у конкретній трудовій діяльності в мікрорайоні, підвищили рівень інтелектуальних суджень при виборі видів об’єктів праці. Паралельно з тим, що в процесі дослідження змісту трудового виховання в мікрорайоні школи ми прагнули до взаємозв’язку інтелектуального, емоційного, діяльнісно-практичного компонентів, виходячи з педагогічних концепцій про те, що трудове виховання передбачає цілеспрямований вплив на суб’єкт виховання всіх об’єктивних факторів суспільного розвитку, при дослідженні результатів проведеного досвіду ми все-таки намагались визначити, які з запропонованих нами, відомих з досвіду форм організації праці школярів в більшій чи меншій мірі працюють на інтелектуальний компонент, а які на емоційні і діяльнісно-практичні компоненти, акцентуючи на взаємозв’язок створення в експериментальних умовах педагогічних ситуацій.

Наші спостереження, зустрічі і бесіди з учнями, інтерв’ю анкетне опитування дали можливість зробити висновок, що з метою підвищення вираження показників інтелектуального компоненту в трудовому вихованню в мікрорайоні школи найбільш доцільним було знайомство і залучення школярів до трудових традицій свого народу, що історично склалися. Корисними в цих умовах були розповіді, бесіди, читання літератури про працю, трудові традиції, відвідання і практична участь в роботі народних і художніх музеїв, вивчення історії місцевих народних промислів. Це давало можливість розширити і систематизувати уявлення і знання школярів про працю, трудові традиції, допомогти їм усвідомити керівну роль праці в житті і розвитку особистості, в закріплені зв’язків трудових традицій свого краю з трудовими традиціями інших народів.

Використання запропонованих заходів, створення педагогічних ситуацій підвищило вираження емоційних показників, що проявлялось у повазі до людей праці, відповідальності за свій вклад в трудові справи, емоційно-позитивному відношенні до участі у трудових справах в мікрорайоні школи, які співвідносяться з емоційно-ціннісною орієнтацією на організаційний зв’язок людини-трудівника з природою, з традиціями попередніх поколінь, що впливало на естетичне, моральне і фізичне виховання учнів, але головне, сприяло їх інтелектуальному, діяльнісно-практичному розвитку і емоційному задоволенню.

Участь школярів у продуктивній праці, технічній творчості істотно підвищила вираження діяльнісно-практичних показників, які виражались в тому, що учні стали активніше і включатись в трудові справи мікрорайону, успішніше оволодівали уміннями і навичками цієї праці, елементами самоуправління і самоорганізації в процесі трудової діяльності.

Зміни особистих якостей учнів, що характеризують трудове виховання мікрорайоні школи, його ефективність, що складались поступово, накопичують за певний період, тому заміри динаміки цього процесу проводились нами протягом 1997-1998 років. Враховувались найрізноманітніші прояви інтересу до праці (усні і письмові висловлювання, емоційні реакції, конкретні вчинки при зайнятті трудовою