Поряд з цим дитячі об’єднання клубного характеру створювались в мікрорайоні школи як профільні і багатопрофільні об’єднання ускладненої структури, куди могло входити декілька гуртків. Особлива увага в таких клубах приділялась пропаганді трудових традицій рідного краю, новим традиціям.

Однією з популярних форм організації праці в мікрорайоні школи були клуби за інтересами. Кожен учень вибирав собі справу до душі. План занять завжди був на видному місці з позначенням часу і місця проведення спільної творчої справи: організація виставок власних виробів, огляд технічної творчості, організація зустрічей з ветеранами праці, новаторами виробництва. В їх підготовці і проведенні були реалізовані великі можливості поєднання трудової і творчої енергії дітей і підлітків.

Тому, залучаючи школярів до спільної трудової діяльності з урахуванням їх інтересів, ми вважали необхідним брати до уваги здібності кожного учня зокрема, намагаючись при цьому спиратися на потреби школярів у самоствердженні, у нових враженнях і в активності. Велику роль тут зіграло залучення до роботи клубів умільців як більш складної форми організації спільних трудових справ учнів у мікрорайоні школи. Роботу в них ми організовували так, щоб в багатьох випадках діяли дитячі об’єднання – супутники об’єднань дорослих. Організацію спільної праці в цих умовах ми будували за принципом організації трудової діяльності у вільних майстернях учнів. Цій роботі передувало використання педагогічної ситуації – включення школярів у спільну трудову діяльність, при організації якої передбачалось: спільне планування, розробка шляхів досягнення перспективи, охоплення всіх учнів реалізацією поставленого завдання і почерговим виконанням різних організаторських і виконавчих функцій, широке використання гри як одного з виховних засобів.

Ми прагнули здійснити таку організацію спільної праці учнів, при якій вони набували досвіду реалізації усіх основних видів зв’язків у трудовому процесі, апробованих уже в практиці роботи вільних майстерень учнів.

Визначання певного кола трудових справ майже у всіх учнів викликало до цих справ цікавість, яка під впливом позитивних переживань за досягнуті результати поступово переростала у стійке захоплення змістом суспільно корисної продуктивної праці. Покажемо це на прикладі організації роботи підліткового клубу юних умільців, створеного на базі групи продовженого дня в мікрорайоні Витвицької школи.

У дружній бесіді з учнями експериментальних груп ми ознайомили їх з труднощами в організації роботи з малюками дитсадка. Підлітки виявили бажання взяти шефство над дитячими групами. Було вирішено провести таку роботу: ремонт меблів для лялькового куточка, виготовлення театральних реквізитів для лялькового театру, виготовлення іграшок до різдвяної ялинки. Перш ніж залучити школярів у ту чи іншу працю, ми розкрили її суспільне значення.

Ось як ми підійшли до виконання цього завдання. Передусім було визначене завдання: навчити дітей правильно організувати працю, спираючись на почуття дружби і товариськості, потім стали шукати найбільш прийнятну форму вирішення поставленого завдання. З цією метою учням пропонувалось створити такі умови трудової діяльності, які б забезпечили виникнення дружніх стосунків. Вся робота була поділена на основні види: ремонт меблів для лялькового куточка, ремонт іграшок, виготовлення театральних реквізитів для лялькового театру. Всі підлітки поділилися на три групи і між собою розділили роботу. Склад груп був визначений з урахуванням фізичних можливостей дітей.

Схема організації роботи груп

І група | ІІ група | ІІІ група

(12 дітей) | (4 дітей) | (7 дітей)

Ремонт меблів для лялькового куточка |

Ремонт іграшок |

Виготовлення театральних реквізитів для лялькового театру

Щоб підвищити якість роботи, посилити почуття відповідальності, спільні завдання поєднувались з індивідуальними. У даному випадку це не мало привести до втрати спільної перспективи, так як учні були одночасно членами клубу і груп. У двох групах підготовку учнів до роботи почали з постановки мети, вибору форми організації роботи.

Отже діти були підготовлені до роботи: їм була зрозуміла мета, форма організації роботи, але не повністю, з метою дати можливість групам самостійно вирішити ряд організаційних питань. У процесі спільної праці двох груп настрій у дітей був піднесений, всі працювали дружньо і весело. Співставляючи організацію праці у двох групах, учні зробили висновки, що всі роботи виконувались одночасно, працювали дружньо.

У третій групі діти не одержали завдань, ніхто ні за що не відповідав, всі кричали, сперечались, бігали, погано виготовили театральні реквізити.

Проаналізуємо організацію зв’язків між учнями в процесі роботи. Стосунки взаємної залежності і відповідальності були організовані по лінії перспективи. На початку роботи перед об’єднаннями була поставлена мета, яка стала спільною перспективою всіх учнів і відповідальності між ними і по лінії організації дитячого формування, розділивши школярів на групи. Групи залежали також одна від одної, так як мали свою перспективу, і особиста перспектива учнів була частиною перспективи групи. Крім того, обидві групи мали спільну перспективу – завдання всьому об’єднанню підлітків, кожен учень думав про успіх своєї групи і свого об’єднання взагалі. Поєднання індивідуальної і спільної відповідальності сприяло створенню дружніх стосунків між учнями, які відчували себе членами єдиного об’єднання. Їх думки, почуття і воля були спрямовані до однієї мети – швидко і гарно виконати завдання. У даному випадку праця виховувала у дітей почуття взаємодопомоги, розвивала організаторські уміння і навички. Виховна ефективність праці була забезпечена тими стосунками, які створились між учнями у процесі роботи.

Виявилось, що праця, однакова за змістом, але по різному організована, в одному випадку стала ефективним засобом виховного процесу, в іншому негативно впливала на учнів. Ми прагнули, щоб у досліджуваному мікрорайоні ця робота була більш універсальною, включала різновікові групи