Дуже важливим було продумати організацію праці в малих групах, щоб викликати цікавість до них у всіх школярів, залучити їх до участі у спільній праці. Цей процес, який включає у себе і психологічну підготовку, подолання бар’єрів, пов’язаних із звичкою працювати одноосібно, був тривалим і складним. Найбільш доречним і педагогічно виправданим було те, коли в основі об’єднання дітей лежали природні зв’язки між ними, спільність інтересів, товариські стосунки. Єдність бажань, прагнень зумовлювала формування спільної думки, учні втягувались у міжособистісні стосунки, що ставало визначальним фактором впливу на дітей. Деяким об’єднанням ми надавали яскраво виражену спрямованість, наприклад „Благодійна команда”, „Бюро добрих послуг”, в основі діяльності яких, як правило, була організація праці, що викликала у дітей живий інтерес: допомога ветеранам війни, чорнобильцям, учасникам бойових дій, надання допомоги місцевим сільським господарствам при збиранні врожаю. Таке об’єднання, покликане до життя реальними обставинами, створювались поступово, ставало об’єднанням за умови, якщо цього хотіли діти, якщо у них були спільні інтереси, спільне поле діяльності, якщо ми допомагали організувати цю діяльність протягом тривалого часу ненав’язливо, тактовно, наповнюючи життя об’єднання новими, більш складними і цікавими справами.

Ми переконались в тому, що якою б не була робота, навколо якої об’єдналися діти, вона повинна розвиватися, рости, ускладнюватися. В протилежному випадку спостерігались випадку втрати найбільш досвідчених членів об’єднання, наступала криза.

Практика організації трудового виховання у таких об’єднаннях школярів у мікрорайоні школи дала позитивні результати. Діти, що ухилялись від трудової діяльності, під впливом громадської думки переживали почуття сорому за своє ставлення до праці, до товаришів по об’єднанню. Нова позиція сприяла встановленню дружніх стосунків у процесі спільної праці. Це давало можливість побачити свої досягнення і знайти слабкі сторони своєї діяльності, що вимагало у подальшій роботі особливої уваги. Покажемо це в таблиці.

а)

Залучення учнів до продуктивної праці | 2002 | 2003

Окремі члени дитячого трудового об’єднання | 30% | 42%

Усім об’єднанням | 75% | 59%

б)

Залучення учнів до технічної творчості та декоративно-прикладного мистецтва | 2002 | 2003

Окремі члени дитячого трудового об’єднання | 37% | 41%

Усім об’єднанням | 75% | 45%

Як показують табличні дані, на початку експериментального дослідження трудова участь школярів усім об’єднанням була незначною. У кінці нашої дослідно-експериментальної роботи участь учнів у спільній праці змінилась. Майже всі діти і підлітки були залучені до постійної трудової діяльності в мікрорайоні школи.

Результати експериментального дослідження педагогічних умов підвищення ефективності трудового виховання школярів у мікрорайоні школи показали, що саме виховання у трудовому об’єднанні стало фактором формування структурних компонентів особистості і у створення різновікових об’єднань є життєва необхідність.

До кінця експериментальної роботи ми підвели підсумки, які показали, що в особистих стосунках між школярами стались зміни: розвинулось почуття товариськості, сформувались навички спільної праці; діти стали уважніше ставитись один до одного, допомагати в процесі спільної праці.

Дослідження показало, що в міру росту соціальної активності особистості школяра особистість була здатною брати участь у вирішенні складних трудових завдань, ускладнювались зв’язки між учнями, зростало значення творчості учнів у праці, її змісті.

У мікрорайоні підвищилась вираженність показників, що характеризуються усвідомленням значення праці в суспільному житті і розвитку особистості, прагненням пізнати сутність і особливості людини-трудівника, творця матеріальних і духовних благ, повагою до людей праці, особистою участю і почуттям відповідальності за свій вклад у трудові справи в мікрорайоні школи.

Практична робота експериментально показує, що чим міцніша взаємодія виховних інститутів у трудовому вихованню школярів, тим позитивніший вплив цього фактору на ефективність трудового виховання школярів.

Ефективність трудового виховання в мікрорайоні школи на кінець експерименту показана в таблиці.

Умови експерименту | Кількість учнів | Показники ефективності трудового виховання

5 балів

(вир. яскраво) |

4 бали

(вир. помірно) |

3 бали

(вир. слабо або не виражений)

Формуючий експеримент | 83

100% | 36

3,1% | 35

43,5% | 11

24,7%

Контрольний експеримент | 86

100% | 21

19,1% | 30

37,9% | 34

43,0%

Характеристика показників ефективності трудового виховання школярів у мікрорайоні школи – інтелектуального, емоційного і діяльнісно-практичного компонентів структури особистості.

(В умовах формуючого експерименту).

Критерії | Виражений яскраво

5 балів | Виражений помірно

4 бали | Виражений слабо або не виражений

3 бали

1. Критерії результативності:

А. Інтелектуальні компоненти структури особистості:

а) усвідомлення значення праці в житті і розвитку особистості; | 53

64,2 % | 28

34,5 % | 1

1,3 %

б) прагнення до пізнання трудових традицій свого краю і зв’язків з трудовими традиціями інших народів із загальнолюдським трудовим досвідом; | 54

64,7 % | 26

31,4 % | 3

3,9 %

в) прагнення пізнати сутність і особливості людини праці, творця матеріальних і духовних благ на прикладі кращих представників найближчого соціального оточення; | 47

57,2 % | 28

34,4 % | 7

8,4 %

Б. Емоційні компоненти структури особистості:

а) повага до людей праці; | 40

48,9 % | 35

42,5 % | 7

8,6 %

б) емоційно-позитивне ставлення до участі в трудових справах у мікрорайоні школи. | 49

59,5 % | 30

37,0 % | 3

3,5 %

В. Діяльнісно-практичні компоненти структури особистості:

а) участь в трудових справах у мікрорайоні школи; | 38

45,7 % | 39

47,2 % | 5

7,1 %

б) прагнення успішно оволодіти уміннями і навичками трудової діяльності; | 54

65,2 % | 25

30,8 % | 3

4,0 %

в) участь в самоуправлінні і організації трудової діяльності в мікрорайоні школи. | 40

48,9 % | 39

47,5 % | 3

3,6 %

(В умовах контрольного експерименту)

Критерії | Виражений яскраво

5 балів | Виражений помірно

4 бали | Виражений слабо або не виражений

3 бали

1. Критерії результативності:

А. Інтелектуальні компоненти особистості:

а) усвідомлення значення праці у житті і