Автор торкається і важливих моральних аспектів виховання, вказуючи на те, що переоцінка нинішніх життєвих вартостей, творення нового життєвого стилю повинно стати у нас твердою необхідністю. На його думку, на місце нинішньої переваги матеріальних вартостей мусить має зрости культ самої праці, як чинника, що творить силу та значення нації. Прищеплення нашим учням такого світовідчуття повинно бути одним з найважливіших завдань української національної школи.

Теорія і практика трудового виховання учнівської молоді тісно пов’язана з організацією трудової діяльності (Сухомлинський В.О., Шацький С.Т. і інші), однією із складових частин загальної системи позашкільного виховання, вирішення завдань якої спрямоване на розвиток здібностей і талантів учнів, задоволення їх інтересів і духовних потреб.

Деякі аспекти цієї проблеми висвітлені в працях О.Ф. Батюка, О.Д. Корнійчука, С.Є. Левченка, В.М. Мадзігона, А.М. Пашинського і ін.

Об’єктивний аналіз практики показує, що серед численних факторів, що негативно впливають на підростаюче покоління, домінуючим є втрата таких загальнолюдських цінностей, як престиж праці. Залучення до праці часто здійснюється без належного вивчення інтересів, нахилів учнів, соціальних, економічних потреб, особливостей і традицій певного територіального регіону. Це є причиною різкого спаду інтересу до праці. Багато учнів мають нахил до егоїзму. У щоденному житті частина учнів проявляє трудову пасивність, неповагу до людей праці, перевищує свої особисті інтереси в трудовій діяльності, її результатах. Особисте володіння результатами праці, матеріальними цінностями, що належать групі чи колективу, стає для школярів символом життєвого успіху, мірилом людської сутності, що визначає цілеспрямованість їх життєвих прагнень.

Недоліки виховної роботи знаходять свій вияв у тому, що багато випускників шкіл ідуть в життя без належної практичної підготовки до праці у сфері матеріального виробництва або взагалі ухиляються від трудової діяльності. Очевидним є те, що дана ситуація як результат стихійного впливу того середовища, в якому живуть діти, негативно впливає на виховання підростаючого покоління, а саме виховання як організований процес недостатньо протидіє негативним аспектам впливу довкілля.

Ознайомлення з різними матеріалами, пов’язаними з вихованням учнів в нових соціально-економічних умовах, дозволяє стверджувати, що одним з головних його принципів повинна бути – інтенсивна і всестороння підготовка до залучення їх до трудової діяльності, що забезпечує їм економічну незалежність, наповнює змістом їх життя ( , ). В основі цієї діяльності повинна лежати і турбота про себе, ближніх, а не тільки абстрактний заклик приносити користь суспільству, а пріоритетним напрямком у вихованні повинно стати створення умов для розвитку умінь і навичок праці, задоволення інтелектуальних, емоційних і діяльнісно-практичних потреб підростаючої особистості.

Вивчення стану трудового виховання сільських школярів показало, що з метою підвищення ефективності цього процесу дуже важливо вдосконалювати трудове виховання учнів в мікрорайоні школи, об’єднати виховні зусилля школи і сім’ї, батьківської громадськості, перетворити мікрорайон в зону виховного впливу. Успіх в реалізації цього завдання залежить від рівня готовності вчителів, вихователів. Однак більшість педагогів до виховної роботи в нових умовах не готова, що ще більше загострює проблему трудового виховання учнів в мікрорайоні школи.

Перехід на якісно новий етап загальної середньої освіти і виховання і створення у перспективі єдиної системи безперервної освіти зачепило практично всі сторони діяльності різних виховних закладів. В ході вирішення проблеми створення і вдосконалення виховної системи важливо було інтегрувати потік впливів, який іде на сучасну дитину зі сторони сім’ї, школи, позашкільних закладів, вулиці, засобів масової інформації. Для цього треба дослідити різні варіанти виховання, що враховують національні, регіональні і інші особливості середовища.

Передовий досвід показує, що з метою реалізації цих завдань у виховному процесі останнім часом спостерігаються позитивні тенденції. Робота приватних шкіл у порівнянні з масовою практикою характеризується чіткішою спрямованістю трудового виховання учнів перебудовується робота позашкільних закладів, загальноосвітньої школи з метою прищепити інтерес і готовність до добросовісної праці, повагу до людей праці, виховати певні якості особистості.

Як показує практика, важливим фактором підвищення ефективності і якості трудового виховання учнів стало те, що, спираючись на допомогу батьків, актив учнів, вчителі і вихователі вивчають інтереси дітей, їх нахили і здібності, виховні можливості мікрорайонів, середовища, в якому живуть діти, враховується режим роботи культурно-просвітницьких закладів з метою активного використання їх потенціалу у виховній роботі. До роботи з учнями в мікрорайоні школи залучаються старшокласники, батьки.

Поряд з досягнутим у практиці роботи багатьох виховних колективів в організації трудового виховання школярів спостерігаються лиш незначні якісні зміни. Незважаючи на те, що сфера його значно розширилась – учні працюють в таборах праці і відпочинку, шкільних лісництвах – в ряді мікрорайонів трудова діяльність залишається бідною за змістом і носить епізодичний характер. Недостатньо використовуються великі виховні можливості сім’ї, виробничих і громадських формувань. Виховні інститути у своїй практичній діяльності часто йдуть шляхом збільшення різних заходів, розрізнених, випадкових, без педагогічної спрямованості, що не дають педагогічного ефекту. Тому трудове виховання учнів в мікрорайоні школи є серйозною педагогічною проблемою, що вимагає спеціального вивчення.

Виховання у юного покоління позитивних трудових якостей, культу праці, інтересу до творчої праці є центром, в якому повинні зосереджуватися всі дії педагогів, батьків, виробничих і громадських формувань, дитячих об’єднань, окремої дитини як суб’єкту виховання. Це створює необхідність більш глибокого вивчення кола питань, пов’язаних з сімейним