У 2002 році достовірно охарактеризували результати, одержані на експериментальному об’єкті до і після введення програми дослідження. Одержані нами дані порівнювались з попереднім періодом, що рівняється за часом і кількістю використання респондентів в експерименті.

Зосередження уваги на питаннях удосконалення змісту трудового виховання мікрорайоні школи, використання педагогічних ситуацій в умовах експерименту дозволило одержати прогнозовані результати, які виражались в тому, що ефективність трудового виховання школярів в мікрорайоні школи помітно підвищилась.

Показниками ефективності трудового виховання учнів в мікрорайоні школи стали: підвищення їх інтересу до різних видів продуктивної праці, технічної творчості, традиційних видів образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва. Опитування 61 учнів в контрольних і експериментальних умовах показало, що до кінця 1997 року зросла кількість учнів, що володіють почуттям усвідомлення керівної ролі праці в житті і розвитку особистості; що проявляють інтерес до пізнання трудових традицій свого народу і їх зв’язку з загальнолюдським трудовим досвідом. Став помітним прояв до людей праці, почуття відповідальності школярів за свій вклад у трудові справи і їх емоційне-позитивне відношення до особистої участі в цих справах.

Удосконалення змісту трудового виховання в мікрорайоні школи стало діючим фактором підвищення ефективності цього процесу і було основою для організації співпраці учнів в мікрорайоні сільської школи.

Розділ ІІІ. Організація в мікрорайоні школи спільної трудової діяльності учнів різних вікових груп.

§ 1. Роль сім’ї в організації спільної праці дітей і дорослих у мікрорайоні школи.

Спостерігаючи за учнями в процесі праці, ми звернули увагу на те, що в одних випадках вони працюють активно, допомагають один одному, в інших – чомусь не бажають допомагати товаришеві. Ми зрозуміли, що це залежало не тільки від змісту праці, але й і форм організації самого процесу праці.

Підвищення ефективності трудового виховання школярів в мікрорайоні школи шляхом використання факторів впливу спільної трудової діяльності передбачало теоретичну і практичну цінність. Проблема спільної праці і особистості набула великої гостроти. На жаль, довгий час вона трактувалась односторонньо – лиш як підкорення особистості інтересам більшості. Тому необхідна дальша розробка – уже в нових умовах – цієї проблеми як основної і для трудового виховання школярів у умовах мікрорайону школи, бо в демократичному суспільстві – це „здатність до взаєморозуміння і творчого співробітництва” ( , 13).

Актуалізація і збагачення значення спільної праці учнів зумовлені процесом демократизації суспільства: закони про власність, про землю, оренду, кооперацію стверджують розмаїття форм організації праці, розкривають суспільну цінність зв’язків індивідуальної і спільної праці. В процесі дослідження нами вирішувались завдання визначення ефективності форм спільної праці школярів в мікрорайоні школи, у вирішенні яких ми виходили з наступних педагогічних умов:

суспільна спрямованість, виробничий характер праці;

розвиток самоорганізації, ініціативи, трудової активності школярів;

опора на народні традиції, взаємодопомогу в праці;

єдність засвоєння школярами народних трудових традицій;

різновіковий склад учнівських трудових об’єднань.

Здійснюючи в цих умовах експериментальне дослідження умов підвищення трудового виховання учнів в мікрорайоні школи, ми прагнули активізувати процес самоорганізації трудових об’єднань. З них ми виділили три основні типи, що визначаються характером трудових процесів: включення учнів у виробничу працю; надання допомоги рідним і односельцям в самообслуговуванні і побутовій праці; заняття прикладними видами народної творчості: проведення оглядів дитячої творчості, заняття в трудових об’єднаннях за інтересами. Смислові домінанти самоорганізації школярів в таких об’єднаннях ми коротко охарактеризували наступним чином: праця – робота, праця – турбота, праця – дозвілля. Наша експериментальна методика включає залучення до всіх названих видів трудової діяльності шляхом створення відповідних організаційних структур в мікрорайоні школи.

Усвідомлюючи умовність нашого врахування трудових об’єднань школярів, ми вважали його достатньо конструктивним для нашого дослідження, так як це дозволило нам акцентувати смислові домінанти трудової самоорганізації школярів і відповідно визначити педагогічні засоби її стимулювання. Розглядаючи самоорганізацію як цілеспрямовану участь школярів у встановленні ділових зв’язків відповідної залежності трудового процесу, ми знайшли передумови такої самоорганізації у прагненні учнів до реалізації в праці своїх загальнолюдських прагнень і індивідуальних особливостей і до розширення взаємодії особистості з природою і соціальним середовищем. Для того, щоб процеси самоорганізації сприяли формуванню і розвитку міжособистісних відносин, ми зосередили увагу на усвідомленні учнями суспільного значення трудових традицій в мікрорайоні. У цьому питанні ми виходили з того, що, по-перше, у суспільній праці закладені невичерпні можливості організації і набуття зв’язків між дітьми; по-друге, при правильній організації суспільно корисної праці кожен учень стає активним співучасником всіх починань.

З цією метою ми застосували в експериментальній роботі наступні засоби педагогічного стимулювання:

для трудових об’єднань виробничого характеру – (праця – робота) – розкриття соціально-економічних, моральних і інтелектуальних основ діяльності кращих виробничих формувань мікрорайону;

для трудових об’єднань шефського характеру (праця – турбота) – пізнання школярами традицій благочинної роботи, дитячих трудових ініціатив, народних звичаїв взаємодопомоги;

для трудових об’єднань за інтересами у сфері дозвілля – проведення громадських оглядів творчих робіт.

Вказані засоби педагогічного стимулювання включали вчителі у виховну роботу. Ці засоби являють собою певну систему, так як мають спільну домінанту – стимулювання в різних проявах: приклад близького і далекого, минулого і теперішнього, приклад груповий і індивідуальний. Роль вчителя полягала у тому щоб звернути увагу дітей на явища і події, в яких розкривається сутність кращих зразків трудової діяльності, якості людини праці. Інтерес школярів до оточуючого їх життя, спроби усвідомлено співставити можливості свої і перспективи з долями різних людей спонукало учнів за межами школи включатися у навколишнє життя думками, оцінками, справами.

Слово вчить, приклад веде – за цим принципом ми будували